ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/8387/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В,Я.,
за участі помічника судді Шевченко Я.А. (за дорученням судді)
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "РВС Банк"
на рішення Господарського суду міста Києва (суддя - М.Є. Літвінова) від 04.12.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Л.Г. Сітайло, судді: С.А. Пашкіна, С.І. Буравльов) від 04.03.2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс"
до 1. Акціонерного товариства "РВС Банк"
2. Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро Чуйко Ганни Георгіївни
про скасування рішення про державну реєстрацію.
Учасники справи:
представник позивача - Земляна І.О., адвокат, Кібець С.В., адвокат, Зубченко О.Є., адвокат,
представник відповідача-1 - Цибіков О.О., адвокат,
представник відповідача-2 - Бровко О.М., адвокат.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 27.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Акціонерного товариства "РВС Банк" (далі - Відповідач-1) та до Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро Чуйко Ганни Георгіївни (далі - Відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення Відповідача-2 про державну реєстрацію прав і обтяжень, індексний номер 46336266 від 05.04.2019 (далі - Рішення-1), на підставі якого за Відповідачем-1 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0882 га за адресою: місто Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 (далі - Земельна ділянка); та про визнання та скасування рішення Відповідача-2 про державну реєстрацію прав і обтяжень, індексний номер 46336366 від 05.04.2019 (далі - Рішення-2), на підставі якого за Відповідачем-1 здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю торговельно-офісного комплексу (літ. Д) площею 5367,40 кв. м, розташованого за адресою: місто Київ, провулок Рильський, 6 (далі - Будівля).
1.2. Позовна заява мотивована прийняттям Відповідачем-2 оскаржуваних рішень щодо реєстрації права власності на спірне майно за Відповідачем-1, як іпотекодержетелем цього майна за договорами іпотеки від 18.05.2007, що задовольнив за умовами договорів іпотеки забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на майно, однак на порушення прав Позивача як власника спірного майна (Будівлі та Земельної ділянки), оскільки це майно було придбано Позивачем без обтяжень за договорами купівлі-продажу від 24.07.2012, укладеними в період чинності судових рішень у справі 42/254 про визнання недійсними укладених договорів іпотеки від 18.05.2007; а Відповідач-1, задовольняючи свою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (спірне майно), не дотримав встановлену законом процедуру задоволення вимог іпотекодержателя, оскільки не направив у встановлений законом строк Позивачу як іпотекодавцю повідомлення з вимогою усунути порушення зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Позивач уточнив, що відновлення дії договорів іпотеки 18.05.2007 та статусу спірного майна як переданого в іпотеку Відповідачу-1 відбулось через втрату чинності рішення місцевого суду від 15.11.2011 (про визнання недійсними договорів іпотеки), ухваленого у справі 42/254, на підставі ухвали апеляційного суду від 25.01.2019 (у межах перегляду судового рішення за скаргою особи, яка не є учасником справи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденграунд") про закриття провадження у цій справі через відмову позивача на стадії апеляційного оскарження від вимог про визнання недійсними договорів іпотеки 18.05.2007.
Позивач також вказує, що Рішення-2 прийняте за невідповідності зареєстрованої площі Будівлі із площею в договорі іпотеки, а спірні рішення прийняті в період чинності договорів від 24.07.2012 купівлі-продажу Позивачем спірного майна та укладеного Позивачем договору від 20.08.2012 -про передачу цього майна в іпотеку Компанії PRESAN LTD, які не є сторонами справи № 42/254, у якій не ухвалювалось рішення щодо здійснення державної реєстрації на будівлю та Земельну ділянку за Відповідачем-1.
1.3. 19.07.2019 Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в який просив визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення Відповідача-2 та визнати відсутнім у Відповідача-1 права власності на Земельну ділянку та Будівлю.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. 04.12.2019 Господарський суд міста Києва прийняв рішення (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020) про часткове задоволення позовних вимог: визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень та про відмову в решті вимог.
2.2. Рішення судів мотивовані відсутністю підстав відповідно до закону для прийняття Відповідачем-2 оскаржуваних рішень через існування суперечності між речовими правами на спірне майно, заявленими Відповідачем-1 на підставі договорів іпотеки від 18.05.2007 внаслідок постановлення 25.01.2019 у справі № 42/254 ухвали (про відмову від позову про визнання цих договорів недійсними), та речовими правами Позивача на це майно згідно з договорами купівлі-продажу від 24.07.2012, а також через суперечності наведених прав Відповідача-1 та зареєстрованим Компанією PRESAN LTD обтяженням речових прав на спірне майно як на предмет іпотеки, що був переданий в іпотеку Позивачем.
