Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 200/11451/14-ц
провадження № 61-37327св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс", Публічне акціонерне товариство "Банк Восток"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Компанія "Хагворд Менеджмент Лімітед",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Дніпровської області від 18 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Петешенкової М. Ю., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" (далі - ТОВ "Кредекс Фінанс"), Публічного акціонерного товариства "Банк Восток"(далі - ПАТ "Банк Восток"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Компанія "Хагворд Менеджмент Лімітед", про визнання договору недійсним.
Позов обгрунтований тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.
У січні 2013 року позивачу стало відомо про договірпро відступлення права за іпотечним договором від 07 серпня 2008 року № 94.840.06.14.2, укладеного26 червня 2013 року між ПАТ "Банк Восток" та ТОВ "Кредекс фінанси", посвідченогоприватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О. М. (далі - договір про відступлення права).
Договір про відступлення права позивач вважає недійсним у зв`язку із тим, що за цим договором передано право вимоги за договором, предметом якого були майнові права на цінні папери. Оскількиемітентом цінних паперів було ЗАТ "АКТА", то переданнятаких вимог було неможливим.
27 квітня 2007 року між ЗАТ "АКТА" (компанія забудовник), та ОСОБА_2 у рахунок виконання зобов`язань щодо погашення безвідсоткових іменних облігацій укладено акт на підтвердження виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань перед компанією забудовником, тобто всі зобов`язання за договором купівлі-продажу цінних паперів № 028-К ОСОБА_2 перед ЗАТ "АКТА" виконав у повному обсязі, тому його зобов`язання припинилися відповідно до статті 599 ЦК України.
Відповідачами не дотримано вимоги щодо реєстрації договору про відступлення права, оскільки він передбачає зміну кредитора у правовідносинах за іпотечним договором, тому має застосовуватися стаття 513 ЦК України, яка передбачає вчинення правочину щодо заміни кредитора у зобов`язанні у формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання. Отже, сторони повинні були здійснити державну реєстрацію договору, проте заміна кредитора за договором у Державному реєстрі іпотек не здійснена.
У позовній заяві позивач вказує на фіктивність оскаржуваного договору, метою його укладення не було створенняправових наслідків, оскільки 27 квітня 2007 року боржниквиконавзобов`язання, якезабезпечує іпотека, тобто до укладення договору про відступлення права вимоги. Таким чином, не існувало прав, які можливо було відступити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір про відступлення права.
Рішення суду мотивоване тим, що відступлення права здійснили сторони, які не були сторонами іпотечного договору, які не мали в своєму розпорядженні примірника цього договору, які не є іпотекодержателем майна, що свідчить про недійсність цієї угоди.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу компанії "Хагворт Менеджмент Лімітед" задоволено частково. Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року скасовано, у позові відмовлено. Проведено розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позов є необґрунтований, позовні вимоги не відповідають статтям 203, 215 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 не був стороною спірного договору про відступлення права, а відповідно не може його оскаржити.
Крім того, договір відступлення права укладений відповідно до вимог закону та зареєстрований у встановленому порядку.
Суд першої інстанції не звернув уваги на судові рішення, які були ухвалені у справі № 403/15065/12, а саме: рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2013 року, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2015 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, згідно з якими суд постановив витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь компанії "Хагворт Менеджмент Лімітед" квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2018 року, просив оскаржуване рішення скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
27 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 16 квітня 2020 року № 1123/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), та рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
19 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права.
Суд не взяв до уваги Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з яким на час укладення іпотечного договору, не було передбачено передачу майнових прав на цінні папери в іпотеку, права на передачу в іпотеку майнових прав та об`єктів незавершеного будівництва без передачі прав на земельну ділянку. Тобто, частина об`єкта не могла бути передана в іпотеку без виділення в натурі та без проведення державної реєстрації.
Суд не взяв до уваги рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2017 року у справі № 202/2733/15-ц, яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, Компанії "Хагворт Менеджмент Лімітед" про визнання договору недійсним, звернення стягнення на предмет іпотеки, скасування державної реєстрації задоволено. Визнанонедійсним іпотечний договір від 07 серпня 2008 року № 94.840.06.14.2, посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л., зареєстрований в реєстрі № 7118. Скасованозапис про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно (реєстраційний номер 7705879) стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1, підстава обтяження: договіріпотеки, ВКР 817002-817005, 07 серпня 2008року, приватний нотаріус ВдовінаЛ. Л., реєстр № 7118, власник: ОСОБА_2 .Звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 за договором іпотеки від 30жовтня 2014 року, шляхом визнання та реєстрації за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Скас ованореєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 . Проведено розподіл судових витрат.
Отже, існує судове рішення, яке спростовує доводи апеляційної скарги та рішення суду апеляційної інстанції. Компанія "Хагворт Менеджмент Лімітед" його не оскаржувала.
Суд апеляційної інстанції визнав позов необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 не був стороною спірного договору, тому не може його оскаржити. Однак таке твердження суду не відповідає висновкам Верховного Суду України викладеним у постанові від 27 травня 2015 року у справі № 6-605цс16, згідно з якими позивач є заінтересованою особою, а отже має право оскаржувати спірні правочини.
