ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2020 року
Київ
справа №0640/4237/18
адміністративне провадження №К/9901/67320/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 у складі колегії суддів: Ватаманюка Р.В. (головуючого), Смілянця Е.С., Залімського І.Г. у справі № 0640/4237/18 за позовом ОСОБА_1 до Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо стягнення з неї боргу у розмірі 8831,62 грн;
- зобов`язати відповідача повернути їй безпідставно стягнуті кошти у сумі 790,25 грн.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 в позові відмовлено.
2.1. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.
2.2. Визнано протиправними дії Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо стягнення з позивача боргу у розмірі 8831,62 грн;
2.3. 3обов`язано відповідача повернути позивачу безпідставно стягнуті кошти у сумі 790,25 грн.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. 30.12.2016 постановою державного виконавця Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відкрито виконавче провадження №53221448 з примусового виконання вимоги Головного управління Державної фіскальної служби в Житомирській області №Ф-241-17 від 22.06.2016 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави податкового боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 7850,02 грн.
3.2. У межах вказаного виконавчого провадження, 14.03.2018 постановою старшого державного виконавця Рябчук О.М. звернуто стягнення на доходи позивача: зобов`язано Пенсійний фонд здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства на користь стягувача, у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 8831,62 грн, в тому числі 7850,02 грн. - борг відповідно до податкової вимоги, 785,00 грн. - виконавчий збір та 196,60 грн. - витрати виконавчого провадження та перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлений до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення.
3.3. Згідно відомостей про відрахування з особового рахунку позивача №180930, в період з квітня по липень 2018 року з пенсійного забезпечення ОСОБА_1 здійснено відрахування у загальній сумі 1110,80 грн. Зокрема в квітні 2018 року 274,60 грн., в тому числі відповідно до платіжного доручення №2138 від 23.04.2018 перераховано на депозитний рахунок стягувача 70,91 грн., згідно платіжного доручення №2123 від 23.04.2018 - виконавчий збір у сумі 7,09 грн. та витрати виконавчого провадження у розмірі 196,60 грн відповідно до платіжного доручення №2124 від 23.04.2018. У травні 2018 року з рахунку позивача надійшли кошти у сумі 274,60 грн на депозитний рахунок Малинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області, які згідно платіжного доручення №2888 від 18.05.2018 перераховано на депозитний рахунок стягувача (борг у розмірі 249,62 грн.) та відповідно до платіжного доручення №2706 від 18.06.2018 - виконавчий збір у сумі 24,96 грн.
3.4. Водночас податкова вимога №Ф-241-17 від 22.06.2016 була визнана протиправною і скасована постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 в справі № 806/225/17. Постанова набрала законної сили 25 лютого 2017 року.
3.5. 15.06.2018 Малинським управлінням ГУ ДФС у Житомирській області скеровано до відповідача лист №5315/5/06-30-53-17-10 щодо відкликання вимоги №Ф-241-17 від 22.02.2016 у зв`язку з її скасуванням постановою суду в справі № 806/225/17.
3.6. 20.06.2018 старшим державним виконавцем Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Грищенко М.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №53221448. Вказана постанова супровідним листом №9640/7/.10-30 надіслана ОСОБА_1 20 червня 2018 року.
3.7. Вважаючи дії відповідача щодо стягнення податкового боргу з огляду на скасування податкової вимоги протиправними, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
3.2. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.
4. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач була обізнана із фактом відкриття виконавчого провадження, тому була зобов`язана у відповідності із ч.4 ст.19 Закону № 1404-VIII повідомити відповідача про наявність обставин, що виключали примусове виконання податкової вимоги (набрання законної сили постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі 806/225/17). ОСОБА_1, маючи права сторони виконавчого провадження передбачені ст.19 Закону № 1404-VIII, не скористалась ними, не цікавилась станом виконавчого провадження №53221448, маючи особисту заінтересованість у закінченні виконавчого провадження та нестягнені з неї коштів податкового боргу, не повідомила про скасування податкової вимоги №Ф-241-17 від 22.02.2016. Бездіяльність позивача та недотримання вимог ч.4 ст.19 Закону № 1404-VIII призвело до стягнення з позивача коштів податкового боргу за вимогою, що вже була скасована. У свою чергу, відповідач діяв згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження".
4.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд вказав, що позивач повідомляла відповідача про виникнення обставин, що обумовлюють зміни у виконанні рішенні. Натомість, відповідач всупереч вимогам частини 2 статті 77 КАС України не довів правомірність своїх дій та рішень.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції про задоволення позову залишити в силі.
6. Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права, а саме - приписів ЗУ "Про виконавче провадження". Вказує, що боржник та стягувач у виконавчому провадженні з виконання податкової вимоги №Ф-241-17 не повідомили державного виконавця про факт її скасування рішенням суду. Водночас вказаний обов`язок передбачений нормами Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із чим вважає дії державного виконавця з примусового виконання вимоги правомірними. Також зазначає, що 20.06.2018 виконавче провадження закрито у зв`язку із отриманням листа від 19.06.2018 з Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області про відкликання податкової вимоги №Ф-241-17, що відповідає приписам чинного законодавства. Більш того, з метою повернення позивачу зайво стягнутих коштів, останній було направлено лист № 13012/7.10-30 з проханням надати реквізити банківського рахунку, проте ОСОБА_1 до відділу не з`явилась, будь-якої інформації з приводу вказаного не надала.
7. Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористалася.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" 1404-VIII від 02.06.2016 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
9. Відповідно до вимог ч.1, 2 статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
10. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (ч.1 ст.15 Закону № 1404-VIII).