ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 810/660/16
адміністративне провадження № К/9901/26838/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув в судовому засіданні без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Шурко О.І.) у справі №810/660/16.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метабо Україна" (далі - ТОВ "Метабо Україна") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом в якому, просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області ) від 10.02.2016 №0000162200, № 0000172200, № 0002921701, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2016 №Ю-0000481701 та рішення від 10.02.2016 №002911701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 позов задоволено.
При прийнятті цієї постанови суд першої інстанції, на підставі досліджених наданих позивачем доказів, дійшов висновку про необґрунтованість заниження відповідачем податку на прибуток в сумі 43197,0000 грн., оскільки обчислення суми доходу та бази оподаткування податку на прибуток, позивачем здійснено правомірно, виходячи з договірної (контрактної) ціни товару, на підставі наданих первинних документів, тобто з врахуванням вже наданих до постачання товару продавцем, знижок; витрати на проведення рекламних заходів, відрядження, оренду авто, проведення прийомів, придбання подарунків тощо підтверджено належним чином оформленими первинними документами відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та здійснені з метою збільшення доходу підприємства.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову в позові суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано документи, які б підтверджували зв`язок понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, а відтак не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом з порушенням вимог податкового законодавства.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Метабо Україна" оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016.
В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Метабо Україна" посилається на те, що суд апеляційної інстанції в порушення норм статей 138, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України скасовуючи обґрунтоване, прийняте на підставі всебічно досліджених доказів, рішення суду першої інстанції, не навів у мотивувальній частині постанови жодних аргументів щодо обґрунтування наявності підстав для відмови в позові із посиланням на норми матеріального права, яким регулюються спірні правовідносини, не навів вмотивованого висновку по суті заявлених позовних вимог із зазначенням мотивів, з яких він виходив, та положення закону, яким він керувався при прийнятті постанови.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Метабо Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.
За результатами даної перевірки складено акт від 13.01.2016 №2/10-36-22-01-13/35195449, в якому відображено висновок про порушення позивачем:
підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пунктів 135.1, 135.2 статті 135, підпункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств у сумі 43197,00 грн. за 2013 рік, та зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування в сумі 361267,00 грн. за 2014 рік;
підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в розмірі 8091,00 грн.;
пункту 1 статті 7, пунктів 1, 2, 5 статті 9 Закону України "Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого встановлено заниження суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2013 рік в розмірі 7939,00 грн.
На підставі названого акту перевірки, 10.02.2016 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС прийнято наступні податкові повідомлення рішення:
№ 0000162200 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, усього на суму 53996,00 грн. (у тому числі з за основним платежем 43197,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10799,00 грн.;
№ 0000172200 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 361267,00 грн.;
№ 0002921701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, щодо сплати податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, усього на суму 13938,00 грн., у тому числі за основним платежем 8091,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5847,00 грн.
Також, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2016 №Ю-0000481701, згідно якої позивачу нараховано недоїмку зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове соціальне страхування в сумі 7939,00 грн.
ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення від 10.02.2016 №002911701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 3970,00 грн.
Судами також встановлено, що між "Метабоверкс ГмБХ" (Постачальник) та ТОВ "Метабо Україна" укладено договір поставки 1/24,09,2007 від 24.09.2007.
Згідно договору (контракту) на поставку товарів №1/24.09.2007 від 24.09.2007 (далі - Договір поставки) постачальник Metabowerke Gmbh у пунктах основного договору: 2.1. Ціни товару зазначаються у рахунках на кожну окрему Поставку товару. 2.2. Окремі поставки товару здійснюються на підставі замовлень Покупця і оформлених на їх підставах Інвойсів, котрі є невід`ємною частино Договору. 3.1. Ціна Поставки затверджується у відповідному замовленні та Інвойсі.