Суди також виходили з обставини недійсності договорів іпотеки від 18.05.2007 згідно з рішеннями у справі № 42/254, що набрали законної сили, оскільки ухвалу 25.01.2019 у цій справі про закриття провадження через прийняття відмови від позову про визнання недійсними договорів іпотеки, прийняту у межах апеляційного провадження, на яку посилався Відповідач-1, скасовано, а ухвалою від 28.11.2019 у справі № 42/254 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденграунд" на рішення від 15.11.2011 у справі № 42/254 про визнання недійсними договорів іпотеки, що набрало законної сили за результатами апеляційного та касаційного провадження у цій справі.
Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання відсутнім у Відповідача-1 права власності на спірне майно, суди вказали на неналежний спосіб захисту, який у спірних правовідносинах не призведе до поновлення прав Позивача.
3. Встановлені судами обставини
3.1. 18.05.2007 між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" (позичальник) було укладено кредитний договір №6/42353/Н-191206/К (кредитний договір), відповідно до умов якого банк має право надати позичальникові грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов`язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором (п.1.1).
Відповідно до пунктів 5.1, 5.1.1, 5.1.2 кредитного договору, виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується іпотекою земельної ділянки за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6 та іпотекою будівлі торгово-офісного центру за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 6.
3.2. 18.05.2007 Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №14/42353/Н-150206/I, посвідчений 18.05.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим номером 4372, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Меджестік" передало Акціонерному комерційному банку "ТАС-Комерцбанк" в іпотеку Земельну ділянку.
18.05.2007 між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №15/42353/Н-150206/I, посвідчений 18.05.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. за реєстровим номером 4374, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Меджестік" передало іпотекодержателю в іпотеку Будівлю.
3.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі № 42/254 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012) визнані недійсними іпотечні договори №№14/42353/Н-150206/І, 15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, укладені між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" як правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік".
3.4. 24.07.2012 Позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауштоффе" (продавець) Будівлю на підставі договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим № 802, та Земельну ділянку - на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим №801.
Ці договори є чинними, в установленому законом порядку недійсними не визнавались, доказів протилежного матеріали справи не містять, а відповідачами суду не надано.
Згідно з витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав № 35016692 від 01.08.2012 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на придбану Позивачем Будівлю.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4317420 від 03.06.2013 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на придбану Позивачем Земельну ділянку.
3.5. 20.08.2012 у Державному реєстрі іпотек здійснено реєстрацію іпотеки об`єктів нерухомого майна - Будівлі та Земельної ділянки, строк виконання зобов`язання 13.07.2022, іпотекодержатель - Компанія PRESAN LTD (реєстраційний номер компанії НЕ 273330), іпотекодавець - Позивач; підстава обтяження - договір іпотеки, 1792, 20.08.2012, реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Поліщук О.Ю., реєстраційний номер 12895231 (копія витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №37460135 від 20.08.2012 в матеріалах справи).
20.08.2012 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено реєстраційні записи:
- щодо Будівлі: тип обтяження - заборона на нерухоме майно; підстава обтяження - договір іпотеки, 1792, 20.08.2012; власник - Позивач; обтяжувач - Компанія PRESAN LTD (реєстраційний номер компанії НЕ 273330); реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Поліщук О.Ю.; реєстраційний номер 12895863 (копія витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №37460352 від 20.08.2012 наявна в матеріалах справи);
- щодо Земельної ділянки: тип обтяження - заборона на нерухоме майно; підстава обтяження - договір іпотеки, 1792, 20.08.2012; власник - Позивач; обтяжувач - Компанія PRESAN LTD (реєстраційний номер компанії НЕ 273330); реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Поліщук О.Ю.; реєстраційний номер 12895993 (копія витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №37460490 від 20.08.2012 наявна в матеріалах справи).
3.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 у справі № 42/254 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" як правонаступника Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" про визнання недійсними іпотечних договорів №№14/42353/Н-150206/І, 15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, укладених між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік" було поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Голденграунд", відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі № 42/254 заяву Відповідача-1 про заміну сторони правонаступником задоволено. Замінено відповідача у справі №42/254 з Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на його правонаступника - Відповідача-1, заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" про відмову від позову у справі №42/254 задоволено, прийнято відмову від позову позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" у справі №42/254, визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254, провадження у справі №42/254 закрито.
