ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2020 року
Київ
справа №806/928/17
адміністративне провадження №К/9901/15364/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 663/2852/16-а
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи - Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області, Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання протиправним та скасування наказу, виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих запису про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя: Токарев М.С., судді: Капинос О.В., Семенюк М.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя: Капустинський М.М., судді: Моніч Б.С., Охрімчук І.Г.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи - Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області, Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ №830/5 від 13 березня 2017 року;
1.2. виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих запис про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
1.3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що цим наказом анульовано видане йому свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №839 від 19 квітня 2013 року. Однак, вказаний наказ, на думку позивача, прийнято з порушенням норм чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що свідчить про його протиправність і наявність підстав для скасування.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
2.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в діях позивача правильно встановлено наявність грубих порушень вимог закону, які виразились в істотному порушенні прав та інтересів кредиторів та боржника під при здійсненні ліквідаційної процедури, що підтверджено судовими рішеннями, тому наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення було прийнято на підставі та в межах наданих відповідачу повноважень, а також в межах строків, визначених законом.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позову повністю.
3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди не з?ясували всі обставини, що мають значення для правильного вирішення цього спору. Вважає, що суди безпідставно визначили істотність допущених ним порушень, які, як вважають суди, встановлені рішеннями господарських судів всіх інстанцій. Безпідставним, на його думку, є і визначення судами порушень вимог абзацу 13 частини першої статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як грубих, з посиланням на ті ж рішення, оскільки в цих рішеннях такі порушення зазначались без якісної ознаки "грубі". Крім того, вказує, що суди не надали оцінку тому, що на момент видання відповідачем спірного наказу сплинув двомісячний строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності, який слід обраховувати з дня виявлення проступку.
4. Міністерство юстиції України та Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області подали заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких висловили незгоду з викладеними позивачем в скарзі доводами та повідомили свою думку про правильність висновків суду першої та апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення цього позову, просили судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
5. На підставі доручення Міністерства юстиції України та ухвали господарського суду Житомирської області від 09 серпня 2016 року №7/65-Б проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1
6. За результатами перевірки головним територіальним управлінням юстиції у Вінницькій області складено довідку від 21 грудня 2016 року №33.
7. Згідно зі змістом цієї довідки, перевіркою встановлено низку порушень позивачем вимог абзацу 13 частини першої статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" ( в редакції чинній до 19 січня 2013 року) під час здійснення ним повноважень ліквідатора СТОВ "Глинівецьке", які полягають у тому, що, відмовившись від раніше поданого позову щодо витребування майна банкрута у третіх осіб, ліквідатором СТОВ "Глинівецьке" - арбітражним керуючим ОСОБА_1 порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у повному обсязі у межах справи про банкрутство СТОВ "Глинівецьке".
8. 30 грудня 2016 року головним територіальним управлінням юстиції у Вінницькій області складено акт позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого № 42, за висновком якого вчинення викладеного в акті порушення є підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
9. 23 лютого 2017 року дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
10. 13 березня 2017 року Міністерством юстиції України видано наказ № 830/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1.
11. Позивач, вважаючи зазначений наказ відповідача протиправним, звернувся з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
15. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
16. Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) його права та обов`язки, процедура підтвердження права на здійснення такої діяльності, отримання такого права, контроль за діяльністю арбітражних керуючих, види відповідальності та інші питання, пов`язані з діяльністю арбітражних керуючих визначені положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343-ХІІ).
17. У розумінні статті 1 вказаного Закону, арбітражним керуючим є фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
18. Частиною третьою статті 98 Закону №2343-XII визначено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
19. За змістом частини 1 статті 106 Закону №2343-XII, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється у формі планових перевірок за певний період часу не частіше одного разу на два роки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.
20. Згідно з частиною другою статті 106 Закону № 2343-XII, позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
21. Відповідно до статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закон № 2343-XII), арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
22. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення (частина 3 статті 107 Закону № 2343-XII).
23. Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, з питань банкрутства.
24. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (частина 4 статті 107 Закону № 2343-XII).
25. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (частина 5 статті 107 Закону № 2343-XII).
26. Для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики державним органом з питань банкрутства утворюється Дисциплінарна комісія (частина перша статті 108 цього Закону), яка діє на підставі Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих № 81/5.
27. Згідно з приписами пункту 4 вказаного Положення, Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розглядає подання структурного підрозділу Мін`юсту, відповідального за забезпечення виконання Мін`юстом повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ), про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого і за наслідками розгляду приймає одне із рішень, передбачених пунктом 25 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих №81/5, зокрема, про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого.
28. Пунктом 27 цього ж Положення передбачено, що у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.
29. Відповідно до частини 1 статті 108 Закону, дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.
30. Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень (частина 4 статті 108 цього ж Закону).
31. Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії (частина 6 статті 108 Закону № 2343-XII).
32. Види дисциплінарних стягнень, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), наведені у частині першій статті 109 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
33. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (частина третя статті 109 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
34. Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (частина 4 статті 109 Закону № 2343-XII).
35. Відповідно до пункт 5 частин першої, другої статті 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). У разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.
36. Відповідно до частин першої, другої статті 113 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.
37. Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).