Згідно з ЦК України оспорити правочин може не лише його сторона (сторони), але й інші, треті особи, що не є його сторонами, які є заінтересованими особами (статті 215, 216 ЦК України).
У справі № 403/15065/12 суди встановили, що квартира з АДРЕСА_1 у власності ОСОБА_1 , отже оскаржуваний договір стосується законних інтересів позивача.
Спірний договір має ознаки фіктивного правочину, який вчинений без наміру створення правових наслідків. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Оскаржуваний договір укладений 26 червня 2013 року, його предмет є відступлення права вимоги за іпотечним договором від 07 серпня 2008 року № 94.840.06.14.2, сторонами іпотечного договору є ЗАТ "Хоум кредит банк", який є правонаступником ЗАТ "Агтобанк", як іпотекодержатель майна, і ОСОБА_2, як іпотекодавець майна.
На час відступлення прав вимоги ЗАТ "Хоум кредит банк" не існувало, його правонаступником внаслідок численних реорганізацій було ПАТ "Банк Восток", а ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто за вісім місяців до укладення оскаржуваного договору.
Відступлення прав відбулося з численними порушеннями: відсутній оригінал договору іпотеки, відступлення відбулося за дублікатом; не додані відповідні реєстри на підтвердження набуття ПАТ "Банк Восток" прав на іпотечний договір від 07 серпня 2008 року № 94.840.06.14.2; відповідно до Закону України "Про іпотеку" ПАТ "Банк Восток" не є іпотекодержателем майна.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення частково касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 30 червня 2006 року між ЗАТ "Агробанк", правонаступником якого є ПАТ "Банк Восток", та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 94.840.06.14, згідно з пунктом 1.1 якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 941 439 доларів США 00 центів, зі сплатою 16% річних, строком до 29 червня 2026 року.
30 червня 2006 року між ЗАТ "Агробанк", яке діяло на підставі договору комісії від 22 березня 2006 року № 005-К, та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 028-К, відповідно до розділу 1 якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та сплатити вартість ЦП, а саме: вид ЦП - облігація іменна безпроцентна (цільова), емітент - ЗАТ "АКТА", код ЄДРПОУ емітента - 31384531, серії ЦП - К, номер ЦП - 5, номінальна вартість однієї облігації - 258 750,00 грн, загальна номінальна вартість - 258 750,00 грн, вартість продажу ЦП - 848 771,00 грн. Відповідно до пункту 2.1 цього договору покупець здійснює оплату за ЦП на поточний рахунок продавця № НОМЕР_1 в ЗАТ "Агробанк, отримувач коштів ЗАТ "Агробанк", в розмірі 100% загальної вартості продажу ЦП згідно з пунктом 1.3 цього договору протягом одного банківського дня з моменту підписання цього договору.
30 червня 2006 року між ЗАТ "АКТА" та ОСОБА_2 укладена угода № 1807/А/100-к, згідно з якоюЗАТ "АКТА", як емітент облігації, надає гарантію ОСОБА_2 , як покупцю безпроцентної іменної облігації (серія К, номер 5, номінальною вартістю однієї облігації 258 750,00 грн, загальна номінальна вартість 258 750,00 грн), в тому, що при своєчасному пред`явленні облігації до погашення покупцю надається право на отримання однієї квартири АДРЕСА_1, загальна вартість продажу становить 848 771,00 грн.
Крім того, 30 червня 2006 року згідно з заявоюна видачу готівки № 1/2233323 ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 941 439,00грн.
30 червня 2006 року ОСОБА_2 здійснив оплату за договором купівлі-продажу від 30 червня 2006 року ЦП № 028-К в сумі 721 455,35грн на рахунок одержувача -29012001 згідно з платіжнимдорученням № 3 та в сумі 127 315,65 грн на рахунок одержувача - 29012001 згідно з платіжнимдорученням № 2.
27 квітня 2007 року ЗАТ "АКТА" та ОСОБА_2 підписали акт про погашення облігації, яким сторони підтвердили, що покупець своєчасно пред`явив до погашення безпроцентну цільову облігацію серія К, номер 5, номінальна вартість 258 750,010грн, а емітент прийняв до погашення таку облігацію. Вищезазначена облігація належить покупцю на праві власності і за умовами випуску облігацій емітента відповідає квартирі АДРЕСА_1 ,фактичною площею 102,9 кв. м.
15 травня 2008 року ЗАТ "АКТА" та ОСОБА_2 підписали акт прийому-передачі квартири, за яким на виконання своїх зобов`язаньщодо погашеннябезпроцентної іменної облігації серії К, номер 5, номінальною вартістю 258 750,00 грн, емітент передав, а покупець прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1 , фактичною площею 102,9 кв.м.
07 серпня 2008 року ЗАТ "Хоум Кредіт Банк", що є правонаступником усіх прав та обов`язків ЗАТ "Агробанк", та ОСОБА_2 уклали іпотечний договір № 94.840.06.14.2, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л. за реєстровим номером 7118.
Згідно з пунктом1.2 іпотечного договору від 07 серпня 2008 року № 94.840.06.14.2 предметом іпотеки є належні іпотекодавцю майнові права за: проспектом емісії облігації, опублікованим у періодичному друкованому виданні "Экономика плюс" від 03 лютого 2006 року№ 09 (318).
Предмет іпотеки був обтяжений забороною і відповідний запис внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.