ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.003615
адміністративне провадження № К/9901/9120/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у складі колегії суддів: Хобор Р.Б., Попка Я.С., Сеника Р.П. у справі № 1.380.2019.003615 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, у якому просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.02.2019 по 02.05.2019 у розмірі 18 715, 87 грн.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 позовні вимоги задоволено.
2.1. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 по справі № 857/598/19 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі № 813/3053/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Судом постановлено: стягнути з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_1 7 242, 37 грн заборгованості з невиплаченого розрахунку при звільненні та стягнути з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 101 145, 34 грн.
3.2. 07.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з заявою про видачу виконавчого листа.
3.3. У подальшому, 25.04.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявами до органів державної казначейської служби про прийняття до виконання виконавчих листів виданих Львівським окружним адміністративним судом 16.04.2019 про стягнення з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з невиплаченого розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
3.4. Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 08.05.2019 № 13-08/1606 повідомило ОСОБА_1 про виконання 03.05.2019 та 06.05.2019 двох виконавчих листів Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 по справі № 813/3053/18 про стягнення коштів з Головного територіального управління юстиції у Львівській області в розмірі 7 242,37 грн та 101 145,34 грн.
3.5. Також з матеріалів справи судами встановлено також, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області було направлено до Головного територіального управління юстиції у Львівській області запит від 26.04.2019 № 07.1-11/1396 в якому, з метою виконання вищевказаних виконавчих листів протягом трьох робочих днів з дати отримання запиту надати інформацію щодо кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких буде здійснюватися безспірне списання коштів відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції від 30.01.2013).
3.6. Відповідно до копій меморіальних ордерів наявних у матеріалах справи № 1 (#184524550), № 2 (#184532794) від 02.05.2019 та № 3 (#184726082) від 03.05.2019, Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області було перераховано грошові кошти.
3.7. Із повідомлень Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області щодо проведення безспірного списання коштів від 06.05.2019 № 07.1-11/1514 та від 07.05.2019 № 07.1-11/1549, встановлено, що меморіальними ордерами забезпечено перерахування заборгованості з невиплаченого розрахунку при звільненні в суму 7 242,37 грн та частково перерахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 31 794,91 грн, а також перерахування середнього заробітку при звільненні в сумі 69 350,43 грн на користь ОСОБА_1 з рахунку відповідача.
3.8. Вважаючи, що рішення суду виконано відповідачем із затримкою позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути на його користь частину середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 20.02.2019 по 02.05.2019.
4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що рішення суду про стягнення на користь позивача невиплаченої заборгованості при проведення ОСОБА_1 розрахунку при звільненні не було виконано Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області до 02.05.2019. Тобто, днем остаточного розрахунку з позивачем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 857/598/19 є 03.05.2019, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
4.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції зазначив, що в рамках розгляду адміністративної справи № 813/3053/18 Восьмим апеляційним адміністративним судом вже вирішено питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і виконання цього рішення здійснено в порядку визначеному Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишиити в силі рішення суду першої інстанції.
5.1. Доводи касаційної скарги грунтуються на тому, що судом апеляційної інстанції неправильно встановлено обставини розгляду Восьмим апеляційним адміністративним судом під час розгляду справи № 813/3053/18 стягнення середнього заробітку на його користь, зокрема за період з 20.02.2019 по 02.05.2019.
5.2. Крім того, позивач зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не було взято до уваги висновок Верховного Суду щодо подібних правовідносин, викладений у постанові від 11.06.2019 у справі № 524/8023/16-а.
6. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому викладена незгода з доводами скаржника. Так, орган державної влади зазначає про дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення та відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Однією з конституційних гарантій є право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
9. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
10. Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
11. Згідно частиною першою статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
12. Разом з тим, за змістом статті 3 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП України), законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
13. Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
14. Разом з тим, частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
15. Колегія суддів наголошує, що з аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III (далі - Закон № 2050-III) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: