ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
справа №604/1068/17
адміністративне провадження №К/9901/56385/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області про скасування розпорядження та стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Костіва М.В., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області (далі - Скалатська міська рада), у якому просив:
- визнати незаконним і скасувати розпорядження Скалатського міського голови від 07 серпня 2017 року №231 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства у відповідності до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП";
- стягнути на його користь з відповідача компенсацію за завдану незаконним розпорядженням про звільнення моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване розпорядження Скалатського міського голови від 07 серпня 2017 року №231 є незаконним, оскільки ОСОБА_1 з 26 липня 2017 року по 03 серпня 2017 року був відсутній на роботі з поважних причин, що виключає можливість його звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Також позивач указував про право на отримання компенсації за завдану незаконним розпорядженням про звільнення моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року (з урахуванням ухвали від 26 грудня 2017 року про виправлення описки) позов задоволено частково. Скасовано розпорядження Скалатського міського голови від 07 серпня 2017 року №231 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства у відповідності до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем надано належні та допустимі докази його відсутності на роботі з 31 липня 2017 року по 03 серпня 2017 року (у період, визначений в оскаржуваному розпорядженні) з поважних причин, що виключає можливість звільнення його на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу Скалатської міської ради задоволено. Постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено повністю.
6. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову в повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані медичні довідки та відповідь не можуть вважатися належними доказами поважності причин відсутності ОСОБА_1 на роботі з 31 липня 2017 року по 03 серпня 2017 року, а тому цей період відповідачем обґрунтовано оцінено як прогул позивача, що є підставою для звільнення останнього на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року та залишити в силі постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неповного та однобічного з`ясування обставин справи. У касаційній скарзі вказано про те, що ОСОБА_1 з 26 липня 2017 року по 03 серпня 2017 року був відсутній на роботі з поважних причин, що підтверджується наданими документами і виключає можливість його звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, а тому оскаржуване розпорядження Скалатського міського голови від 07 серпня 2017 року №231 є незаконним, а судом апеляційної інстанції прийнято постанову, якою порушено конституційні права позивача.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року - без змін. У відзиві вказано про те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята за результатами повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, а документи, долучені позивачем до касаційної скарги, не можуть вважатися доказами в розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та бути врахованими судом касаційної інстанції.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Шарапи В.М. ухвалою від 19 липня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року №734/0/78-20 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А.
12. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 21 липня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 23 липня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
13. Рішенням Скалатської міської ради від 17 лютого 2017 року №548 ОСОБА_1 затверджено на посаду заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства Скалатської міської ради.
14. Розпорядженням Скалатського міського голови від 20 лютого 2017 року №37 ОСОБА_1 з 21 лютого 2017 року прийнято на посаду заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства з відповідним посадовим окладом та присвоєно йому одинадцятий ранг посадової особи місцевого самоврядування п`ятої категорії.
15. Розпорядженням Скалатського міського голови від 07 серпня 2017 року №231 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства у відповідності до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП" ОСОБА_1 звільнено з посади заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України з 07 серпня 2017 року.
16. Підставою звільнення ОСОБА_1 із займаної посади стала відсутність його на робочому місці у період з 31 липня 2017 року по 03 серпня 2017 року без поважних причин, що підтверджується актами комісії від 31 липня 2017 року №1, від 01 серпня 2017 року №3, від 02 серпня 2017 року №4 та від 03 серпня 2017 року №5.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
VІІІ. Позиція Верховного Суду
19. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.