ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
справа № 816/1851/17
адміністративне провадження № К/9901/1037/17
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
при секретарі: Івашків Р.В.,
за участю представника позивача: Прокопчука О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Приватного багатопрофільного підприємства "Технікс", третя особа: Державна податкова інспекція у місті Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 (суддя - Супрун Є.Б.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 (головуючий суддя - Рєзнікова С.С., судді: Бегунц А.О., Старостін В.В.) у справі №816/1851/17.
встановив:
ГУ ДФС у Полтавській області звернулось до адміністративного суду з позовом до ПП "Технікс", третя особа: ДПІ у місті Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017, провадження закрито.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДФС у Полтавській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.1 статті 59, підпункту20.1.19 пункту 20.1 статті 20, підпункту 19№.1.45 пункту 19№.1 статті 19№, пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України та порушення процесуальних норм статтей 7, 9, частини другої статті 11, статтей 69, 86, 157, 159 КАС України. Позивач звертає увагу, що суд помилково вважав про наявність спору між тими самими сторонами та про той же предмет, оскільки у вказаних справах різні підстави для подання позову.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №816/1851/17.
На виконання вимог закону особам, які беруть участь у справі, надіслано копії ухвали про відкриття касаційного провадження та інформація про їхні права та обов`язки, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Відповідач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.
Ухвалою суду від 24.02.2020 розгляд справи у порядку письмового провадження призначено на 25.02.2020.
Під час письмового розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність касаційного розгляду справи у судовому засіданні.
Ухвалою від 25.02.2020 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 17.03.2020.
Судове засідання, призначене на 17.03.2020, з розгляду касаційної скарги у справі №816/1851/17, не відбулось у зв`язку з неприбуттям представників сторін у судове засідання.
Розгляд касаційної скарги ГУ ДФС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №816/1851/17 призначено на 21.07.2020.
Ухвалою від 14.07.2020 задоволено клопотання ГУ ДФС у Полтавській області про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Представник позивача у судовому засіданні 21.07.2020 доводи та вимоги касаційної скарги підтримав, просив касаційну скаргу задовольнити.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції 21.07.2020, розглянувши справу №816/1851/17, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ГУ ДФС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.20, судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови про скасування рішення судів попередніх інстанцій та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Полтавській області звернулося з адміністративним позовом до ПБП "Технікс", третя особа: ДПІ у м.Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області, у якому просить стягнути кошти з рахунків платника за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 4ʼ449ʼ963,90грн., з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5ʼ301ʼ477,04грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач має непогашений податковий борг, який складається із сум узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств нарахованих контролюючим органом за податковими повідомленнями рішеннями від 12.12.2014 №0001702310 та №0001712310. У зв`язку з несплатою відповідачем суми боргу добровільно, позивач просив стягнути даний борг у судовому порядку.
У свою чергу, відповідач вказував, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2015 у справі №816/3343/15 за поданням ДПІ у м.Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області до ПБП "Технікс" вже прийнято судове рішення про стягнення коштів за податковим боргом ПБП "Технікс", що виник внаслідок нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 12.12.2014 №0001702310 та №0001712310.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що безвідносно до обставин формування нової податкової вимоги, з урахуванням лише факту наявності чинної постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2015 №816/3343/15 в адміністративній справі у спорі між тими ж особами про той же предмет, суд вважав за неможливе подальше провадження у даній справі до скасування вищевказаної постанови суду в порядку, визначеному розділом 4 КАС України (перегляд судових рішень).
Суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у даній справі, з огляду на їх передчасність. Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з неповного з`ясування судами попередніх інстанції усіх обставин справи, з урахуванням наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до абзацу "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в обґрунтування своїх вимог ДПІ у м.Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області посилається на ті обставини, що за позивачем рахується податковий борг у загальному розмірі 9ʼ751ʼ440,94грн.:
заборгованість з ПДВ у розмірі 4ʼ449ʼ963,90грн. (у тому числі пеня 704893,90грн);
заборгованість з податку на прибуток у розмірі 5ʼ301ʼ477,04грн. (у тому числі пеня 807060,38грн.)
Підставами виникнення податкового боргу позивач вказує податкові повідомлення-рішення, які прийнято на підставі акту від 03.11.2014 №6698/16-01-00-07-12 за результатами проведеної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2013, з ПДВ за період з 01.01.2010 по 31.08.2014, інших податків, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.08.2014, зокрема:
податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 №00017002310, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 5ʼ495ʼ676,00грн. (основний платіж - 4ʼ396ʼ541,00грн., штрафні санкції - 1ʼ099135,00грн). Станом на момент звернення до суду з позовом, заборгованість за податковим повідомленням-рішенням становить 4ʼ494ʼ416,66грн. (частково погашено за рахунок переплати у розмірі 1ʼ001ʼ259,34грн.);
податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 №0001712310, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 3ʼ745ʼ070,00грн. (основний платіж - 2ʼ496713,00грн., штрафні санкції - 1ʼ248ʼ357,00грн.).
Податковий орган наголошував, що за наслідками судового оскарження податкові повідомлення-рішення вважаються узгодженими на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі №819/5074/14.
Надалі, в автоматичному режимі в облікових картках платника нараховано пеню: з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 807060,38грн., з ПДВ - 704893,90грн.