ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 820/1424/17
адміністративне провадження № К/9901/33270/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 8 червня 2017 року (суддя Полях Н.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року (судді: Рєзнікова С.С. (головуючий), Старостін В.В., Бегунц А.О.) у справі № 820/1424/17,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (далі - позивач, ДП "ДГ "Кутузівка") звернулось до суду з позовом до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Харківська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2016 № 0004561201.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.11.2016 № 0004561201, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 8 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 14.11.2016 № 0004561201. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки контролюючим органом не доведено та не надано належних та достатніх доказів на підтвердження недотримання позивачем вимог податкового законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Харківська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 8 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП "ДГ "Кутузівка" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП "ДГ "Кутузівка" (код ЄДРПОУ 05460427, адреса: 62405, Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, 6), пройшло процедуру державної реєстрації в якості юридичної особи згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого Харківським районним управлінням юстиції Харківської області. Позивач перебуває на обліку в Харківській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області в якості платника ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом № 00164460 про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Позивачем було подано до Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість № 9173488509 від 18.08.2015 за період липень 2015 року, в якій самостійно задекларовано суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 20) у розмірі 699 927,00 грн. У пункті 25.2 Розділу ІІІ "Розрахунки за звітний період" вказаної декларації з ПДВ за липень 2015 року позивачем зазначено, що сума 699 927,00 грн спрямовується на спеціальний рахунок за наступними реквізитами: № рахунку НОМЕР_1 в ПАТ "МЕГАБАНК" Харків (код 09804119), МФО 351629.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що головним державним ревізором - інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління податків та зборів з юридичних осіб Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на підставі положень ПК України проведено перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ДП "ДГ "Кутузівка" (код 5460427), а саме: податкової декларації з ПДВ за період липень 2015 року з питання своєчасності сплати підприємством узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт перевірки податкової звітності з ПДВ № 1533/20-23-12-01-09/5460427 від 20.10.2016. У висновках акту перевірки податковим перевіряючим зазначено про встановлення в результаті проведення перевірки несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) за звітний (податковий) період за липень 2015 року від 18.08.2015 № 9173488509. Також у вказаному акті перевірки контролюючим органом зазначено, що станом на 30.08.2015 в особовій картці позивача рахувалася переплата в розмірі 0,81 грн. Станом на 31.08.2015 виник податковий борг у розмірі 699 926,19 грн, який як вказує податковий інспектор, було погашено 17.09.2015 платіжним дорученням № 2327458 на суму 20 000,00 грн із затримкою на 18 днів; 18.09.2015 платіжним дорученням № 2338294 на суму 50 000,00 грн із затримкою на 19 днів; 21.09.2015 платіжним дорученням № 2353689 на суму 69 927,00 грн із затримкою на 22 дні; 21.09.2015 платіжним дорученням № 2349089 на суму 60 000,00 грн із затримкою на 22 дні; 22.09.2015 платіжним дорученням № 2358643 на суму 100 000,00 грн із затримкою на 23 дні; 23.09.2015 платіжним дорученням № 23784787 на суму 100 000,00 грн із затримкою 24 дні; 24.09.2015 платіжним дорученням № 2379439 на суму 100 000,00 грн із затримкою на 25 днів; 25.09.2015 платіжним дорученням № 2495184 на суму 150 000,00 грн із затримкою на 26 днів; 28.09.2015 платіжним дорученням № 2522134 на суму 136 656,00 грн (в погашення заборгованості зараховуються 49 999,19 грн) із затримкою на 29 днів.
Судами першої та апеляційної встановлено, що позивачу як платнику податку 24.12.2014 було відкрито в Казначействі України (899998) електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість № НОМЕР_4 який почав діяти (для ПДВ рахунків) 24.12.2014 та взятий на облік в органах ДФСУ від 27.12.2014. Позивач протягом періоду з 01.07.2015 по 31.07.2015 зі свого поточного рахунку № НОМЕР_2 у ПАТ "Мегабанк" м. Харкова, дотримуючись процедури, передбаченої положеннями ст. 209 ПК України (в редакції від 01.07.2015), здійснив перерахування на єдиний електронний рахунок № НОМЕР_4 в системі електронного адміністрування податку для подальшого перерахування на свій спеціальний рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Мегабанк" загальну суму 1 737 000,00 грн, в тому числі: з призначенням платежу ПДВ за червень 2015 року загальну суму 1 335 000,00 грн; з призначенням платежу ПДВ за липень 2015 року загальну суму 402 000,00 грн, що підтверджується копіями наступних платіжних доручень, а саме: платіжними дорученнями № 257 від 18.02.2015 на суму 229 934,00 грн, від 16.03.2015 № 396 на суму 117 907,00 грн, від 19.03.2015 № 415 на суму 18 835,00 грн, від 23.03.2015 № 439 на суму 43 363,00 грн, від 22.06.2015 на суму 296 733,00 грн, від 25.06.2015 № 1015 на суму 500 000,00 грн, від 01.07.2015 № 1068 на суму 100 000,00 грн, від 03.07.2015 № 1096 на суму 120 000,00 грн, від 06.07.2015 на суму 245 000,00 грн, від 07.07.2015 № 1109 на суму 200 000,00 грн, від 08.07.2015 № 1114 на суму 115 000,00 грн, від 13.07.2015 № 1124 на суму 100 000,00 грн, від 14.07.2015 № 1161 на суму 30 000,00 грн, від 16.07.2015 № 1166 на суму 25 000,00 грн, від 22.07.2016 № 128 на суму 400 000,00 грн, від 27.07.2015 № 1215 на суму 100 000,00 грн, від 29.07.2015 № 1238 на суму 102 000,00 грн, від 30.07.2015 № 1249 на суму 200 000,00 грн.
