ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/25372/15
адміністративне провадження № К/9901/28647/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інрайс Девелопмент" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.2015 (суддя - Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 (головуючий суддя - Мацедонська В.Е., судді: Грищенко Т.М., Лічевецький І.О.) у справі № 826/25372/15.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інрайс Девелопмент" (далі - ТОВ "Інрайс Девелопмент") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом в якому, просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) від 03.11.2015 №70626552208.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статті 198 Податкового кодексу України.
Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваною господарською операцією шляхом надання належним чином оформлених первинних документів, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання підрядних робіт від спірного постачальника та їх подальше використання в господарській діяльності.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Інрайс Девелопмент" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інрайс Девелопмент" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з правильності нарахування амортизаційних відрахувань та правильності відображення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "Сістем енерджи нью" за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 15.10.2015 №436/26-55-22-08/38103900, в якому відображено висновок про порушення ТОВ "Інрайс Девелопмент" пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 5 231 667,00 грн., з огляду на непідтвердження належним чином оформленими первинними документами реального виконання договору підряду, укладеного з ТОВ "Сістем енерджи нью".
На підставі названого акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2015 №70626552208, згідно з яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 5 231 667,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що надані позивачем до суду документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності, тому позивач правильно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за результатами виконання підрядних робіт з дотриманням вимог податкового законодавства.
Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з неповного з`ясування судами попередніх інстанції усіх обставин справи з огляду на наступне.
Частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Вказані вимоги законодавства зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту. При цьому, суди повинні перевірити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Судами також встановлено, що між ТОВ "Інрайс Девелопмент" (замовник) та ТОВ "Сістем енерджи нью" (підрядник) укладено типові договори підряду (від 22.08.2013 №22/08-13 ІД, від 07.10.2013 №04/10-13 ИД, від 16.10.2013 №16/10-13 ІД) на будівництво об`єкту "Логістичний центр" за адресою: Одеська область, Біляївський район, землі Нерубайської селищної ради, масив 2, ділянки №11, 12, 13 ІД, відповідно до яких, підрядник зобов`язується своїми силами і засобами та на свій ризик виконати підготовчі та будівельно-монтажні роботи, а саме: улаштування основ та покриття благоустрою; прокладання зовнішніх мереж енергопостачання; улаштування під`їзної дороги, відновлення тимчасових доріг по будмайданчику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником належної якості роботи на умовах, передбачених договором.
На підтвердження виконання договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: укладених договорів підряду, Додатків №1 до договорів, в яких визначена договірна ціна, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, форми КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт, форми КБ-2, підсумкових відомостей ресурсів (витрати - по факту), податкових накладних, виписок з банківського рахунку, загальних журналів робіт, актів на закриття приховувальних робіт, нарядів-завдань.
Аналізуючи дотримання платником наведених правил оподаткування, суди послалися на те, що подані платником первинні документи, які складені за наслідками розглядуваних операції, а саме - договорів підряду від 22.08.2013 №22/08-13 ІД, від 07.10.2013 №04/10-13 ИД, від 16.10.2013 №16/10-13 ІД, Додатків №1 до договорів, в яких визначена договірна ціна, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, форми КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт, форми КБ-2, підсумкових відомостей ресурсів (витрати - по факту), податкових накладних, виписок з банківського рахунку, загальних журналів робіт, актів на закриття приховувальних робіт, нарядів-завдань.підтверджують факт реального придбання товарів.
Також, позивачем надано докази права власності на об`єкт "Логістичний центр" за адресою: Одеська область, Біляївський район, землі Нерубайської селищної ради, масив 2, ділянки №11, 12, 13; копії ліцензії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про надання дозволу ТОВ "Сістем енерджи нью" на зайняття господарською діяльністю у будівництві, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, дозволу Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві на експлуатацію вантажопідіймальних кранів, посудини, що працює під тиском понад 0,05 МПа та на виконання небезпечних робіт, згідно переліку.