ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 818/117/17
адміністративне провадження № К/9901/39506/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т. М.,
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду (суддя Шаповал М. М.) від 02 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Бондар В. О., судді: Калитка О. М., Калиновський В. А.) від 18 травня 2017 року у справі № 818/117/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" до Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Конотопський арматурний завод" (далі - ПАТ "Конотопський арматурний завод") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Конотопської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - Конотопська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 серпня 2016 року № 0000441400, 0000461400.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи цей позов суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що податковий кредит у розмірі 198 221,00 грн за серпень 2014 року по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Екотехпостач" сформований на підставі первинних документів, які оформлені до вимог чинного законодавства.
Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями, Конотопська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування касаційної скарги Конотопська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області посилається на те, що за відсутності факту придбання товару відповідні суми не можуть враховуватись при визначенні бази оподаткування ПДВ навіть за наявності формально складених первинних документів. Скаржник зазначає про відсутність технічної можливості контрагента позивача - ТОВ "Екотехпостач" стосовно виконання спірних поставок товарів з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 липня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 липня 2020 року цю справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
На підставі наказу Конотопської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області від 06 липня 2016 року № 285 та направлень від 08 липня 2016 року № 18-05-14-62, 18-05-14-63, 18-05-13-02-64, 18-05-14-65, 18-05-14-66, у період з 08 по 28 липня 2016 року посадовими особами відповідача проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ "Конотопський арматурний завод" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, також дотримання валютного, митного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з найманими особами у період з 01 січня 2013 року по 17 червня 2016 року, за результатами якої складено акт від 04 серпня 2016 року № 184/18-05-14/00218331.
Вказаною перевіркою контролюючим органом встановлені порушення позивачем норм податкового законодавства:
- п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік у сумі 178 399,00 грн;
- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2014 року у сумі 198 221 грн.
Так, відповідачем зроблено висновок, що ПАТ "Конотопський арматурний завод" завищено витрати за 2014 рік та податковий кредит по господарським операціям з ТОВ "Екотехпостач".
17 серпня 2016 року Конотопською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000441400, яким збільшено позивачу податок на прибуток приватних підприємств на суму 267 598,50 грн, із них за основним платежем 178 399,00 грн і 89 199,50 грн штрафні (фінансові) санкції; № 0000461400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 297 331,50 грн, із них за основним платежем 198 221,00 грн і 99 110,50 грн штрафні (фінансові) санкції.
Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, ПАТ "Конотопський арматурний завод" звернулося до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до підп. 14.1.178. п. 14.1 ст.14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Згідно з підп. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 ПК України, сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) постачальником є податковим зобов`язанням такого постачальника, відтак, суми податку на додану вартість, як непрямого податку, який сплачений покупцем у складі вартості товару, є податковим зобов`язанням продавця товару.
Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд. V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пункт 198.3 ст. 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
За визначенням ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як визначено підп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.