Постанова
Іменем України
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 212/6988/17-ц
провадження № 61-366св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат") про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я
на виробництві.
Позов мотивовано тим, що ним отримано професійне захворювання внаслідок праці в шкідливих умовах праці. Висновком медико-соціально експертною комісію (далі - МСЕК) від 14 липня 2015 року йому було первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 50 %
та третю групу інвалідності.
Зазначав, що при повторних оглядах висновком МСЕК від 02 червня
2016 року та висновком МСЕК від 01 липня 2017 року було підтверджено його втрату професійної працездатності у розмірі 50 % та третю групу інвалідності.
Вважав, що у зв`язку із отриманням професійного захворювання йому завдано моральну шкоду, яка полягала у фізичному болі та стражданнях, яких він зазнавав та продовжував зазнавати.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, просив суд стягнути з відповідача
на його користь моральну шкоду у розмірі 460 800,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2018 року у складі судді Борис О. Н. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь
ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 40 000,00 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди на користь позивача, у зв`язку із отриманням трудового каліцтва. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив
із обставин отримання шкоди позивачем, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, зменшення обсягу трудової діяльності, обмеження життєвої активності позивача і необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану, відсоток втрати ним професійної працездатності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2018 року змінено у частині розміру моральної шкоди, стягнутої з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат"
на користь ОСОБА_1, зменшено цей розмір з 40 000,00 грн
до 5 000,00 грн.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, як вважав суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди на користь позивача, у зв`язку із отриманням трудового каліцтва.
При цьому змінюючи розмір моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, а також
тривалості роботи позивача на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів, характеру отриманого позивачем професійного захворювання, ступеня втрати ним професійної працездатності, тривалість праці позивача на інших підприємствах у шкідливих умовах праці, тривалості розладу його здоров`я, а також пов`язаних з отриманим професійним захворюванням фізичних і моральних страждань позивача, істотності вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції у частині зменшення розміру відшкодування моральної шкоди та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції про визначення розміру моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн
не ґрунтується на вимогах розумності, виваженості та справедливості, оскільки моральна шкода визначена ним у розмірі 460 800,00 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи
із Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2020 року справу призначено
до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на касаційну скаргу у якому зазначено,
що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працював у шкідливих умовах на підприємстві
ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", а саме: із 08 вересня 1983 року по 01 січня 1987 року (3 роки 4 місяці) виконував роботу відповідно
до трудового договору, працював за спеціальністю підземний електрозварювальник у державному виробничому об`єднанні по видобутку руд підземним способом "Кривбасруда" у рудоуправлінні Дзержинського (структурна одиниця) на шахті "Комунар"; з 01 січня 1987 року по 01 жовтня 1989 року (2 роки 9 місяців) виконував роботу відповідно до трудового договору, працював за спеціальністю підземний електрозварювальник
у Державному виробничому об`єднанні по видобутку руд підземним способом "Кривбасруда" у рудоуправлінні Дзержинського (структурна одиниця) на шахті "Гігант"; з 01 жовтня 1989 року по 23 грудня 1997 року
(8 років 3 місяці) виконував роботу відповідно до трудового договору, працював за спеціальністю підземний електрозварювальник у державному виробничому об`єднанні по видобутку руд підземним способом "Кривбасруда" на шахті "Гігант" (структурна одиниця); з 20 березня 2000 року по 14 травня 2001 року (1 рік 2 місяці) виконував роботу відповідно
до трудового договору, працював за спеціальністю підземний кріпильник
у дочірньому підприємстві "Криворізький державний залізорудний комбінат" на шахті "Родіна" (структурна одиниця), а всього 15 років 6 місяців
(а. с. 27-32 т. 1).
Відповідно до акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 квітня 2015 року ОСОБА_1 встановлені хронічні професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 і шийна С5, С6, С7 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м?язово-тонічним синдромом, периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ступеня), остеоартрозу в поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів
(ПФС першого-другого ступеня) та періартрозу колінних суглобів
(ПФС першого ступеня). Хронічний пилотоксичний бронхіт. ЛН першого ст.
(а. с. 18-21 т. 1).
Згідно пункту 19 акта, враховуючи роботу ОСОБА_1 упродовж 27 років 5 місяців в умовах впливу шкідливих факторів, конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійного захворювання, встановити неможливо (а. с. 21 т. 1).
ОСОБА_1 первинно була встановлена ІІІ група інвалідності
та 50 % втрати працездатності у наслідок професійного захворювання
з повторним переоглядом, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК від 14 липня 2015 року (а. с. 22 т. 1).
При наступних переоглядах МСЕК від 02 червня 2016 року та висновком
МСЕК від 01 липня 2017 року підтверджено втрату працездатності
ОСОБА_1 у розмірі 50 % та ІІІ групу інвалідності (а. с. 23-24 т. 1).
Наказом ВО "Кривбасруда" від 16 грудня 1986 року № 433, від 25 грудня
1989 року № 695 шахту "Комунар" РУ ім. Дзержинського об`єднано з шахтою "Гігант" РУ ім. Дзержинського, основні та оборотні фонди шахти "Комунар" передано до шахти "Гігант" (а. с. 62-63 т. 1).
Наказом ВО "Кривбасруда" від 20 січня 1998 року № 121 на базі шахти "Гігант" було створено шахту "Гігант-Дренажна" (а. с. 70-71 т. 1).
Наказом від 11 вересня 1998 року № 139 виключено зі складу структурних одиниць ВО "Кривбасруда" шахти "Гігант-Дренажна" та "Першотравнева-Дренажна" та створено на їх базі нове підприємство - державне підприємство "Кривбасгідрозахист", відповідно до пункту 1 наказу Міністерства промислової політики України від 29 липня 1998 року
№ 262 (а. с. 96 т. 1).
У пункті 5 наказу Міністерства промислової політики України від 29 липня 1998 року № 262 визначено, що правонаступником всіх майнових прав
та обов`язків реорганізованого ВО "Кривбасруда" є управління "Кривбасгідрозахисту" у відповідній частині майнових прав та обов`язків, означених розподільчим балансом.
Наказом Міністерства промислової політики України від 17 березня
2006 року № 104 призначено комісію з припинення діяльності
ДП "Кривбасгідрозахист", шляхом його ліквідації та зобов`язано державне підприємство "Кривбасшахтозакриття" прийняти на баланс до статутного фонду майно ДП "Кривбасгідрозахист", яке залишиться після задоволення вимог кредиторів (а. с. 97-99 т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції
до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.