3.7. 19.02.2019 Відповідач-1 на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі № 42/254 та договорів іпотеки від 18.05.2007 № 14/42353/Н-150206/I та № 15/42353/Н-150206/I звернувся із заявою до державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" з метою відновлення прав іпотекодержателя, внаслідок чого Відповідач-2 19.02.2019 прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і зареєстрував іпотеку та заборону відчуження щодо Земельної ділянки та Будівлі.
3.8. 05.04.2019 Відповідач-1 звернув стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку на підставі договорів іпотеки від 18.05.2007 № 14/42353/Н-150206/I та № 15/42353/Н-150206/I, у зв`язку з чим за Рішенням-1 Відповідач-2 здійснив державну реєстрацію права власності на Земельну ділянку Відповідачем-1 та за Рішенням-2 - на Будівлю.
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, підставою прийняття 05.04.2019 Відповідачем-2 рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірне майно за Відповідачем-1 є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі № 42/254, якою визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011, яким було визнано недійсними договори іпотеки від 18.05.2007 № 14/42353/Н-150206/I та № 15/42353/Н-150206/I, укладені між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меджестік".
3.9. Постановою Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 42/254 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі № 42/254 скасовано, справу №42/254 у скасованій частині направлено на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду на стадію розгляду питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі №42/254 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденграунд" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі № 42/254.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 13.04.2020 Відповідач-1 подав касаційну скаргу, а 14.07.2020 - пояснення до касаційної скарги, у яких просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 і передати справу повністю або частково на новий розгляд для продовження розгляду.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1 Апеляційний суд неналежним чином дослідив та безпідставно поставив під сумнів докази у справі, а саме докази дотримання Відповідачем-1 передбаченої законом процедури пред`явлення ним як іпотекодержателем - письмової вимоги боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Меджестік" (нарочно), оригінали яких перебували у Відповідача-2, а також письмової вимоги іпотекодавцю - Позивачу (засобами поштового зв`язку).
5.2 Суди дійшли помилкового висновку про непроведення Відповідачем-1 перед зверненням стягнення на предмет іпотеки оцінки предмету іпотеки з огляду на наданий у справі звіт про незалежну експертну грошову оцінку від 29.03.2019.
5.3 Суди дійшли помилкового висновку про існування суперечностей між існуючими правами на спірне майно з огляду на існування станом на дату звернення Відповідача-1 із заявами про реєстрацію речових прав на Будівлю та Земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чинних записів про реєстрацію іпотеки від 19.02.2019, не врахувавши позицію Верховного Суду в постанові від 13.06.2018 у справі № 752/10760/13-ц про право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки і у разі виключення запису про іпотеку на підставі незаконного судового рішення, оскільки передача в іпотеку спірного майна Компанії PRESAN LTD є наступною іпотекою та не є підставою для відмови Відповідачу-1 як іпотекодержателю у державній реєстрації права власності на це майно.
5.4 Суди, задовольняючи вимоги про скасування оспорюваних рішень, а не про скасування запису про проведену реєстрацію права згідно з оспорюваними рішеннями, не врахували в цій частині обраний Позивачем неналежний спосіб захисту порушених прав у спірних правовідносинах з огляду на відповідну правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постановах від 16.01.2019 у справі № 755/9555/18 та від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц.
У поясненнях до касаційної скарги скаржник доповнив зазначений аргумент посиланням на норми частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції змін, що набули чинності з 16.01.2020, відповідно до яких для реального настання для Позивача наслідків щодо відновлення прав у спірних правовідносинах йому слід було заявити одночасно вимоги про скасування рішення державного реєстратора та вимогу про визнання (зміну чи припинення) цим рішенням речових вимог, чого Позивачем здійснено не було.
5.5 Суди не врахували також неналежний статус Відповідача-2, оскільки державний реєстратор у спорах про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має залучатись як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (правові позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 29.08.2018 у справі № 686/17779/16-ц та від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц).
