ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
справа №810/5499/15
касаційне провадження №К/9901/37606/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 (суддя Безименна Н.В.) у справі № 810/5499/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" звернулось до суду з адміністративним позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2015 № 0003522201 та від 19.11.2015 № 0003532201.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 18.01.2016 адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Одночасно органом доходів і зборів заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване обмеженим бюджетним фінансуванням.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.03.2016 у задоволенні клопотання Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про звільнення від сплати судового збору відмовив, а апеляційну скаргу залишив без руху у зв`язку з тим, що вона подана без додержання вимог статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017), а саме - не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду.
Внаслідок неусунення недоліків апеляційної скарги Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.03.2016 повернув її заявнику.
11.01.2017, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій заявив клопотання про поновлення строку, що обґрунтоване відсутністю коштів для сплати судового збору при первинному поданні апеляційної скарги.
Визнаючи наведену підставу для поновлення строку неповажною, Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.02.2017 запропонував заявнику вказати інші підстави для поновлення строку, в зв`язку з чим залишив подану апеляційну скаргу без руху в порядку частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
На виконання вимог ухвали від 06.02.2017 Броварська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області подала заяву з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з тих підстав, що на час подання відповідної скарги вперше в неї були відсутні кошти для сплати судового збору, про що свідчить копія плану асигнувань загального фонду бюджету на 2016 рік.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.03.2017 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, оскільки наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог Броварська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 2, 4, 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 87, 88, 185, 211, 236 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції).
При цьому наголошує на об`єктивності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2016.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) встановлено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями суду першої інстанції, можуть скористатися правом їх оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений процесуальним законом строк та у визначеному порядку.
Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.