Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 376/2092/16-ц
провадження № 61-12593св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа - виконувач обовʼязків голови правління Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" Пахачук Галина Данилівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", в інтересах якого діє адвокат Сокуренко Євген Сергійович, на постанову Апеляційного суду Київської області від 19 березня 2018 року в складі колегії суддів: Верланова С. М., Голуб С. А., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), третя особа: в.о. голови правління ПАТ КБ "ПриватБанк" Пахачук Г. Д., вимоги якого неодноразово уточнював в ході розгляду справи та просив:
- визнати незаконним надання ПАТ КБ "ПриватБанк" банківської послуги ОСОБА_1 у вигляді платіжної картки "Універсальна" № НОМЕР_1 з кредитним лімітом в розмірі 7 000 грн.;
- визнати неправомірною бездіяльність ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо невідновлення суми кредитного ліміту в розмірі 7 000 грн. на рахунку платіжної картки "Універсальна, GOLD" № НОМЕР_1, наданої ПАТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1 та невжиття заходів, передбачених пунктами 8.14, 16.14, 17.14 статті 14 Закону України "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні";
- зобов`язати ПАТ КБ "ПриватБанк" відновити суму кредитного ліміту в розмірі 7 000 грн. на рахунку платіжної картки "Універсальна" № НОМЕР_1, шляхом зарахування на вказаний рахунок суми недозволеної ОСОБА_1 банківської операції в розмірі 6 979 грн. 10 коп. та 20 грн. 90 коп. грошової різниці між кредитним лімітом і недозволеною банківською операцією;
- зобов`язати ПАТ КБ "ПриватБанк" списати відсотки, штрафи та пеню, які нараховані по платіжній картці "Універсальна" № НОМЕР_1, починаючи з 01 січня 2016 року по день прийняття судового рішення;
- визнати незаконними дії ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо нарахування боргу за кредитним договором №SAMDNWC00002026188 від 27 лютого 2014 року у розмірі 12 840 грн. та стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 4 895 грн. 43 коп. в рахунок погашення заборгованості за цим договором;
- стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 завданої шкоди у розмірі 53 271 грн. 36 коп., з яких: 51 374 грн. 14 коп. шляхом зарахування на картку "Для виплат" № НОМЕР_2 та 1 897 грн. 22 коп. шляхом конвертації цієї суми за курсом банку станом на 15 липня 2016 року у розмірі 71,11 дол. США та зарахувати на картку "Для виплат" № НОМЕР_10;
- визнати не дійсним договір №SAMDNWC00002026188 від 27 лютого 2014 року про надання банківських послуг, на підставі якого на ім`я ОСОБА_1 у ПАТ КБ "ПриватБанк" було відкрито рахунки № НОМЕР_1, № НОМЕР_4, № НОМЕР_11;
- стягнути з відповідача на користь позивача 1 200 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що в листопаді 2015 року він виявив у себе платіжну картку "Універсальна", яка видана ПАТ КБ "ПриватБанк". Зазначав, що йому зателефонувала невідома особа, яка мала намір придбати у нього товар, який був розміщений ним в оголошенні в соціальних мережах. Також йому зателефонувала особа, яка назвалася працівником ПАТ КБ "ПриватБанк", та повідомила, що у нього ( ОСОБА_1 ) є в користуванні платіжна картка "Універсальна" № НОМЕР_1 і пояснила за яких умов після її активації він може отримати на неї грошові кошти за продане майно. Вказував, що особа, яка назвалася працівником ПАТ КБ "ПриватБанк", направила йому на номер мобільного телефону CMC - повідомлення, в якому було вказано ПІН-код платіжної картки " Універсальна " № НОМЕР_1 .
Зазначав, що 07 листопада 2015 року він активував у банкоматі вказану вище платіжну картку, ввів ПІН-код та вилучив її з банкомату, інших дій з карткою не вчиняв. В подальшому, того ж дня він зателефонував на "гарячу лінію" ПАТ КБ "ПриватБанк", де від оператора отримав інформацію, що дана платіжна картка є кредитною з лімітом 7 000 грн., з якої знято кошти в сумі 6 910 грн. за вирахуванням комісійної винагороди. Вказував, що платіжну картку "Універсальна" № НОМЕР_1 він іншим особам не передавав, ПІН-код нікому не розголошував, зняття грошових коштів з даної карки відбулося не з його вини та всупереч його волі. Позивач зазначав, що він невідкладно 07 листопада 2015 року по телефону повідомив ПАТ КБ "ПриватБанк" про несанкціоновану платіжну операцію та просив банк заблокувати картку і не вчиняти будь-яких дій з нею. Також, того ж дня, він подав письмову заяву до відділення поліції про вчинене кримінальне правопорушення. 08 листопада 2015 року Сквирським відділенням поліції Володарського ВП ГУНП в Київській області було відкрито кримінальне провадження №12015110260000651 за ч.1 ст. 190 КК України та його визнано потерпілим. На даний час досудове слідство не закінчено.
Позивач вказував, що з 11 листопада 2015 року він неодноразово звертався до ПАТ КБ "ПриватБанк" із письмовими заявами, в яких просив надати в копіях документи, які б підтверджували факт укладення між сторонами договору про надання банківських послуг, надати відомості коли і де позивач отримав дану кредитну картку та припинити нарахування процентів і штрафних санкцій. 08 серпня 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" надало йому відповідь про те, що 27 лютого 2014 року між сторонами було укладено договір про надання банківських послуг №SAMDNWC00002026188. Зазначав, що він 27 лютого 2014 року з банком кредитного договору не укладав, анкет - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не підписував, згоди на отримання картки " Універсальна " № НОМЕР_1 не давав, вказану кредитну картку йому видано банком під час отримання ним іншої банківської картки "Для виплат", а тому просив визнати недійсним договір про надання банківських послуг №SAMDNWC00002026188 від 27 лютого 2014 року, як такий, що укладений внаслідок обману.
Також зазначав, що відповідач необґрунтовано в рахунок виплати процентів по кредиту та нарахованих штрафних санкцій стягнув з його інших банківських рахунків по депозитних вкладах грошові кошти у розмірі 4 905 грн. 48 коп. Крім того, у зв`язку з неправомірними діями відповідача позивач поніс витрати на придбання паперу, фарби для принтеру, друк і копіювання документів, витрати по оплаті послуг за користування мережею інтернет для отримання необхідної інформації та електронного листування, витрати на поштовий зв`язок для пересилання документів, транспортні витрати у зв`язку з участю у судових засіданнях та ознайомлення з матеріалами справи, витрати для придбання медичних препаратів та не одержав доходи протягом 2016 - 2017 років (упущена вигода), чим завдано йому майнову шкоду на загальну суму 53 271 грн. 36 коп.
Крім того, позивач вказував, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає у його душевних стражданнях, наслідками чого є тривалий депресивний стан, постійне відчуття страху, тривоги та невпевненості, втрата душевної рівноваги, дратівливість, втрата нормального спілкування з оточуючими, необхідність докладати більше зусиль для організації свого життя і реалізації своїх планів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сквирського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що 07 листопада 2015 року біля 11 год. 56 хв. ОСОБА_1 з використання банкомату, ввівши ПІН-код платіжної картки " Універсальна " № НОМЕР_1, виконав операцію по її авторизації шляхом поповнення рахунку мобільного оператора "Київстар" на суму 6 905 грн. Однак доказів того, що вказана операція була проведена без відома позивача, ОСОБА_1 не надав.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 19 березня 2018 року скасовано рішення Сквирського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2017 року та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.
Зобов`язано ПАТ КБ "ПриватБанк" списати відсотки, штрафи та пеню, нараховані по платіжній картці "Універсальна" № НОМЕР_6, починаючи з 01 січня 2016 року.
Визнано незаконними дії ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо нарахування боргу за кредитним договором №SAMDNWFC00002026188 від 27 лютого 2014 року у розмірі 12 840 грн. та стягнення ПАТ КБ "ПриватБанк" з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 4 752 грн. 23 коп. на погашення боргу за цим кредитним договором №SAMDNWFC00002026188 від 27 лютого 2014 року.
Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4 752 грн. 23 коп., з яких: 2 855 грн. 01 коп. шляхом зарахування ПАТ КБ "ПриватБанк" на картку "Для виплат" № НОМЕР_2, виданої на ім`я ОСОБА_1 та 1 897 грн. 22 коп. шляхом зарахування ПАТ КБ "ПриватБанк" на картку № НОМЕР_7, виданої на ім`я ОСОБА_1
Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Задовольняючи позов частково суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що 27 лютого 2014 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено письмовий договір приєднання, за умовами якого позивач отримав кредит у розмірі 7 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом, та на виконання умов саме цього договору позивачу було видано нову кредитну картку "Універсальна" № НОМЕР_1 . Вказаний кредитний договір є неукладеним, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов. Оскільки за фактом неукладеності договору у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов`язків, тому підлягають застосуванню загальні положення про повернення майна у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року АТ КБ "ПриватБанк", в інтересах якого діє адвокат Сокуренко Є. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Апеляційного суду Київської області від 19 березня 2018 року та залишити в силі рішення Сквирського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2017 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15 січня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу з Сквирського міськрайонного суду Київської області.
19 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшла витребовувана цивільна справа.
02 квітня 2019 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу.
Згідно розпорядження від 14 квітня 2020 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі подання судді Штелик С. П. зобов`язано призначити повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Сімоненко В. М., Мартєв С. Ю.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник відповідача зазначав, що позивач отримав платіжну картку, яка є лише спеціальним засобом для отримання та перерахування коштів. Строк дії картки не припиняє строку дії договору, а строк дії договору та строк дії картки не є тотожними поняттями.
Судом залишено поза увагою, що відповідно до пунктів 9.3. та 9.5. Умов картрахунок відкритий на невизначений термін та може бути закритий на підставі заяви держателя.
Більш того, відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною кредитного договору, сторони домовились, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо жодна зі сторін не заявляє про його припинення він автоматично лонгується на такий же термін.
Виходячи з наведених положень договору, договір автоматично було пролонговано, оскільки жодна зі сторін не заявила про свій намір його розірвати та договір діє до даного часу.
27 лютого 2014 року позивач підписав заяву про зміну анкетних даних, після чого отримав замість картки НОМЕР_8, термін дії якої закінчився, картку НОМЕР_1 з терміном дії до 07/17. Картка була активована 27 лютого 2014 року.
За таких підстав, позивач, підписавши заяву про зміну анкетних даних, отримавши нову картку замість тієї, строк дії якої скінчився, та активувавши картку своїми діями підтвердив факт перебування сторін у договірних правовідносинах, які випливають з договору від 21 серпня 2009 року.
Посилання позивача та суду на договір №SAMDNWFC00002026188 від 27 лютого 2014 року є помилковим, оскільки цифрове позначення "SAMDNWFC00002026188" є внутрішнім кодифікатором Банку (референсом договору) та не є поняттям, тотожним з поняттям "номер договору".
Отже, сторони перебувають у правовідносинах, що випливають з договору б/н від 21 серпня 2009 року, 27 лютого 2014 року відбулась лише зміна анкетних даних позивача та перевипуск карти, вказана операція отримала внутрішній кодифікатор (референс договору), що у жодному разі не впливає на дату укладення договору та інші його реквізити.
Також зазначав, що оскільки сторони перебували у договірних правовідносинах, банк за наявності заборгованості за кредитною карткою, мав усі підстави у відповідності до умов кредитного договору здійснювати нарахування відсотків, штрафів, пені, а також проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у клієнта (у тому числі який є працівником банку, який заподіяв йому шкоду) через невиконані зобов`язання перед банком.
Отже, позовні вимоги щодо нарахування банком відсотків, штрафів, пені та їх стягнення є безпідставними.
Крім того вказував, що позивач самостійно здійснив спірну операцію з переводу коштів, про що, зокрема свідчать аудиозаписи, долучені до матеріалів справи, та його власні пояснення. Факт отримання та активації картки, що відбулось саме 27 лютого 2014 року, вказують на обізнаність позивача щодо наявності у нього картки "Універсальна" зі встановленим кредитним лімітом, якою позивач користувався на власний розсуд, однак на даний час успішно намагається ввести суд в оману та перекласти відповідальність за власні дії на банк.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення. Зокрема зазначав, що визнання банком тієї обставини, що достатньою і законною підставою для укладення 27 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та банком кредитного договору, який тільки не в цей день, а пізніше від цієї дати отримав свій №SAMDNWFC00002026188, видача йому картки без надання власноруч підписаних документів, зазначених у п.п. 1-5 є тільки заява на зміну анкетних даних від 27 лютого 2014 року та ще й з підписом виконаним за позивачем, повністю спростовується наданими самим банком доказами.
Також зазначав про фальшування та підроблення банком доказів, оскільки в касаційній скарзі, в заяві банку від 16 березня 2018 року і в скрін-шоті інформації банку про дату укладення кредитного договору №SAMDNWFC00002026188 та про розмір кредитного ліміту суперечать одна одній та суперечать тій, що була надана у його відповіді від 02 серпня 2016 року.
Відповідачем не надано до суду жодного належного і достовірного доказу, який підтверджував те, що картка № НОМЕР_1 була активована 27 лютого 2014 року чи могла взагалі бути активована.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 серпня 2009 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом приєднання (який складається із заяви, Умов і правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою, Тарифів банку) (а.с.58-59, т.2).