5.6 Суди першої і апеляційної інстанцій проігнорували факт неналежного повідомлення Відповідача-2 про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки в матеріали справи містять докази направлення ухвал суду Відповідачу-2, які були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку із відмітками "за закінченням встановленого терміну зберігання", що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
6. Позиція Позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
6.1 Скаржник, посилаючись на ухвалу апеляційного від 25.01.2019 у справі № 42/254, у якій він є учасником, зловживає своїми процесуальними правами, свідомо повідомляючи суду завідомо неправдиві відомості стосовно цієї справи, з огляду на скасування вказаної ухвали постановою Верховного Суду від 10.10.2019, про що зазначено у наданих Позивачем у цю справу поясненнях та встановлено судами в оскаржуваних судових рішеннях.
6.2 Аргументи скаржника про обрання Позивачем неналежного способу захисту порушених прав при зверненні з вимогами про скасування оспорюваних рішень Відповідача-2 спростовуються позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, а аргументи про неналежний статус Відповідача-2 - позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19.06.2019 у справі № 824/1751/14-а.
6.3 Інші аргументи у відзиві на касаційну скаргу аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях.
7. Позиція Відповідача-2, викладена у поясненнях на касаційну скаргу
7.1 Позивач обрав належний спосіб захисту порушених прав у спірних правовідносинах - при зверненні з вимогами про скасування оспорюваних рішень Відповідача-2.
7.2 Аргументи скаржника щодо неналежного способу захисту права у спірних правовідносинах викладені без врахування існуючої практики з вирішення спорів у подібних правовідносинах.
8. Касаційне провадження
8.1 Суд відхиляє подане 16.06.2020 представником Відповідача-1 клопотання про закриття провадження у справі, що мотивоване відсутністю предмету спору через здійснення нотаріусом на вимогу Позивача на підставі оскаржуваних судових рішень перереєстрації за Позивачем майна, що є предметом спору, з прийняттям нотаріусом про це рішень, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предметом цього спору є рішення Відповідача-2 про державну реєстрацію права Відповідача-1 на Земельну ділянку та Будівлю.
Між тим виникнення на стадії апеляційного або касаційного провадження нових обставин не може бути підставою для скасування на підставі частини першої статті 313 ГПК України законного та обґрунтованого рішення суду першої та/або апеляційної інстанції та закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, оскільки суперечить закріпленим в статті 300 ГПК України нормам щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції. Допущення такої можливості судом апеляційної або касаційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
У зв`язку із викладеним, оскільки закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору можливе у разі, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань, тоді як спірні рішення про державну реєстрацію права власності Відповідача-1 на Земельну ділянку та Будівлю, що вичерпують свою дію після їх реалізації, оспорені в судовому порядку з точки зору їх законності, а тому не свідчать про відсутність між сторонами спору неврегульованих питань та про припинення існування предмета спору та у розумінні пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
До того ж саме скасування оспорюваних рішень держреєстратора згідно з оскаржуваними судовими рішеннями стали підставою для подальшого здійснення нотаріусом на вимогу Позивача перереєстрації за ним права на майно, щодо якого виник спір, з прийняттям нотаріусом про це рішень, тому ці дії нотаріуса, що вчинені після ухвалення та на підставі оскаржуваних судових рішень, є новими обставинами у справі стосовно оскаржуваних рішень у розумінні частин першої та другої статті 300 ГПК України, у зв`язку із чим не можуть враховуватись касаційним судом під час здійснення касаційного провадження у цій справі.
У зв`язку з викладеним відсутні підстави для задоволення клопотання Відповідача-1 та закриття провадження у справі згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 та згідно з частиною першою статті 313 ГПК України.
Дійшовши цього висновку, Суд погоджується із аналогічними аргументами Позивача в письмових запереченнях проти закриття провадження у справі.
9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо наслідків здійснення подвійної державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт
9.1 Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 317 цього кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частинами першою та другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
9.2 За змістом статей 572, 574, 575 ЦК України та статей 1, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11, 12 Закону України "Про іпотеку" передача за договором в іпотеку нерухомого майна власником в забезпечення виконання перед кредитором (іпотекодержателем) як власних зобов`язань, так і зобов`язань третьої особи (правовідносини з майнового поручительства) є однією із способів (форм) розпорядження власником нерухомим майном, що є предметом іпотеки, з реалізацією при цьому власником - іпотекодавцем як стороною договору іпотеки права вільно обирати контрагента та умов цього договору (стаття 627 ЦК України - свобода договору): зокрема іпотекодержателя, тобто особи, перед якою за визначених законом підстав іпотекодавець буде відповідати власним нерухомим майном; а також зобов`язання, в забезпечення виконання якого іпотекодавець передає власне конкретно-визначене майно.