Постанова
Іменем України
23 липня 2020 року
м. Київ
справа № 519/875/14-ц
провадження № 61-47197св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного Банку "Приватбанк" на рішення Южного міського суду Одеської області від 12 травня 2016 року у складі судді Котова В. Г. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк (далі -ПАТ КБ) "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 13 вересня 2007 року між ним і ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, згідно з яким відповідачка отримала кредит у розмірі 2 000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 19,20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідачка підтвердила свою згоду на укладення договору шляхом підписання заяви разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами Банку.
Зазначало, що ОСОБА_1 належно не виконувала умови договору та станом на 30 травня 2014 року мала заборгованість з повернення кредиту.
Уточнивши позовні вимоги, ПАТ КБ "Приватбанк" просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 2 881,34 доларів США, з яких: 1 859,88 доларів - заборгованість за процентами за користування кредитом; 657,70 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 42,48 доларів США - штраф (фіксована частина), 321,37 доларів США - штраф (процентна складова).
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ КБ "Приватбанк" про розірвання угоди про надання кредиту та розірвання договору банківського рахунку.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що заочним рішенням Южного міського суду Одеської області від 25 червня 2011 року задоволено позов ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором від 13 вересня 2007 року б/н та з неї на користь ПАТ КБ "Приватбанк" стягнуто 1 989,6 доларів США - заборгованості за кредитом, 1 720,30 доларів США - заборгованості за процентами, 200 доларів США - заборгованості по комісії і штрафи: 62,74 доларів штрафу (фіксована частина) та 195,50 доларів США штрафу (процентна складова). Зазначала, що вказане судове рішення, у встановленому законом порядку, звернуто до примусового виконання і знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області.
Посилалася на те, що неодноразово зверталась до позивача з письмовими заявами про розірвання угоди про надання кредиту і закриття банківського рахунку по банківській картці "Gold Card" № НОМЕР_1 від 13 вересня 2007 року. Проте, не зважаючи на наявність рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, по банківській картці тривалий час не проводяться банківські операції, однак банк нараховує платежі за обслуговування банківської картки, що є незаконним на підставі частини першої статті 1075 ЦК України.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд розірвати кредитну угоду б/н та договір банківського рахунку від 13 вересня 2007 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Южного міського суду Одеської області від 12 травня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір банківського рахунку від 13 вересня 2007 року на банківській картці "Gold Card" № НОМЕР_1 від 13 вересня 2007 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк".
Розірвано кредитну угоду № б/н від 13 вересня 2007 року, яка укладена між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк".
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ПАТ КБ "Приватбанк" не довів своїх вимог, зокрема, не надав доказів, що після стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором на підставі заочного рішення суду від 25 червня 2011 року, вживав дієвих заходів щодо стягнення грошових коштів, які були стягнуті на підставі рішення суду
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_1, районний суд виходив з того, що договір банківського рахунку від 13 вересня 2007 року і кредитна угода підлягають розірванню з підстав, передбачених статтею 1075 ЦК України.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 08 травня 2017 року виправлено описку в рішенні суду від 12 травня 2016 року та у виконавчому листі щодо прізвища ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково.
Рішення Южного міського суду Одеської області від 12 травня 2016 року в частині мотивів відмови ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і в частині мотивів задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк" про розірвання угоди щодо надання кредиту та договору банківського рахунку - змінено, в іншій частині рішення Южного міського суду Одеської області від 12 травня 2016 року - залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що рішення районного суду в частині відмови ПАТ КБ "Приватбанк" у задоволенні його позову правильні, оскільки ПАТ КБ "Приватбанк" не довів своїх вимог.
Щодо зустрічного позову апеляційний суд зазначив, що, оскільки зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 13 вересня 2007 року припинились 25 червня 2011 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про розірвання договору банківського рахунку по банківській картці "Gold Card" № НОМЕР_1 від 13 вересня 2007 року на підставі статті 1075 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Верховного Суду, АТ КБ "Приватбанк", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог та про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення не відповідають положенням матеріального права та підлягають скасуванню, оскільки висновки судів за результатами розгляду справи не відповідають обставинам справи.
Зазначає, що отримані відповідачем грошові кошти не були повернуті банку, тому підстав для розірвання чи припинення договору банківського рахунку немає. При цьому обставини, на які відповідач посилається у зустрічному позові, не відповідають дійсності, відтак, первісні позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У березні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що доводи касаційної скарги АТ КБ "Приватбанк" є необґрунтованими, отже, підстав для її задоволення немає.
Зазначає, що виконавче провадження зі стягнення суми боргу за договором банківського рахунку від 13 вересня 2007 року є закінченим у зв`язку із виконанням судового рішення. отже, підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Журавель В. І. від 21 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
Фактичні обставини, встановлені судами
13 вересня 2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" і ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, згідно з яким відповідачка отримала кредит у розмірі 2 000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 19,20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на укладення договору шляхом підписання заяви разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку (а. с. 10-17, 137).
ПАТ КБ "Приватбанк" видав відповідачці для користування банківську картку "Gold Card" № НОМЕР_1 .
Заочним рішенням Южного міського суду Одеської області від 25 червня 2011 року у справі № 2-444/11 за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 13 вересня 2007 року в розмірі 33 220 гривень, яка складалась із заборгованості по кредиту в розмірі 1 989,60 доларів США, заборгованості за процентами в розмірі 1 720,30 доларів США, заборгованості по комісії в розмірі 200 доларів США, а також штрафів - 62,74 долара США (фіксована частина) і 195,50 доларів США (процентна складова) (а. с. 38, 39).
16 березня 2012 року, 07 травня 2012 року та 18 серпня 2012 року ОСОБА_1 зверталась до ПАТ КБ "Приватбанк" з приводу закриття картки "Gold Card" № НОМЕР_1 від 13 вересня 2007 року (а. с. 43-46, 54).
Однак, з огляду на переписку між сторонами (а. с. 47-53), ПАТ КБ "Приватбанк", у встановленому законом порядку, не вирішував заяви ОСОБА_1 про закриття карткового рахунку.
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 04 грудня 2015 року заочне рішення Южного міського суду Одеської області від 25 червня 2011 року виконане відділом державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області (а. с. 128-130).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга АТ КБ "Приватбанк" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.