ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 820/5239/16
касаційне провадження № К/9901/36466/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 (суддя Панченко О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 (головуючий суддя - Зеленський В.В.; судді: П`янова Я.В., Чалий І.С.) у справі № 820/5239/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкріс" до Управління Держаної казначейської служби України у Червонозаводському районі м. Харкова, Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про стягнення пені,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс" звернулось до адміністративного суду з позовом до Управління Держаної казначейської служби України у Червонозаводському районі м. Харкова та Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило стягнути на його користь пеню в сумі 435918,38 грн.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 21.12.2016 адміністративний позов задовольнив.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.06.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 залишив без змін.
Східна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач-2 посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме: статей 6, 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на порушенні позивачем шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Крім того, звертає увагу на те, що дії податкового органу не порушують права Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкріс" як платника на перерахування відповідних коштів у вигляді бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем в електронному вигляді направлено на адресу контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року - 18.11.2015, за листопад 2015 року - 18.12.2015, за грудень 2015 року - 18.01.2016, за січень 2016 року - 19.02.2016, за лютий 2016 року - 17.03.2016, за березень 2016 року - 15.04.2016, за квітень 2016 року - 17.05.2016.
У цій податковій звітності заявлено до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за жовтень 2015 року в розмірі 1496230,00 грн., за листопад 2015 року в розмірі 1624376,00 грн., за грудень 2015 року в розмірі 1223609,00 грн., за січень 2016 року в розмірі 2040066,00 грн., за лютий 2016 року в розмірі 2607882,00 грн., за березень 2016 року в розмірі 2717580,00 грн., за квітень 2016 року в розмірі 2134357,00 грн.
Відповідач-2, у свою чергу, камеральні перевірки заявлених у зазначених податкових деклараціях даних не здійснив та в подальшому в законодавчо встановлені стоки відповідні висновки до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не подав.
Лише 29.01.2016 товариством отримано суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень - листопад 2015 року, 27.05.2016 - за січень 2016 року, 08.07.2016 - за грудень 2015 року, 25.07.2016 - за лютий - квітень 2016 року.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
За правилами пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2016) передбачено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.
Тобто, щодо податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року орган доходів і зборів камеральну перевірку повинен був здійснити до 10.12.2015, а щодо податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року - до 10.01.2016
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII, який набрав чинності 01.01.2016, пункт 200.18 статті 200 Податкового кодексу України виключено, а тому з 01.01.2016 застосовується загальне правило щодо проведення камеральної перевірки, передбачене пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, згідно з пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.
Таким чином, контролюючий орган повинен був провести камеральні перевірки заявлених у податковій звітності за грудень 2015 року даних до 19.02.2016, за січень 2016 року - до 23.03.2016, за лютий 2016 року - до 21.04.2016, за березень 2016 року - до 20.05.2016, за квітень 2016 року - до 19.06.2016 включно.