Постанова
Іменем України
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 761/2498/18
провадження № 61-40253св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року у складі судді Піхур О. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2018 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, скасування рішення про визнання правочину нікчемним,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - ПАТ "Банк Михайлівський") Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, скасування рішення про визнання правочину нікчемним.
Позовна заява мотивована тим, що 19 травня 2016 року на його поточний рахунок Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр") перераховано кошти у розмірі 219 грн 49 коп. та 15 000 грн.
23 травня 2016 року правління Національного банку України прийняло рішення № 14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних".
Того ж дня виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 812 про запровадження з 23 травня 2016 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".
12 липня 2016 року правлінням Національного банку України прийнято рішення № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", також виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1213 про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку.
Відповідно до цього рішення розпочато ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно, про це зазначено на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
ОСОБА_1 звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" з проханням включити його до переліку вкладників, однак уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" прийнято наказ від 01 червня 2016 року № 42/2 "Про затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, які є нікчемними".
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", зазначене у наказі від 01 червня 2016 року 3 42/2, в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" щодо перерахування коштів на його рахунок на загальну суму 15 219 грн 49 коп. та зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, рахунки № НОМЕР_1, № НОМЕР_1 на суму 15 219 грн 49 коп.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2018 року, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, скасування рішення про визнання правочину нікчемним закрито.
Суди постановили, що звертаючись до суду з цим позовом, позивач ставив питання про визнання права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладами за рахунок Фонду, а також оспорював виключно дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", як суб`єкта владних повноважень. Таким чином, звернення позивача до Фонду із зазначеними позовними вимогами не є підставою для розгляду спору в порядку цивільного судочинства. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11951/15.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2018 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на положення пунктів 2, 3, 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15 (провадження № 11-192апп18), від 01 березня 2018 року у справі № 461/12052/15-ц (провадження № 14-14цс18), від 24 квітня 2018 року у справі № 755/1700/16-ц (провадження № 14-89цс18) та інших.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Банк Михайлівський" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" зазначило, що у касаційній скарзі ОСОБА_1 безпідставно посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі № 461/12052/15-ц (провадження № 14-14цс18), від 24 квітня 2018 року у праві № 755/1700/16-ц (провадження № 14-89цс18) та від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15 (провадження № 11-192апп18), оскільки вони не мають жодного відношення до цієї справи та не містять правових висновків щодо юрисдикції справ за позовом фізичної особи до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 804/15159/15 (провадження № 11-100апп18) Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративного судочинства.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 21 червня 2018 року і витребувано із Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу № 761/2498/18.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачу Черняк Ю. В.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Фактичні обставини справи
Відповідно до витягу з особового рахунка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський" 19 травня 2016 року з банківського рахунка ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" Шамільяну І. В. здійснено повернення коштів у загальному розмірі 15 219 грн 49 коп.
На підставі рішення правління Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" 23 травня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 812 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Відповідно до рішення правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12 липня 2016 року прийнято рішення № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду Ірклієнка Ю. П. та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський".
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01 червня 2016 року за № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, які є нікчемними. Цим наказом встановлено нікчемність правочинів з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" щодо перерахування коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанцій та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.