ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
справа №826/5876/17
адміністративне провадження №К/9901/52669/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №826/5876/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Успіх" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2018 (головуючий суддя Ключкович В.Ю., судді: Губська О.А., Троян Н.М.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Успіх" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.04.2017 №1202615147, №1192615147.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2018 позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням про задоволення позову, податковий орган звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2018. Суд зазначив, що неможливість своєчасної сплати судового збору не звільняє від обов`язку дотримуватися сторін процесуальних строків по справі, а також обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору. Крім того, додана до клопотання про усунення недоліків ксерокопія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Березовської А.О. на підписання клопотання про усунення недоліків, а відтак, вказані в клопотанні причинити пропуску строку на апеляційне оскарження, суд не може визнати за поважні, ще з тієї причини, що таке подано не уповноваженою на те особою, у зв`язку з чим клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не може бути задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження прийнята з порушенням норм процесуального права. Як вважає податковий орган, апеляційний суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, не врахував, що в матеріалах справи міститься копія довіреності представника Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Грицаєнка Р.М. належним чином завірена судом першої інстанції. Крім того, обмеження фінансування відповідача за статтями для сплати судового збору унеможливлюють своєчасну реалізацію права на апеляційне провадження. На думку відповідача, апеляційним судом порушено право податкового органу на апеляційне оскарження. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2018 у справі №826/5876/17 на направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою суду від 27.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі №826/5876/17 за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2018.
На виконання вимог закону судом встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою від 20.07.2020 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 21.07.2020.
Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає судовому розгляду.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
На підставі матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Успіх" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.04.2017 №1202615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 9400грн. (за основним платежем 7520грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1880грн.), №1192615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 8460грн. (за основним платежем 6768грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1692грн.).
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 15.02.2018 звернулось з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 апеляційну скаргу повернуто апелянту, у зв`язку з недотриманням норм статті 59 КАС України, зокрема, копію доданої до апеляційної скарги довіреності представника відповідача керівником Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не засвідчено, а засвідчено самим представником. Таким чином, додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Грицаєнка Р.М., отже, Грицаєнко Р.М. в розумінні статтей 55, 59 КАС України є неналежним представником у даній справі.
Звертаючись вдруге до Київського апеляційного адміністративного суду Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 12.03.2018 подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2018.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 апеляційну скаргу повернуто Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві з підстав недотриманням норм статті 59 КАС України, а саме копію доданої до апеляційної скарги довіреності керівником Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не засвідчено, а засвідчено самим представником Грицаєнко Р.М. Таким чином, додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Грицаєнка Р.М. на підписання апеляційної скарги.
06.04.2018 відповідач втретє звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2018, апелянтом усунуто недоліки, які стали підставою для повернення апеляційної скарги, однак, судом з`ясовано, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві пропущено строк на апеляційне оскарження.
У зв`язку з вищевикладеним, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишено без руху, оскільки апелянтом пропущено строк подання апеляційної скарги.
Суд вказав, що в матеріалах апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне скарження, та, зазначає, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві вживалися всі необхідні заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Разом з тим, суд дійшов висновку, що клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не підлягає задоволенню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що з моменту отримання оскаржуваного рішення минуло два місяці, а відтак Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві мало достатньо часу для сплати судового збору. Апелянту роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
В межах встановленого судом строку Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві до Київського апеляційного адміністративного суду направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2018. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження представник апелянта зазначив, що відповідно до повідомлень Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, у зв`язку із безспірними списаннями коштів з рахунків та до надання інформації, що може вплинути на процес безспірного списання коштів, зупинено операції бюджетними коштами за всіма рахунками, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.
Апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а обставини, на які посилається представник апелянта у своєму клопотанні, суд не може визнати за поважні. Крім того, з матеріалів клопотання про усунення недоліків, вбачається, що воно подане представником Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - Березовською А.О. З вказаної ксерокопії довіреності виданої заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Варгічем В.С. на представництво Березовською А.О. інтересів відповідача, слідує, що вона належним чином не засвідчена, тобто, не засвідчена особою, яка її видає, а засвідчена самим представником відповідача - Березовською А.О.
Оскільки додана до клопотання ксерокопія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на підписання клопотання про усунення недоліків та вказані у клопотанні причинити пропуску строку на апеляційне оскарження суд не може визнати за поважні, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Вважаючи ухвалу апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження прийнятою з порушенням норм права, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Згідно частини першої-другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Відповідно до частини другої-третьої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як встановлено частиною четвертою статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.