Постанова
Іменем України
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 760/3264/15-ц
провадження № 61-2545св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Солом`янського районного суду міста Києва у складі судді Оксюти Т. Г.
від 24 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б., від 27 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 27 грудня 2010 року між сторонами був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 8 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі
30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Внаслідок несвоєчасної сплати боржником щомісячних платежів за користування кредитними коштами виникла заборгованість, яка станом
на 30 квітня 2017 року становила 55 780,96 грн із яких: 8 147,47 грн - тіло кредиту; 41 921,94 грн - проценти за користування кредитом; 2 579,12 грн - пеня та комісія; 500 грн - штраф (фіксована частина); 2 632,43 грн - штраф (процентна складова), яку банк просив стягнути з відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 24 жовтня
2019 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з
ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 147,47 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк не довів, що саме надані ним Умови та правила надання банківських послуг є складовою кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами в обумовленому позивачем розмірі, а також пеню, комісію та штрафів. При цьому суд вважав доведеним надання відповідачу кредиту у розмірі 8 147,47 грн, оскільки таке підтверджується анкетою-заявою, підписаною відповідачем, та випискою по рахунку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, щосуд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та обґрунтовано вважав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за лише за тілом кредиту, оскільки в іншій частині позовні вимоги є недоведеними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем підписана анкета-заява від 27 грудня 2010 року та довідка про умови кредитування з використанням платіжної картки "Кредитна Універсальна" 55 днів пільгового періоду, де серед умов довідки передбачені конкретні розміри відсотків, комісії, пені та штрафів, однак судами попередніх інстанцій зроблені помилкові висновки, що сторони не погодили істотних умов і відсутня домовленість про розмір процентів, комісій, пені, штрафів.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою суду від 07 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 грудня 2010 року між сторонами укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
В анкеті-заяві від 27 грудня 2010 року не вказано про розмір процентів за користування кредитом, а також пені, комісії та штрафів.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів по престижним карткам "VISA" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
За розрахунком банку станом на 30 квітня 2017 року за відповідачем утворилась заборгованість за вказаним договором у розмірі 55 780,96 грн із яких: 8 147,47 грн - тіло кредиту; 41 921,94 грн - проценти за користування кредитом; 2 579,12 грн - пеня та комісія; 500 грн - штраф (фіксована частина); 2 632,43 грн - штраф (процентна складова).
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку
ПАТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.