Крім того, судами встановлено, що протягом того ж періоду (з 01.07.2015 по 31.07.2015) Казначейством України на підставі та в порядку визначеному положеннями ст. 209 Податкового кодексу України здійснено перерахування на спеціальний електронний рахунок позивача № НОМЕР_1 у ПАТ "Мегабанк" м. Харків (кредит) єдиного електронного рахунку № НОМЕР_4 (дебет) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на загальну суму 920 024,00 грн з посиланням на податкові декларації ПДВ за період лютий, травень та червень 2015 року, що підтверджується копіями платіжних доручень: платіжні доручення від 01.07.2015 № 1369266_71 на суму 93 993,00 грн, від 03.07.2015 № 1383183_73 на суму 23 914,00 грн, від 03.07.2015 № 1383185 73 на суму 90 666,00 грн, від 06.07.2015 № 1391661 76 на суму 245 000,00 грн, від 07.07.2015 № 1402336_77 на суму 200 000,00 грн, від 08.07.2015 № 1410928_78 на суму 115 000,00 грн, від 13.07.2015 № 14434757 на суму 100 000,00 грн, від 14.07.2015 № 1465439_7 на суму 30 000,00 грн, від 16.07.2015 № 1487631_7 на суму 16 067,00 грн, від 27.07.2015 № 1712287_7 на суму 5 384,00 грн. В графі вказаних вище платіжних доручень "призначення платежу" зазначено: "перераховано на спеціальний рахунок коштів з рахунку в СЕА по деклараціям з ПДВ № 9040319979 від 16.03.2015, № 9126737506 від 17.06.2015, а також № 9148210877 від 15.07.2015".
Отже, з урахуванням здійснення електронного адміністрування податку на додану вартість та погашення позивачем суми податкового зобов`язання з ПДВ по поданим ним податковим деклараціям за період лютий, травень та червень 2015 року в порядку положень ст. 209 ПК України, станом на 01.08.2015 залишок коштів на єдиному електронному рахунку № НОМЕР_4 складав 808 698,00 грн.
Згідно копій платіжних доручень за період лютий - липень 2015 року, протягом періоду з 01.01.2015 по 01.07.2015 позивач, реалізовуючи сільськогосподарську продукцію власного виробництва, самостійно перераховував відповідне податкове зобов`язання зі сплати ПДВ на свій спеціальний рахунок для акумуляції ПДВ № НОМЕР_1 у ПАТ "Мегабанк" м. Харкова у загальній сумі 1 206 772,00 грн, з яких: 1 144 574,00 грн по податковим деклараціям за період січень 2015 року - травень 2015 року (229 934,00 грн по декларації за січень 2015 року, 117 907,00 грн по декларації за лютий 2015 року, 796 733,00 грн по декларації за травень 2015 року) а тому, залишок на спеціальному рахунку позивача для акумуляції ПДВ № НОМЕР_1 також складав 62 198,00 грн. Отже, сума податку, задекларованого позивачем у податковій декларації (скороченої) за звітний (податковий) період липень 2015 року від 18.08.2015 вказана як 699 927,00 грн, а тому залишок на єдиному електронному рахунку позивача № НОМЕР_4 станом на 01.08.2015 у розмірі 808 698,00 грн. повністю перекриває вказану сільськогосподарським підприємством у декларації за липень 2015 року, що не спростовано контролюючим органом жодними належними та допустимими доказами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно копії електронного повідомлення про взяття рахунків на облік в органах ДФСУ за даними, отриманими від банків та інших фінансових установ, позивачу як платнику податку, на підставі положень п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України 29.07.2015 відкрито додатковий електронний рахунок в Казначействі України (МФО 899998) № НОМЕР_3, який почав діяти з 29.07.2015. З матеріалів справи встановлено, що позивачем податкова декларація по ПДВ за липень 2015 року подана до контролюючого органу 18.08.2015 і декларувала податкове зобов`язання по ПДВ в сумі 699 927,00 грн, яке спрямовується на спеціальний рахунок позивача № НОМЕР_1 у ПАТ "Мегабанк" у м. Харкові. В той же час, переплата що склалася на спеціальному рахунку по акумулюванню ПДВ позивача № НОМЕР_1 у ПАТ "Мегабанк" у м. Харкові склала на вказану вище дату 982 222,00 грн, тим самим повністю погашала податкове зобов`язання по ПДВ за липень 2015 року.
28.10.2016 позивачем подано до Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області свої письмові заперечення на акт перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 20.10.2016 № 1533/20-23-12-01-09/5460427. Однак, відповідачем не надано до суду першої та апеляційної інстанції жодних доказів або письмових пояснень із обґрунтуванням правової позиції щодо спростування тверджень позивача та правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про накладення на позивача суму штрафних санкцій у загальному розмірі 69 999,62 грн за порушення строків сплати суми узгодженого грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за період липень 2015 року в розмірі 699 926,19.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем, на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України щодо адміністрування податку на додану вартість, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 46.1 статті 46.
Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.
Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.
10.2. Пункт 54.1 статті 54.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
10.3. Пункт 86.7 статті 86.
У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.