В Додатку № 2 до Договору поставки сторони домовились, що поставки Товару будуть здійснюватися по цінам, що обумовлені в Додатку № 3 від 03.12.2007 до даного Договору - специфікація цін. А в п. 4 Додатку № 4 до Договору поставки обидві сторони домовилися, що поставки Товару будуть здійснюватися по цінам зазначеним в Інвойсах. Якщо ціна на товар змінилась, відносно ціни на той самий товар, в попередньому інвойсі, Постачальник повідомляє про це Покупця протягом трьох діб з дати отримання Замовлення від Покупця. Ціни на Товар Покупця мають встановлюватися враховуючи знижку в розмірі 1%, для покриття витрат на гарантійне обслуговування Покупцем.
Тобто ціна за відрахуванням 1% є фактично зафіксованою договірною ціною, що підтверджується доданими первинними документами, які містять ціну постачання товару обумовлену заздалегідь в Договорі, тому не мають "документування про надання знижки", оскільки при здійсненні господарських операцій, які засвідченні їх складанням, надання знижки не відбувалось.
Подані позивачем вантажно-митні декларації та інвойси свідчать про те, що знижки під час продажу товару не визначено (в розрізі тлумачення Закону України "Про ціни і ціноутворення").
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про ціни і ціноутворення", знижка (знижувальний коефіцієнт) - зменшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації).
Абзацом 2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення звичайної ціни товару враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобов`язань, звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов`язаними особами.
Згідно з пунктом 140.2 статті 140 Податкового кодексу України у разі якщо після продажу товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Відповідно до довідки, виданою Metabowerke Gmbh за період 2013-2014 роки, щодо виконання умов Договору поставки зазначено, що ціни вказані в інвойсах, вже містять знижку 1%.
Судом першої інстанції встановлено, що в податковому обліку сума знижок також окремо не відображається, оскільки остаточна ціна продажу товарів формується вже за вирахуванням знижки, а отже, вона зменшує собівартість товару, тим самим збільшуючи чистий дохід від реалізації.
Надана знижка тотожна зменшенню контрактної ціни і відповідної бази оподаткування, тому неправомірними є висновки інспекції про необхідність внесення сум, вже врахованих в ціні знижок, на загальну суму 589520,00 грн., у тому числі по періодах: 2013 рік 227353,00 грн. та 2014 рік - 361267,00 грн. до показників в рядку 03 Декларацій "Інші доходи".
Отже, обчислення суми доходу та бази оподаткування податку на прибуток, позивачем здійснено правомірно, виходячи з договірної (контрактної) ціни товару, на підставі наданих первинних документів, тобто з врахуванням вже наданих до постачання товару продавцем, знижок.
Виходячи з вищевикладеного, висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток підприємства у сумі 43197,00 грн., у т. ч. по періодах: 2013 рік - 43197,00 грн., та зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування у розмірі 361267,00 грн., у тому числі за 2014 рік - 361267,00 грн. та прийняття податкових повідомлень-рішень від 10.02.2016 №0000162200 та № 0000172200 є необґрунтованим.
Підставою для нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, щодо сплати податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної платив розмірі 8091,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 10.02.2016 № 0002921701стали висновки податкового органу щодо неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік, а саме: а) з виплачених грошових коштів за послуги проживання, згідно наданих документів (авансових звітів), в сумі 19 430,00 грн., а саме з коштів виплачених працівниками позивача, що перебували у відрядженні, підприємцям, що перебували на спрощеній системі оподаткування (2 група) за надані послуги з проживання, в результаті чого не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 2195,00 грн. (19430,00*15%), чим порушено підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України б) додаткового блага, а саме: з коштів перерахованих за харчування, придбання товарів та послуг (подарункова карта Брокард, алкогольні напої, послуги боулінгу та інше), вартість понесених витрат на відрядження за кордоном (оренда авто, паливо та інше) на загальну суму - 30449,79 грн., оскільки до перевірки не надано документи, які б підтверджували зв`язок понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, чим порушено підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, та занижено суму податку на доходи фізичних осіб через вищевказані порушення, на 5176,00грн. (30449,79 х 17%).
Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) зокрема у вигляді: