ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2020 року
м. Київ
справа № 501/2172/15-а
адміністративне провадження № К/9901/24215/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Єщенка О.В., суддів Димерлія О.О., Вербицької Н.В.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:
скасувати перерахунок пенсії по інвалідності, на підставі додатку (довідки) про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії підполковнику міліції, співробітнику міліції ОСОБА_1 у сумі 3 647 грн 83 коп.;
визнати протиправними дії посадовців Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії та, в подальшому, недонарахування та невиплати йому суми пенсійних нарахувань по інвалідності;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача недонараховану та несплачену суму пенсії по інвалідності, що складає - 92 295, 08 грн та 72 273, 46 грн, у тому числі за період з 1 червня 2013 року по 31 липня 2015 року сума складає 68 760,09 грн та за період з 31 липня 2015 року по 1 лютого 2016 року сума складає 3 513,37 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 13 серпня 2008 року, відповідно до подання Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29 вересня 2011 року за №14/1029, де вислуга років підполковника міліції ОСОБА_1 становить: у календарному обчисленні - 21 рік 4 місяці 28 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 8 місяців 23 дні;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача моральну шкоду у сумі 30 000 грн та понесені ним витрати на експертне дослідження.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 19 січня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у повній мірі здійснив перерахунок та виплату пенсії, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 19 січня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неперерахунку та невиплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до подання Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29 вересня 2011 року за №14/1029, з урахуванням процентної надбавки за вислугу років підполковника ОСОБА_1, а саме: у календарному обчисленні - 21 рік 4 місяці 28 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 8 місяців 23 дня, починаючи з 13 серпня 2008 року по 30 вересня 2010 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до подання Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29 вересня 2011 року за №14/1029, з урахуванням процентної надбавки за вислугу років підполковника ОСОБА_1, а саме: у календарному обчисленні - 21 рік 4 місяці 28 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 8 місяців 23 дня, починаючи з 13 серпня 2008 року по 30 вересня 2010 року з урахуванням перерахованих та виплачених сум пенсії; в решті позовних вимог відмовлено.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем проігноровано наявність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням належних складових грошового забезпечення, встановленого судовим рішенням, яке набрало законної сили, в іншій справі, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що бездіяльність відповідача у здійсненні належного пенсійного забезпечення позивача не відповідає вимогам закону, є необґрунтованою, що в свою чергу зобов`язує суд здійснити заходи щодо захисту порушеного права позивача на забезпечення соціальними виплатами шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача за період з 13 вересня 2008 року по 30 вересня 2010 року відповідно до подання Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29 вересня 2011 року за №14/1029 з урахуванням вже виплачених сум.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою про здійснення йому компенсації несвоєчасно одержаних сум пенсії, відповідач не здійснював розгляд цього питання та не вчиняв відповідні владні управлінській функції або не утримувався від їх вчинення у розумінні адміністративного процесуального законодавства, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача компенсувати позивачу вказані в позові суми.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 30 000 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у справі №2а/1570/8165/2011 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок з 13 серпня 2008 року та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до подання Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29 вересня 2011 року за №14/1029, з урахуванням процентної надбавки за вислугу років підполковника ОСОБА_1, а саме: у календарному обчисленні - 21 рік 4 місяці 28 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 8 місяців 23 дня.
На виконання вказаної постанови ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у відповідності до покладених на відповідача повноважень. Зокрема, 5 червня 2013 року позивачу здійснено перерахунок процентної надбавки за вислугу років у розмірі 35 відсотків з дати визначеної судовим рішенням, а саме з 13 серпня 2008 року по 30 вересня 2010 року з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, в якій сума грошового забезпечення позивача становила 3647 грн 83 коп., оскільки вказана надбавка (за вислугу років у розмірі 35 відсотків) включена у подання від 29 вересня 2011 року за №14/1029, яке надійшло до головного управління 30 вересня 2011 року, починаючи з 1 жовтня 2010 року.
Враховуючи викладене вище, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно задовольнив позовні вимог про перерахунок пенсії позивача з 13 серпня 2008 року по 30 вересня 2011 року, чим порушив вимоги статті 159 щодо законності та обґрунтованості судового рішення.
Позиція інших учасників справи
26 травня 2017 року до суду надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача, в яких зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №501/2172/15-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 23 липня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №501/2172/15-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 24 липня 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, у справі №2а/1570/8165/2011 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок з 13 серпня 2008 року та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до подання Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29 вересня 2011 року за №14/1029, з урахуванням процентної надбавки за вислугу років підполковника ОСОБА_1, а саме: у календарному обчисленні - 21 рік 4 місяці 28 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 8 місяців 23 дня.
У 2013 році перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі подання Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29 вересня 2011 року за №14/1029 відповідач здійснив за період з 1 жовтня 2010 року з урахуванням довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, в якій сума грошового забезпечення позивача становила 8 259,96 грн.
Разом з цим, на виконання вказаного судового рішення за період з 13 серпня 2008 року по 30 вересня 2010 року відповідач здійснив з урахуванням довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, в якій сума грошового забезпечення позивача становила 3 647,83 грн.
Оскільки відповідач не здійснив виконання покладеного на нього обов`язку з перерахунку пенсії належним чином, що призвело до не одержання пенсії у розмірі, встановленому Законом, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Іллічівського міського суду Одеської області від 19 січня 2017 року та постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково прийнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В частині першій статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а.
Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.