ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
справа № 440/2522/18
провадження № 51-1928 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Скоробогатого Миколи Вікторовича на вирок Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Буського районного суду Львівського області від 17 жовтня 2019 року засуджено ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
18 лютого 2020 року Львівський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції та ухвалив новий, яким призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 127 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у період часу з 22 год 20 липня до 05 год. 21 липня 2018 року, знаходячись у спільній кімнаті за місцем свого проживання на АДРЕСА_1, маючи умисел на заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, які склалися між ним та його дружиною ОСОБА_2, у той момент, коли остання лежала на ліжку, наніс їй удари руками в голову та по тулубу, а коли потерпіла почала непритомніти та просилась вийти в туалет, не дозволив їй цього зробити, що призвело до справляння природних потреб останньою прямо на ліжку.
ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, протиправно, з метою викликати у ОСОБА_2 почуття страху, пригніченості та неповноцінності, приниження, зламання її фізичного та морального опору, наказав останній вдягнутися та вийти з ним на вулицю. Перебуваючи на терасі вищевказаного будинку, ОСОБА_3 посадив ОСОБА_2 на диван та продовжив умисно наносити останній удари руками та кулаками в різні частини її тіла, внаслідок чого потерпіла двічі втрачала свідомість. У подальшому, під поривом погроз застосування насильства, тримаючи за волосся потерпілу та приставляючи до її грудей ножа, якого взяв зі столу, наказав їй йти до автомобіля, щоб вивезти її до лісу, однак, підійшовши до автомобіля, з невідомих причин передумав виїжджати та наказав повернутися до будинку, продовжуючи наносити їй удари ногами та руками, тягнув останню за волосся.
Після чого, ОСОБА_1 приблизно о 07 год 21 липня 2018 року наказав потерпілій одягнутися та сісти в машину, щоб їхати з ним до ОСОБА_4 у с. Мармузовичі Буського району Львівської області. Повертаючись назад, під час руху автомобіля між селами Мармузовичі та Красне Буського району, ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взявши дерев`яну биту, яка знаходилася під сидінням автомобіля та, тримаючи її у правій руці, умисно наніс ОСОБА_2, яка не чинила йому опір, декілька ударів по ногах, тулубу та руках, чим спричинив останній тілесні ушкодження.
Вказаними насильницькими діями ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 фізичних страждань у виді легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я та моральних страждань, оскільки посягав на честь та гідність потерпілої.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, які її подала
У касаційній скарзі захисник Скоробогатий М.В., не погоджуючись із вироком суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить його змінити, звільнивши ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції під час апеляційного провадження не перевірив повноважень прокурора, який не входить до групи прокурорів, а тому є неповноважним. Посилається також на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання, оскільки всі обставини та дані про особу, на які послався суд апеляційної інстанції, були враховані судом першої інстанції. Крім того, вказує на те, що суд апеляційної інстанції не спростував доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях інкримінованого складу злочину, не дослідив повторно у кримінальному провадженні доказів та ухвалив вирок, який не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Позиція учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі статтею 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався; при залишенні апеляційної скарги без задоволення мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.