1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



24 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/3363/16

адміністративне провадження № К/9901/30654/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Шарапи В.М., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (далі - Уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ "Банк "Національні інвестиції" відповідно) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2016 року (ухвалену судом у складі судді Шулежка В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Саприкіної І.В., суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду, третя особа - Фонд, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дій Уповноваженої особи Фонду Волощука І.Г. щодо невключення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" за рахунок Фонду;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити позивачку до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" за рахунок Фонду;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду надати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок позивачки, якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договором банківського рахунку за рахунок Фонду в межах гарантованої суми вкладу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 17 листопада 2016 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" за рахунок Фонду.

Зобов`язав Уповноважену особу Фонду надати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок позивачки, якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договором банківського рахунку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми вкладу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили, що укладення із позивачем договору банківського рахунку та здійснення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" операцій з перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства, та не наведено, які норми законодавства порушені.

Відповідачем також не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемним договору банківського рахунку, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

26 квітня 2017 року Уповноважена особа Фонду звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та закрити провадження у справі.

У скарзі посилається на те, що своїми діями ОСОБА_2 здійснив штучне розподілення коштів, які знаходилися на його поточному рахунку, шляхом перерахування їх фізичним особам, у тому числі й позивачу, за результатами чого збільшилася гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Скаржник також зазначив, що цей спір належить до категорії справ щодо банків, які знаходяться на стадії ліквідації, а тому не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2019 року на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року № 1009/0/78-19 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Шарапа В.М., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

09.09.2015 між позивачкою та ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" укладено договір банківського рахунку № 25773980/11/Деп.

Згідно з пп. 1.1 п. 1 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 в 980 у національній та/або іноземній валюті та здійснює його розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБ України та умов цього Договору.

17.09.2015 позивачкою отримано на власний поточний рахунок кошти в національній валюті у розмірі 200 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по особовим рахункам за 17.09.2015.

На підставі постанови Правління НБУ "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції" до категорії проблемних" від 15.09.2015 № 607/БТ, банк віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів, зокрема для ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" установлені такі обмеження в його діяльності:

- не здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих витрат, та за відсотковими ставками, вищими, ніж середні по банківській системі;

- не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

17.09.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Національні Інвестиції" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" № 172, згідно з яким з 18.09.2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 року включно. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощука І.Г . строком на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 року включно.

22.09.2015 Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації прийнято рішення у вигляді наказів № № 30 та 32 відповідно, "Про перевірку вкладів фізичних осіб", "Про організаційні заходи щодо перевірки договорів".

Результати перевірок комісій оформлено протоколами 1/4 засідання комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, укладених ПАТ "Банк "Національні Інвестиції", за період з 18.09.2014 до 18.09.2015 рік від " 05" листопада 2015 року та № 4 засідання комісії з перевірки правочинів (в т.ч. договорів), укладених АТ "Банк "Національні Інвестиції", за період з 18.09.2014 до 18.09.2015 рік від " 11" листопада 2015 року.

13.11.2015 Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" Волощуком І.Г. прийнято рішення у вигляді наказу "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)" № 56/1-ос, пунктом першим якого, операції, правочини, договори, перелік яких наведено в Додатку № 1, визнано нікчемними відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У Переліку операцій, правочинів, договорів, які визнано нікчемними згідно з пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що є Додатком № 1 до наказу № 56/1-ос від 13.11.2015, значиться правочин банківського рахунку позивачки №25773980/11/Деп від 09.09.2015 року щодо перерахування грошових коштів в сумі 200 000,00 грн з поточного рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_2 на поточний рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_1, з призначенням платежу "Приватний переказ коштів (невістці). Без ПДВ. Не за ЦП. Не пов`язано з підприємницькою діяльністю".

02.12.2015 відповідно до постанови Правління НБ України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" від 01.12.2015 № 853, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Національні Інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку" № 214.

Згідно з вказаним рішенням було розпочато процедуру ліквідації АТ "Банк "Національні Інвестиції" з 03.12.2015 по 02.12.2017 року включно, з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб. Призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "Національні Інвестиції" начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощука І.Г.

Повідомленням від 02.12.2015 № 4780/03 позивачку повідомлено про нікчемність правочину в порядку статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме правочину від 17.09.2015 щодо перерахування грошових коштів в сумі 200 000,00 грн на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2.

Позивачка, вважаючи протиправними дії відповідача щодо визнання операції з внесення грошових коштів на її рахунок нікчемними, невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок, як наслідок, позбавлення позивачки права отримати гарантовану суму за рахунок Фонду, звернулася до суду з вказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08 липня 2020 року (справа № 826/1807/16) зазначив таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Як установлено матеріалами справи, ОСОБА_4 звернувся до адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи, зокрема, про зобов`язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Банк "Національні інвестиції" у розмірі 199 тис. 500 грн.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом № 4452-VI (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

На підставі частин першої та другої статті 6 зазначеного Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону НБУ, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд у цих відносинах є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на відшкодування за рахунок коштів Фонду, щодо формування реєстру відшкодувань вкладникам, які мають право на таке відшкодування, складаються без участі банку-боржника.

Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в цих учасників виникають відповідні права та обов`язки.

Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону № 4452-VI вирішує виключно Фонд.

Так, за змістом частин першої та другої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нормами статті 27 Закону № 4452-VI встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, а саме:

- уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку;

- уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

- уповноважена особа Фонду формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

Отже, отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду відбувається без участі банку-боржника.

Саме тому на банки не поширюється дія Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що встановлено частиною восьмою статті 36 Закону № 4452-VI.

Таким чином, немає підстав вважати, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, складаються з участю банку. Ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого відшкодування коштів вкладникам.

Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, гарантованого державою, є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону № 4452-VI), тому його не можна вважати спором у зв`язку з процесом ліквідації банку, як і спором між банком і вкладником.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що на ці правовідносини не розповсюджуються норми Господарського та Цивільного процесуальних кодексів України.

При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, Фонд як юридична особа публічного права виконує спеціальну функцію у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, та затвердження реєстру відшкодувань вкладникам за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16 (провадження № 11-126апп18), від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16 (провадження № 11-409апп18) та від 30 січня 2019 року у справі № 820/4270/16 (провадження № 11-1351апп18).

Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору стосовно визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи щодо невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та подання уповноваженою особою до Фонду додаткової інформації про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, Велика Палата Верховного Суду зазначила таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.


................
Перейти до повного тексту