ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2020 року
Київ
справа № 389/4147/15-а(2-а/389/104/16)
провадження № К/9901/21818/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Знам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про зобов`язання виплачувати довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого судді, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., Ясенова Т.І. від 23 травня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Знам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про зобов`язання виплачувати довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого судді, в якому, з урахуванням уточнень, просила:
- визнати протиправною відмову Знам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області у проведенні ОСОБА_1 розрахунку щомісячного довічного грошового утримання з 12 січня 2015 року по 1 вересня 2015 року, як судді у відставці;
- зобов`язати Знам`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити ОСОБА_1 розрахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90%, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 12 січня 2015 рок по 1 вересня 2015 року та виплатити різницю як заборгованість;
- зобов`язати Знам`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити розрахунок щомісячного грошового утримання з 1 вересня 2015 року і по день фактичного виконання рішення й виплатити різницю як заборгованість, а в подальшому при зміні заробітної плати працюючого судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області здійснювати розрахунок щомісячного довічного грошового утримання і виплачувати їй, як судді у відставці, щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% від суми заробітної плати працюючого судді.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Знам`янського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Знам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови у перерахунку і виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 12 січня 2015 року по 1 вересня 2015 року, виходячи з його розміру 90% від суми грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов`язано Знам`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з його розміру 90% від суми грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 26 грудня 2014 року по 1 вересня 2015 року, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, виплативши різницю з урахуванням фактично сплаченого за цей період часу щомісячного довічного грошового утримання.
Зобов`язано Знам`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з його розміру 90% від суми грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 1 вересня 2015 року по 7 червня 2016 року у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, виплативши різницю з урахуванням фактично сплаченого за цей період часу щомісячного довічного грошового утримання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року у справі № 1-8/2016 визнано такими що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:
- частини 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VІ у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ;
- абзаців 1, 2, 3, 4 та першого, другого речень абзацу 6 частини 5 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VІ у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VІІІ;
- пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного і грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII та положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнано неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Разом з тим, у пункті 4 зазначеного рішення, Конституційний Суд України керуючись частиною другою статті 70 Закону України "Про Конституційний Суд України", вказав такий порядок виконання цього рішення:
- частина 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції У країни, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина 3 статті 141 Закону У країни "Про судоустрій 1 статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання";
- абзаци 1, 2, 3, 4, та перше, друге речення абзацу 6 частини 5 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Підлягає застосуванню перше речення частини 5 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: "Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку";
- не підлягає застосуванню положення пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Таким чином, положення п. 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону № 213-VII суперечить конституційним нормам, встановленим статтями 8, 21 та 22 Конституції України, а тому, посилання відповідача на норми Закону № 213-VIІ є необґрунтованими, в зв`язку з чим рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу щомісячного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" грубо порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення, передбачене статтею 46 Конституції України, та є протиправним.
Крім того, відмова позивачу у призначенні і виплаті щомісячного довічного грошового утримання, порушує його конституційні права та суперечить нормам статей 21, 22 Конституції України, оскільки особа не може бути позбавлена набутого на підставі закону права шляхом прийняття нового закону.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року постанову Знам`янського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд", який набрав чинності з 28 березня 2015 року, прийнята нова редакція Закону України "Про судоустрій і статус суддів", в якому частина 3 статті 141 викладалась в такій редакції: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання".
Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213, який також набрав чинності з 28 березня 2015 року, частина 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладена в іншій редакції: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді в розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді".
Рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 8 червня 2016 року у справі про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці, визнані неконституційними положення частини 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213 (абзац 2 пункту 1 резолютивної частини рішення).
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 8 червня 2016 року, положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911 та положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, станом на 12 січня 2015 року та 1 вересня 2015 року позивачка не мала права на довічне утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого судді. З урахуванням висновків Конституційного Суду України в рішенні № 4-рп/2016 від 8 червня 2016 року та положень частини 2 статті 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", таке право вона отримала з 8 червня 2016 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року та залишити в силі постанову Знам`янського районного суду Кіровоградської області від 30 січня 2017 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Верховної Ради України від 25 грудня 2014 року № 59-VIII "Про звільнення суддів" ОСОБА_1 звільнено з посади судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області у відставку відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України.
Наказом в.о. голови Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2014 року № 63-к ОСОБА_1 звільнено з адміністративної посади голови зазначеного суду з 25 грудня 2014 року та припинено у зв`язку зі звільненням з адміністративної посади виплату щомісячної доплати у розмірі 10% посадового окладу за обіймання посади голови суду.
Стаж роботи судді, який має право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 32 роки 9 місяців (із них стаж роботи безпосередньо суддею - 28 років 3 дні). Заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання становить 21924,00 грн.
11 січня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України у м. Знам`янка та Знам`янському районі Кіровоградської області із заявою та пакетом відповідних документів про призначення їй щомісячного грошового утримання судді у відставці.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Знам`янці та Знам`янському районі Кіровоградської області та з 5 травня 2010 року до 11 січня 2015 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 12 січня 2015 року, на підставі поданої заяви, отримує щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів", розраховане відповідачем, виходячи з редакції Закону станом на 1 січня 2015 року, а саме в розмірі 60% грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахування обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
5 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила роз`яснити порядок призначення та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Управління Пенсійного фонду України в м. Знамянці та Знамянському районі Кіровоградської області листом від 16 жовтня 2015 року № 115 повідомило позивачку про те, що пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) виплачується судді у розмірі 60% грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді, згідно зі статтею 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір щомісячного грошового утримання позивача з 12 січня 2015 року становить 12423,60 грн, але враховуючи вимоги частини 5 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розмір щомісячного грошового утримання обмежується десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність і становить 9490,00 грн.
4 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру, у відповідності з положеннями частини 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який визнаний неконституційним).
Управління Пенсійного фонду України в м.Знам`янці та Знам`янському районі Кіровоградської області листом від 17 листопада 2015 року № 135 повідомило позивачку про відсутність підстав для перерахунку призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання. Відмова у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді обґрунтована посиланням на положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким внесено зміни до статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60% грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до статті 111 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" повноваження судді припиняються з дня прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді.
Постановою Верховної Ради України від 25 грудня 2014 року № 59-VІІІ, відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України ПозивачкаОСОБА_1 була звільнена у відставку з посади судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області.
На момент набуття позивачкою права на відставку, враховуючи розрахунок стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, частиною 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 7 липня 2010 року) було встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.