ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 807/909/16
адміністративне провадження № К/9901/21433/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Закарпатської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою прокуратури Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2016, прийняту у складі головуючого судді Шешені О.М., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016, прийняту у складі колегії суддів: Старунського Д.М. (головуючий), Багрія В.М., Рибачука А.І.
І. Суть спору
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Закарпатської області, в якому просила суд стягнути з прокуратури Закарпатської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.12.2015 по 19.07.2016 у зв`язку з невиконанням судового рішення в розмірі 43 593,56 грн.
2. Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 вказує, що її було звільнено з роботи на підставі наказу відповідача від 19.02.2015 №114к на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Цей наказ був оскаржений позивачем до суду, однак постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 (справа №807/528/15) в задоволенні позову було відмовлено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 (справа №876/7593/15) було скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року та прийнято нову постанову, якою позовну заяву позивача задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача, скасовано наказ за від 19.02.2015 №114к, зобов`язано відповідача вирішити питання щодо призначення позивача на рівнозначній посаді та стягнено з відповідача на корить позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2015 по 14.12.2015 в розмірі 61072,11 грн. Так, рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 (справа №876/7593/15) у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.02.2015 по 14.12.2015 в розмірі 61072,11 грн. було виконано відповідачем. Однак, відповідачем не було виконано рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 в частині вирішення питання щодо призначення позивача на рівнозначну посаду. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.12.2015 по 19.07.2016 в сумі 43593,56 грн, а саме: 205,63 грн. (середньоденна заробітна плата, згідно Довідки від 19.02.2015 №18 38-вих.2015) х 221 (календарних днів вимушеного прогулу) = 43593,56 грн.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з наказом відповідача за від 19.02.2015 №114к позивача звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
4. За результатами адміністративного оскарження, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 (справа №807/528/15) в задоволенні позовних вимог позивача до відповідача про визнання дій протиправними, скасування наказу від 19.02.2015 №114к, поновлення на рівнозначній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу було відмовлено (а.с. 58-62).
5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 (справа №876/7593/15) скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 та прийнято нову постанову, якою позовну заяву позивача до відповідача про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на рівнозначній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково; визнано протиправними дії відповідача, скасовано наказ за від 19.02.2015 №114к, зобов`язано відповідача вирішити питання щодо призначення позивача на рівнозначній посаді та стягнено з відповідача на корить позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2015 по 14.12.2015 в розмірі 61 072,11 грн.
6. Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 (справа №876/7593/15) набрала законної сили з моменту проголошення. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.01.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 (а.с. 66). Проте на момент розгляду цієї справи по суті Вищим адміністративним судом України рішення за касаційною скаргою відповідача на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 не прийнято.
7. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І.А. від 22.02.2016 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №807/528/15, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 02.02.1016 про зобов`язання відповідача вирішити питання щодо призначення позивача на рівнозначну посаду.
8. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І.А. від 16.03.2016 за невиконання рішення суду згідно виконавчого листа №807/528/15, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 02.02.1016, а саме: про зобов`язання відповідача вирішити питання щодо призначення позивача на рівнозначну посаду - на відповідача було накладено штраф у розмірі 1020,00 грн. Відповідачем оскаржено до Закарпатського окружного адміністративного суду постанову про накладення штрафу від 16.03.2016 (адміністративна справа №807/531/16) та на момент розгляду даної справи по суті адміністративна справа №807/531/16 не розглянута.
9. У зв`язку з невиконанням постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 в частині вирішення питання щодо призначення позивача на рівнозначній посаді, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки при виконанні судового рішення.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 24.10.2016 позовні вимоги задовольнив частково: стягнув з прокуратури Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.12.2015 по 19.07.2016 в розмірі 36015,50 грн.
11. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 в частині зобов`язання відповідача вирішити питання щодо призначення позивача на рівнозначну посаду не виконано, відтак, необхідно стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 14.12.2015 до 19.07.2016.
12. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.12.2016 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційній скарзі прокуратура Закарпатської області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їхні рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
14. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що обов`язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тільки тоді, коли така затримка була допущена з вини власника абоуповноваженого ним органу, а не з вини самого працівника. Відповідачем вжито всіх можливих заходівщодо вирішення питання призначення ОСОБА_1 на рівнозначну посаду. Прийнятту конкретного рішення перешкоджала відсутність волевиявлення позивача та її нез`явлення на неодноразові запрошення з метою вирішення питань, пов`язаних з виконанням рішення суду.
15. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17.Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.