ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 689/215/17
адміністративне провадження № К/9901/3110/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губська О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Ярмолинецької районної ради Ярмолинецького району Хмельницької області про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 04 вересня 2017 року (прийняту одноособово головуючим суддею Баськовим М.М.), на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Совгири Д.І., суддів: Курка О.П., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі №689/215/17
І. Суть спору
1. У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Ярмолинецької районної ради Ярмолинецького району Хмельницької області (далі - відповідач, Рада), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ярмолинецької районної ради №24-к від 02 листопада 2016 року "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновити позивача на посаді керуючого справами виконавчого апарату Ярмолинецької районної ради;
- стягнути з Ярмолинецької районної ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 53796,16 грн.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 29 квітня 2002 року позивач працював на посаді керуючого справами виконавчого апарату Ярмолинецької районної ради, а 1 вересня 2016 року його попередили про наступне звільнення з вказаної посади в зв`язку із скороченням штату працівників виконавчого апарату ради. На підставі оспорюваного розпорядження його було звільнено із займаної посади. На думку позивача, таке звільнення є незаконним, оскільки він був обраний головою первинної профспілкової організації працівників виконавчого апарату Ярмолинецької районної ради і, звільняючи його з займаної посади, уповноважений на те орган мав би звернутися до вищого виборного органу профспілки, яким є Хмельницька обласна організація профспілки працівників державних установ України. Проте, під час його звільнення Ярмолинецька районна рада не зверталася до вказаного профспілкового органу.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Розпорядженням голови Ярмолинецької районної ради №12-к від 29 квітня 2002 року ОСОБА_1 був переведений на посаду керуючого справами виконавчого апарату Ярмолинецької районної ради, є посадовою особою органу місцевого самоврядування, йому було присвоєно 9 ранг.
3. 19 січня 2010 року позивач був обраний головою первинної профспілкової організації працівників виконавчого апарату Ярмолинецької районної ради профспілки працівників державних установ, яка була взята на обслуговування Хмельницькою обласною профспілковою організацією працівників державних установ України.
4. Рішенням Ярмолинецької районної ради від 26 серпня 2016 року №12 "Про внесення змін до структури та чисельності виконавчого апарату Ярмолинецької районної ради" зі складу структури виконавчого апарату ради шляхом скорочення була виведена серед інших, в тому числі, посада керуючого справами виконавчого апарату районної ради, яку на той час обіймав позивач.
5. 30 серпня 2016 року голова Ярмолинецької районної ради Копицяк Л.Ф. звернувся до первинної профспілкової організації працівників виконавчого апарату Ярмолинецької районної ради профспілки працівників державних установ з поданням про надання згоди на розірвання трудового договору в зв`язку із скороченням чисельності працівників апарату ради, в тому числі, щодо ОСОБА_1
6. 31 серпня 2016 року зборами первинної профспілкової організації працівників виконавчого апарату Ярмолинецької районної ради профспілки працівників державних установ було розглянуто вказане подання і надано згоду на розірвання трудового договору з позивачем
7. 31 серпня 2016 року головою Ярмолинецької районної ради було видано розпорядження №15-к про попередження працівників виконавчого апарату ради, посади яких підпадають під скорочення, про наступне вивільнення з 2 листопада 2016 року, а також вказаним працівникам, в тому числі ОСОБА_1 була запропонована робота на інших посадах в виконавчому апараті ради, а саме - посада начальника загального відділу виконавчого апарату районної ради. Однак позивач не надав згоди на переведення на іншу посаду.
8. Розпорядженням голови Ярмолинецької районної ради №24-к від 02 листопада 2016 року "Про звільнення ОСОБА_1 " було звільнено позивача з посади керуючого справами Ярмолинецької районної ради з 2 листопада 2016 року із виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.
9. Вважаючи таке звільнення незаконним внаслідок порушення процедури, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 04 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
11. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про законність звільнення позивача, наголосивши, що відсутність попередньої згоди вищого виборного органу цієї професійної спілки не може бути безумовною підставою для залишення таких працівників на займаних посадах.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
12. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухваливши нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
13. У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку його доводам щодо того, що для його звільнення необхідно було отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації, а не загальних зборів профспілкової організації.
14. Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вищенаведеною скаргою.
15. Рада подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просила оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. У відзиві відповідач наголосив, що згода Хмельницької обласної профспілкової організації працівників державних установ на звільнення голови профспілкової організації відповідача на той час - ОСОБА_1, або ж відмова в її наданні фактично не мала юридичного значення, оскільки відносини первинної профспілкової організації працівників виконавчого апарату Ярмолинецької районної ради профспілки працівників державних установ та Хмельницької обласної профспілкової організації працівників державних установ не були оформлені у належному порядку.
16. Також відповідач зазначив, що під час розгляду справи суд першої інстанції, зупинивши провадження по справі, запитав згоду Хмельницької обласної профспілкової організації працівників державних установ України щодо звільнення позивача з посади, зборами якої відмовлено у наданні такої згоди. Однак, єдиною підставою для такої відмови було те, що уповноважений орган відповідача не звернувся до відповідного профспілкового органу за згодою щодо звільнення ОСОБА_1 . За таких обставин, на думку представника Ради, відмова Хмельницької обласної профспілкової організації працівників державних установ України у наданні згоди на звільнення позивача з посади, не може вважатися обґрунтованою, оскільки не містить належного правового обґрунтування такої відмови.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
17. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування" (далі - Закон N 280/97-ВР).
18. Частинами другою, п`ятою статті 10 Закону N 280/97-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
19. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону N 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішується питання затвердження за пропозицією голови ради структури виконавчого апарату ради, його чисельності, встановленої відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на утримання ради та її виконавчого комітету.
20. Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України від 7 червня 2001 року N 2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі - Закон N 2493-III).