ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/645/16
адміністративне провадження № К/9901/22294/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом адвоката ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2016, прийняту у складі головуючого судді Кобилянського К.М., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017, прийняту у складі колегії суддів: Шелест С.Б. (головуючий), Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.
І. Суть спору
1. У січні 2016 року адвокат ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області), в якому просив суд:
1.1. - визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у наданні інформації за адвокатським запитом від 07.12.2015;
1.2. - зобов`язати відповідача надати повну відповідь на адвокатський запит від 07.12.2015.
2. Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1. зазначив, що дії службових осіб ГУ ДФС у Київській області щодо відмови у наданні інформації та документів є неправомірними.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що 07.12.15 адвокат ОСОБА_1. у порядку статті 24 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" в інтересах клієнта - ПП "Укрчайпром" в особі його директора ОСОБА_2 на адресу начальника ГУ ДФС у Київській області направив адвокатський запит про надання інформації та документів, а саме:
3.1. - коли та у який спосіб виконано судові рішення, при оголошенні яких були присутні працівники ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме: ухвал слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.09.2015 та від 27.11.2015, ухвали Апеляційного суду міста Києва від 29.10.2016 з наданням копій документів про виконання зазначених судових рішень;
3.2. - які саме заходи та коли, вжито керівництвом ГУ ДФС у Київській області для виконання зазначених судових рішень, які вступили у законну силу з моменту їх проголошення;
3.3. - чи вживались заходи дисциплінарного (чи іншого) впливу до підлеглих за навмисне невиконання зазначених судових рішень та незаконного обшуку 14.08.2015, незаконність якого установлено ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29.10.2016.
4. 21.12.2015 за наслідками розгляду зазначеного запиту позивачем отримано лист від 15.12.2015 №3922/14/10-26-09-00-02, в якому зазначено, що на даний час у кримінальному провадженні №32015110000000030 ОСОБА_2 не є стороною кримінального провадження, у зв`язку з чим, будь-які відомості про хід та результати кримінального провадження не можуть бути розголошені. Крім того, зазначено, що згідно з частиною п`ятою статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
5. Уважаючи такі дії з боку відповідача неправомірними, ОСОБА_1. звернувся з відповідним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 08.08.2016 позов задовольнив.
7. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що запитувана позивачем інформація не є інформацією з обмеженим доступом, а тому в силу частини другої статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у відповідача не було правових підстав для відмови у наданні такої інформації.
8. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.05.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
9. У касаційній скарзі ГУ ДФС у Київській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
10. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що ОСОБА_2., в чиїх інтересах звернувся адвокат ОСОБА_1, не є стороною у кримінальному провадженні №32015110000000030, у зв`язку з чим будь-які відомості про хід та результати кримінального провадження не можуть бути розголошені.
11. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій), до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
14. Згідно з частиною першою статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції у є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
15. За визначенням, закріпленим у пункті 7 частини першої статті 3 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
16. Згідно з частиною першою статті 17 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
17. За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
VI. Позиція Верховного Суду
18. Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
19. На думку колегії суддів суду касаційної інстанції такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права з огляду на таке.
20. Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України, у цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).
21. Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
22. За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.