ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 810/105/16
адміністративне провадження № К/9901/25091/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року (судді: Панова Г.В. (головуючий), Горобцова Я.В., Панченко Н.Д.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року (судді: Федотов І.В. (головуючий), Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.) у справі № 810/105/16,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАПОЛІС" (далі - позивач, ТОВ "ВІТАПОЛІС") звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС України), Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач-2, ГУ ДФС у Київський області), Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач-3, контролюючий орган, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області) про визнання незаконними та скасування: рішення (лист) ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 15.05.2015 № 6296/10/10-13-11-02-10, рішення ГУ ДФС у Київській області від 13.07.2015 № 1899/10/10-36-11-01-10, рішення ДФС України від 05.10.2015 № 21097/6/99-99-11-02-02-15, зобов`язання ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області включити відомості з поданих ТОВ "ВІТАПОЛІС" копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за податковий період календарний місяць квітень 2015 року, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних ДФС України.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було відмовлено позивачу у прийнятті копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2015 року, які були надані позивачем контролюючому органу. Позивач зазначає, що подання контролюючому органу копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідний звітний період є безпосереднім обов`язком платника податків, встановленим Порядком ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (затверджений Наказом Міністерств фінансів України № 958 від 22.09.2014), який прийнятий на підставі та на виконання вимог Податкового кодексу України, і, який є невід`ємною частиною податкового законодавства, яке має виконуватися платниками податків. Крім того, позивач зазначив, що рішення про результати розгляду скарги (№ 1899/10/10-36-11-01-10 від 13.07.2015 та № 21097/6/99-99-11-02-02-15 від 05.10.2015), прийняті ГУ ДФС у Київській області рішення та ДФС України є також неправомірними, оскільки, ці органи не наділені повноваженнями щодо перегляду рішень територіальних органів ДФС під час проведення процедури адміністративного оскарження. Позивач вказує, що у зазначених рішеннях, відповідачами не було надано жодної оцінки доводам ТОВ "ВІТАПОЛІС", викладеним у скаргах, у зв`язку з чим, ці рішення є невмотивованими, та такими, що не відповідають вимогам Податкового кодексу України. Позивач зазначає про порушення ДФС України Порядку оформлення та подання скарг платниками податків та їх розгляду доходів і зборів від 25.12.2013 № 848. Зазначає, що ДФС України, безпідставно видало себе за Міністерство доходів та зборів України розглянувши по суті скаргу позивача та прийнявши відповідне рішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку, тоді як відповідні рішення контролюючих органів такі права позивача не порушували.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ТОВ "ВІТАПОЛІС" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "ВІТАПОЛІС" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "ВІТАПОЛІС" є юридичною особою та зареєстровано в якості платника податків та зборів. ТОВ "ВІТАПОЛІС" направило на адресу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області лист за № 25/15 від 07.05.2015 до якого було долучено копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронній формі (на флеш носії) за звітний податковий період квітень 2015 року.
ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області листом № 6296/10/13-11-11-02-10 від 15.05.2015 позивачу було повідомлено, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних за звітний податковий період квітень 2015 року в електронному вигляді (на флеш носії) вважається не визнаним як податкова звітність. У вказаному листі контролюючий орган зазначив, що починаючи з січня 2015 року реєстр виданих та отриманих податкових накладних (за формою "J1201508") до контролюючого органу не подається.
Не погоджуючись зі змістом вказаного рішення, позивач звернувся зі скаргою до ГУ ДФС у Київській області про його перегляд та скасування. За результатом розгляду вказаної скарги ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення № 1899/10/10-36-11-01-10 від 13.07.2015. У вказаному рішенні ГУ ДФС у Київській області, зокрема, зазначено, що порушень при наданні листа ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 15.05.2015 № 6296/10/13-11-11-02-10 про відмову у прийнятті реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2015 року ГУ ДФС у Київській області - не встановлено.
ТОВ "ВІТАПОЛІС" звернулось до ДФС України зі скаргою 80/15 від 21.08.2015 про перегляд та скасування рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області № 6296/10/13-11-11-02-10 від 15.05.2015 та рішення ГУ ДФС у Київській області № 1899/10/10-36-11-01-10 від 13.07.2015. 05.10.2015 за результатом розгляду вказаної скарги Державна фіскальна служба України дійшла висновку про залишення без змін рішень ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області та Головного управління ДФС у Київській області, а скарги позивача - без задоволення, про що зазначено в рішенні № 21097/6/99-99-11-02-02-15.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені відповідачами при прийнятті оскаржуваних рішень, на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень процесуального законодавства при розгляді даної справи, а також положень Податкового кодексу України та Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (затверджений наказом Міністерства фінансів України № 958 від 22.09.2014) щодо повноважень органів ДФС і їх меж, а також обов`язку позивача подачі відповідних документів до контролюючих органів, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Відповідачами відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 46.
46.1. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.
Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.
46.2. Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
У складі фінансової звітності платник податків має право зазначати тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.
46.3. Якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.
46.4. Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов`язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід`ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
46.5. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов`язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).
Форма декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 179.9 статті 179 цього Кодексу.
Форма спрощеної податкової декларації, що передбачена пунктом 49.2 статті 49 цього Кодексу, та порядок переходу платників податків на подання такої декларації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Форма, порядок та строки подання митної декларації, а також порядок прийняття контролюючим органом митної декларації визначаються з урахуванням вимог митного законодавства України.
Державні органи, які встановлюють відповідно до цього пункту форми податкових декларацій, зобов`язані оприлюднити такі форми для використання їх платниками податків.
46.6. Якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов`язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, повинен здійснити заходи, пов`язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.
Вимоги статей 46-50 цього Кодексу не поширюються на декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України (крім випадків, визначених у цих статтях), а також на декларування відрахувань до соціальних фондів та інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб`єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків.
10.2. Пункт 55.2 статті 55.
Контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць; контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.
10.3. Пункти 56.1- 56.10 статті 56.
56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
56.3. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.
Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
56.4. Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.
56.5. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов`язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов`язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
56.6. У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
56.7. У разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
56.8. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
56.9. Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.