Постанова
іменем України
21 липня 2020 року
м. Київ
справа № 754/16977/18
провадження № 51-973км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Вараниці В.М.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Стаднюка М.С.,
перекладача Азарова А.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100030008917, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Грузії, уродженця м. Ткібулі (Грузія), без визначеного місця реєстрації, проживаючого в АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки і покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 20 жовтня 2018 року приблизно о 03-й год. 30 хв., знаходячись у приміщенні АЗС "Глуско" по вул. Братиславській, 7-Б у м. Києві, з метою відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для здоров`я потерпілої, діючи умисно, з корисливих мотивів, підійшов до касира ОСОБА_2, яка перебувала за стійкою з касовим апаратом, схопив її лівою рукою за шию, спричинивши останній фізичного болю, та почав вимагати відчинити касовий апарат з грошима, на що ОСОБА_2 під приводом відчинення касового апарату натиснула тривожну кнопку. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 відійшов від ОСОБА_2 та взяв із холодильника три пляшки напою "Coca Cola" вартістю 12 грн 08 коп. кожна, що належить ТОВ "Глуско Україна". Після цього ОСОБА_1, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, та утримуючи при собі вищевказане майно, спробував залишити приміщення, але був затриманий працівниками АЗС "Глуско".
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд безпідставно визнав правильним рішення суду першої інстанції про застосування до обвинуваченого ст. 75 КК та не навів переконливих мотивів, за яких зазначив про необґрунтованість доводів його апеляційної скарги. На думку прокурора, апеляційним судом в повній мірі не враховано те, що ОСОБА_1 вчинив із застосуванням насильства тяжкий злочин, що свідчать про зухвалість особи обвинуваченого, який не навчається, не працює, без визначеного роду занять та місця реєстрації, законних засобів існування не має, що може сприяти вчиненню ним інших кримінальних правопорушень.
Захисник Стаднюк М.С. подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, яку просить залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 - без зміни. До заперечення захисник долучає лист Деснянського РВ філії ДУ "Центр пробації" у м. Києві та Київській області від 17 липня 2020 року про те, що згідно листа реєстрації ОСОБА_1 не допускав порушень порядку та умов відбування покарання у виді іспитового строку; до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, а також копію побутової характеристики, відповідно до якої за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 характеризується позитивно.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Вараниця В.М. касаційну скаргу не підтримав, просив ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Засуджений ОСОБА_1 і захисник Стаднюк М.С. заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Вараниці В.М., засудженого ОСОБА_1 та захисника Стаднюка М.С., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.