ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
справа №804/2217/16
адміністративне провадження №К/9901/27835/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т. М.,
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Агро-Соя" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Уханенко С. А., судді: Богданенко І. Ю., Лукманова О. М.) від 06 грудня 2016 року у справі № 804/2217/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атма-Преса" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Атма-Преса" (далі правонаступник - ТОВ "Спец-Агро-Соя") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 липня 2013 року № 0000712204, 0000722204.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року позов задоволено.
Суд першої інстанції дійшов висновку щодо реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами: ТОВ "Матадор", ПП "АТМ", ТОВ "Старт-Д", ТОВ "Ривс", ТОВ "Галактика-М" та ПП "Полюс".
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області задовольнив. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року скасував. Прийняв нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані позивачем акти виконаних робіт складені з порушенням правил складання первинних документів, установлених ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV) та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, з огляду на відсутність в них змісту та обсягу наданих послуг.
Не погодившись із вказаним вище судовим рішенням, ТОВ "Спец-Агро-Соя" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Спец-Агро-Соя" посилається на те, що факт отримання послуг від контрагентів підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, які, в свою чергу, підтверджують реальність здійснення господарської операції, а тому сума віднесена до податкового кредиту визначена ним у відповідності до чинного законодавства.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 січня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 липня 2020 року цю справу призначив до розгляду у порядку письмового провадження.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
На підставі наказу від 05 травня 2013 року № 632, у період з 28 травня по 01 червня 2013 року посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Атма-Преса" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість та з податку на прибуток під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Матадор" за період серпень, жовтень, листопад 2011 року, січень, лютий, вересень 2012 року, ТОВ "Галактика М" за період січень, березень 2012 року, ПП "АТМ" за період березень, травень, червень 2012 року, ТОВ "Старт-Д" за період травень, червень 2012 року, ТОВ "Ривс" за період жовтень 2011 року, лютий 2012 року, ТОВ "Феріт Д" за період січень 2012 року, ПП "Полюс" за період червень, вересень, листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 11 червня 2013 року № 1724/224/35112844.
Вказаною перевіркою податковим органом установлені порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме:
- підп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 079 749,00 грн;
- підп. 14.1.27, підп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, підп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 185 582,00 грн.
17 липня 2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000712204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 614 851,00 грн, в т. ч.: 1 079 750,00 грн основного платежу та 535 000,00 грн штрафних (фінансових) санкцій; № 0000722204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 185 583,00 грн, в т. ч.: 185 582,00 грн основного платежу та 1 грн штрафних (фінансових) санкцій.
Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, ТОВ "Атма-Преса" звернулося до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пункт 198.3 ст. 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
За визначенням ст. 1 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як визначено підп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.