ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2020 року
Київ
справа №640/12935/19
адміністративне провадження №К/9901/29950/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі Суд):
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрите
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року ухвалену у складі судді Пащенка К.С. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року ухвалену у складі головуючого судді Чаку Є.В., суддів Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.,
У С Т А Н О В И В :
І. Обставини справи
1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 02.07.2019 року № 1996/5.
2. Також позивачем була подана заява про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №1996/5 від 02.07.2019 року та зобов`язання ДП "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України відновити йому доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року заява про забезпечення позову задоволена частково.
Вжито заходів забезпечення позову у справі № 640/12935/19 та зупинено дію наказу Міністерства юстиції України № 1996/5 від 02.07.2019 в частині тимчасового заблокування доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців (п. 3), а також забезпечення Державним підприємством "Національні інформаційні системи" виконання тимчасового заблокування доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців (п. 5).
В іншій частині заяви відмовлено.
Визначено спосіб і порядок виконання даного судового рішення шляхом зобов`язання Державного підприємства "Національні інформаційні системи" відновити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
4. Задовольняючи частково заяву про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що шляхом прийняття відповідачем оскаржуваного наказу порушено гарантоване Конституцією України право позивача на працю, оскільки його діяльність як приватного нотаріуса, пов`язана з доступом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, на думку суду першої інстанції, позивача позбавлено можливості отримувати дохід від своєї професійної діяльності.
5. Також суд першої інстанції зауважив, що іншою оплачуваною роботою позивач займатись не може, окрім викладацької, наукової і творчої діяльності.
6. Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення в справі.
7. Не погоджуючись з указаним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року - без змін.
9. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, що задоволення клопотання у вказаний спосіб є співмірним заявленим позовним вимогам. В даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
10. Також суд апеляційної інстанції наголосив, що застосований судом першої інстанції захід забезпечення адміністративного позову відповідає предмету адміністративного позову та водночас вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій ухваленими із порушенням вимог процесуального закону, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення у формі постанови, якою в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити повністю.
12. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає про фактичне вирішення спору шляхом винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.
13. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
ІIІ. Джерела права й акти їхнього застосування
14. Статтею 150 КАС України передбачено, що Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
15. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
16. Статтею 46-1 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-XII "Про нотаріат" установлено, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних і державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них.
Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, інших єдиних і державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України.
Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій із нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва обов`язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру.
Інформація з єдиних і державних реєстрів, отримана нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій, залишається у відповідній справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.
Користування єдиними та державними реєстрами здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.