ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 820/8298/13-а
адміністративне провадження № К/9901/35990/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-сервіс" до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (суддя Спірідонов М.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року (судді: Яковенко М.М. (головуючий), Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі № 820/8298/13-а,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень - рішень від08.05.2013:
- № 0001182210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 142 650,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1,00 грн;
- №0001192210, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за основним платежем у розмірі 121 001,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 13 584,50 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача. Також позивач вказував на процедурні порушення призначення та проведення перевірки, за результатами якої контролюючий орган і прийняв оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення скасовано.
4. Рішення судів обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу сум грошових зобов`язань з податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки № 1553/2210/32236010 від 18.04.2013, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бастіон-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ "АТК "Днепр-Авто" за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пп. 5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, пп.138.1.1, п. 138.1 п.138.2 п. 138.8 ст.138, п.198.4, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 142 650,00 грн та ПДВ на загальну суму 121 001,00 грн.
Згідно акту перевірки висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентом ТОВ "АТК "Днепр-Авто" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. Такий висновок контролюючий орган зробив на підставі актів перевірок контрагента позивача, а саме: акт № 688/22-317/37168019 від 07.08.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АТК "Днепр-Авто" щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період серпень 2010 року - лютий 2011 року"; акт №16815/23-07-37168019 від 21.12.2011 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АТК "Днепр-Авто" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період березень-серпень 2011 року". У вказаних актах зазначено, що правочини ТОВ "АТК "Днепр-Авто" з контрагентами є здійснені без мети настання реальних наслідків та є нікчемними, вбачається проведення діяльності спрямованої на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, також ТОВ "АТК "Днепр-Авто" не знаходиться за юридичною адресою, а відносно директора ОСОБА_1 порушено кримінальну справу.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "АТК "Днепр-Авто" в межах господарських операцій з оренди спортивних тренажерів, спортивного інвентарю, меблів, побутової техніки.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеним контрагентом було надано копії документів, зокрема, договори, акти прийому - передачі робіт (наданих послуг), акти, податкові накладні, платіжні доручення.
Також судами встановлено, що необхідність у спортивних тренажерах та спортивному інвентарю позивача виникла у зв`язку з тим, що основним напрямком діяльності ТОВ "БАСІОН-СЕРВІС" є надання послуг, пов`язаних з охороною державної та іншої власності та надання послуг з охорони громадян відповідно до Ліцензії серії АВ номер 540479, виданої Міністерством внутрішніх справ України 22 вересня 2010 року.
Усі спортивні тренажери та спортивний інвентар, які були орендовані у ТОВ "АТК "Днепр-Авто" використовувались ТОВ "Бастіон-Сервіс" у власній господарській діяльності для обладнання спортивного залу для проведення навчання, практичних занять та проведення тренувань з метою підтримки належного фізичного стану охоронців.
Крім того, основним видом господарської діяльності позивача є також професійно-технічне навчання, підвищення кваліфікації охоронців відповідно до ліцензії міністерства освіти та науки, молоді та спорту України серії АВ №586401. Відповідно з вимогами до матеріально-технічного забезпечення, встановлених Ліцензійними умовами надання освітніх послуг у сфері професійно-технічної освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 24.12.2003 за N 847, ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" були створені та оснащені учбовий клас та спортивний зал за адресою: місто Харків, вулиця Кузнечна, 2. Нежитлове приміщення площею 177,8 метрів квадратних по вулиці Кузнечна, 2 у місті Харкові використовувалось у 2011 році позивачем на підставі Договору майнового найму (суборенди) нежитлового приміщення №02/01-1 від 01 лютого 2011 року, укладеного з орендарем ФОП ОСОБА_2, а з травня 2011 року - на підставі Договору майнового найму (оренди) нежитлового приміщення №05/01-1 від 29 квітня 2011 року, укладеного з власником нежитлового приміщення - АТ "Учбово-виробниче об`єднання "ОСВІТА".
Для обладнання постів охорони позивачем використовувались рації з запасними акумуляторами, обігрівачі масляні і столи канцелярські надані у тимчасове платне користування ТОВ "АТК "ДНЕПР-АВТО" на підставі Договору №0209-1 оренди меблів та побутової техніки від 02 вересня 2010 року та ліжка, столи канцелярські і шафи надані у тимчасове платне користування товариством з обмеженою відповідальністю "АТК "ДНЕПР-АВТО" на підставі Договору №0106 оренди меблів від 01 червня 2011 року. Також, для обладнання навчального класу ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" використовувало стільці надані у тимчасове платне користування ТОВ "АТК "ДНЕПР-АВТО" на підставі Договору №0209-1 оренди меблів та побутової техніки від 02 вересня 2010 року та столи канцелярські і шафи надані у тимчасове платне користування товариством з обмеженою відповідальністю "АТК "ДНЕПР-АВТО" на підставі Договору №0106 оренди меблів від 01 червня 2011 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом. В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
10.3. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.5. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.6. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":