ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 522/18121/16-а
адміністративне провадження № К/9901/29928/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 07 березня 2017 року у складі судді Кравчук Т.С. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у складі колегії суддів: Лук`янчук О.В., Градовського Ю.М., Діденко К.О. у справі №522/18121/16-а за позовом Одеської міської ради до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В., третя особа - Приватне підприємство "Ентерпрайз", про визнання дій протиправними та скасування постанови державного виконавця,-, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Одеська міська рада (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В., третя особа - Приватне підприємство "Ентерпрайз", в якому просила визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. з винесення постанови про накладення штрафу від 07.09.2016 у виконавчому провадженні № 49740574 та скасувати цю постанову.
2. Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 07 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, адміністративний позов Одеської міської ради залишено без задоволення.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. 19 жовтня 2006 року Приморським районним судом м. Одеси прийнято постанову, якою визнано незаконною бездіяльність Одеської міської ради в особі управління земельних ресурсів Одеської міської ради та зобов`язано Одеську міську раду укласти з ПП "Ентерпрайз" договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0530 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 12. Постанова набрала законної сили 30.10.2006.
3.2. 25 січня 2007 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист, а 27.01.2007 відкрито виконавче провадження з виконання зазначеної постанови та надано Одеській міській раді семиденний строк для добровільного виконання.
3.3. Одеською міською радою в добровільному порядку вищезазначене рішення суду виконано не було, у зв`язку з чим державним виконавцем двічі застосовано до боржника штрафні санкції та 19.03.2007 виконавче провадження закінчено через неможливість виконати рішення без участі боржника. Одеська міська рада рішення суду не виконала.
3.4. 24 грудня 2014 року Приморським районним судом, у зв`язку з втратою виконавчою службою виконавчого листа, приватному підприємству "Ентерпрайз" видано його дублікат та поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
3.5. 07 жовтня 2014 року ПП "Ентерпрайз" сплатило на користь Одеської міської ради повну вартість земельної ділянки площею 0,0530 га за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 12 згідно з висновком Одеського міського управління земельних ресурсів Держкомзема України N 22/м від 25.05.2006 "Про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу на без конкурентному ринку".
3.6. Проте й після цього Одеська міська рада не виконала постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2006 року у справі N 2а-2604/06 та не уклала з ПП "Ентерпрайз" договір купівлі-продажу земельної ділянки.
3.7. 06 серпня 2015 року ПП "Ентерпрайз" звернулось до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2006.
3.8. 11 серпня 2015 року державним виконавцем винесено постанову, якою відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження.
3.9. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19.11.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016, визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця від 11.08.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов`язано УДВС ГТУЮ в Одеській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2006.
3.10. Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 08.04.2016 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19.11.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016.
3.11. 29 грудня 2015 року за заявою ПП "Ентерпрайз" та згідно з дублікату виконавчого листа від 12.01.2015 старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2006, якою зобов`язано Одеську міську раду укласти з ПП "Ентерпрайз" договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0530 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 12.
3.12. Боржнику також було вказано про необхідність самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.
3.13. Не погодившись з відкриттям виконавчого провадження Одеська міська рада звернулася у січні 2016 року з адміністративним позовом до Приморського районного суду м. Одеси, в якому просила визнати протиправною та скасувати відповідну постанову старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 29.12.2015.
3.14. 22 березня 2016 року, задовольняючи клопотання Одеської міської ради, Приморським районним судом м. Одеси винесено ухвалу, якою в якості забезпечення адміністративного позову зупинено дію постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 29.12.2015.
3.15. Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 11.04.2016 виконавче провадження зупинено.
3.16. 06 липня 2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22.03.2016.
3.17. Відповідно до постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 27.07.2016 виконавче провадження поновлено.
3.18. 19 серпня 2016 року Приморським районним судом м. Одеси винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 29.12.2015 про відкриття виконавчого провадження.
3.19. Постанова Приморського районного суду м. Одеси від 19.08.2016 не була оскаржена та набрала законної сили.
3.20. 07 вересня 2016 року постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області за невиконання без поважних причин вимог виконавчого листа №2а-2604/06, виданого Приморським районним судом м. Одеси 12.01.2015 про зобов`язання Одеської міської ради укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0530 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 12 з ПП "Ентерпрайз" на Одеську міську раду накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
3.21. Уважаючи дії відповідача щодо накладення штрафу протиправними, Одеська міська рада звернулася до суду із указаним позовом.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що накладення державним виконавцем штрафу на Одеську міську раду за невиконання без поважних причин судового рішення, не призвело до порушення її прав або охоронюваних законом інтересів, а навпаки, направлено на мотивування і примушення боржника до виконання постанови суду від 19.10.2006 та дотримання принципу верховенства права в контексті обов`язковості виконання остаточного судового рішення.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судами норм матеріального права просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
5.1. Доводи касаційної скарги обгрунтовані тим, що Одеська міська рада була позбавлена реальної можливості виконати рішення суду у встановлений державним виконавецм строк, що свідчить про поважність причин невиконання цього рішення та в свою чергу виключає можливість накладення на позивача штрафу.
6. Відзиву на касаційну скаргу відповідачем подано не було.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
9. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
10. Частинами 1 та 2 статті 2 цього Закону було передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
11. Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України №606-XIV від 21.04.1999 державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.