Постанова
Іменем України
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 174/108/19
провадження № 61-2955св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області у складі судді Борцової А. А. від 25 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О., від 20 січня 2020 року,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 26 вересня 2017 року між банком та
ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останньому був наданий кредит у розмірі 200 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту.
Внаслідок несвоєчасної сплати боржником щомісячних платежів за користування кредитними коштами виникла заборгованість, яка станом на 07 січня 2019 року становила 222 416,53 грн, яка складається із:
190 630,10 грн - тіло кредиту; 31 786,43 грн - проценти за користування кредитом, однак банк просив стягнути з відповідача лише тіло кредиту у розмірі 190 630,10 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області
від 08 травня 2019 року у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доказів укладення відповідачем та позивачем кредитного договору б/н від 26 вересня 2017 року з встановленим кредитним лімітом 200 000 грн позивачем не надано. Доказів того, що позивачем був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених вищезазначеним кредитним договором та, що надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме ці Умови та правила мав на увазі відповідач, підписуючи внкету-заяву про приєднання до Умов та правил, та, відповідно, чи брав на себе зобов`язання відповідач з повернення кредиту, не надано. Тобто, позовні вимоги про стягнення заборгованості, заявлені банком, є недоведеними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 25 червня
2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та обґрунтовано вважав, що позивачем не доведено укладення між сторонами кредитного договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги є повністю доведеними, між сторонами існують кредитні правовідносини. Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій помилково не застосували положення статті 634 ЦК України, не звернули уваги на те, що підписуючи заяву-анкету відповідач погодилася саме з тими Умовами та Правилами надання банківських послуг, які були приєднані до позовної заяви. Банк надав відповідачу кредитні кошти, однак останній їх не повернув, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 07 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 вересня 2017 року між сторонами укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
До договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку: ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https:/ / privatbank . ua /terms/.
За розрахунком банку станом на 07 січня 2019 року за відповідачем утворилась заборгованість за вказаним договором у розмірі 222 416,53 грн, яка складається із: 190 630,10 грн - тіло кредиту; 31 786,43 грн - проценти за користування кредитом, однак банк просив стягнути з відповідача лише тіло кредиту у розмірі 190 630,10 грн.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.