Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 727/1840/17
провадження № 61-46640св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Чернівецька міська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3,
третя особа - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду
м. Чернівці від 18 червня 2018 року у складі судді Чебан В. М. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 25 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Яремка В. В., Лисака І. Н., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доЧернівецької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, третя особа - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради, про визнання незаконним та скасування пункту 7 в додатку № 2 до пункту 2 рішення Чернівецької міської ради
від 27 березня 2014 року № 1164 та зобов`язання скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником квартири
АДРЕСА_1 , який складається із трьох квартир.
Власниками квартири АДРЕСА_2 у зазначеному житловому будинку є відповідачі
ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_3, у подальшому у їх власність перейшла також квартира АДРЕСА_3 .
Згідно з рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської Ради депутатів трудящих від 26 березня 1954 року № 297 "Про наслідки обміру земель будівельного кварталу № 342 м. Чернівці" за домоволодінням
АДРЕСА_4 зареєстровано земельну ділянку площею 2038 кв. м, та залишено у тимчасовому користуванні землекористувачів земельну ділянку площею
475 кв. м.
Станом на 1990 рік, до набуття відповідачами права власності на квартиру АДРЕСА_5, відповідно до якого наймачі квартири АДРЕСА_3 (літ. А) користувалися АДРЕСА_6 (літ. "Б") - частиною земельної ділянки № АДРЕСА_2, а наймач квартири АДРЕСА_7 (літ. "В") - частиною земельної ділянки
АДРЕСА_7 . Вхід до квартири АДРЕСА_6 через частину земельної ділянки, яка була у спільному користуванні (на погодженій власниками квартир схемі під № 4), а до квартири АДРЕСА_7 .
На частині земельної ділянки, яка перебуває у її користування, вона збудувала надвірні споруди, а саме: сарай літ. "Г" та вбиральню літ. "Д".
У 2016 році їй стало відомо, що рішенням 48 сесії 6 скликання Чернівецької міської ради від 27 березня 2014 року № 1164 (пункт 7 додатку № 2 до пункту 2 вказаного рішення) ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 без її згоди передано безоплатно у спільну сумісну власність частину земельної ділянки по
АДРЕСА_8 площею 0,0253 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із загальної площі земельної ділянки у розмірі 0,0808 га, яка перебуває у спільному користуванні власників квартир АДРЕСА_19
Посилаючись на те, що рішенням Чернівецької міської ради від 27 березня
2014 року № 1164 (пункт 7 додатку № 2 до пункту 2) порушено її право на користування та приватизацію частини земельної ділянки по
АДРЕСА_8 , яка відповідно до погодженого у 1990 році між власниками квартир порядку користування земельною ділянкою, перебувала у її користуванні та, що рішення про передачу у приватну власність спірної земельної ділянки прийнято без погодження з нею, як суміжним землекористувачем, позивач просила: визнати незаконним та скасувати пункт 7 в додатку № 2 до пункту 2 рішення 48 сесії 6 скликання Чернівецької міської ради від 27 березня 2014 року № 1164, визнати незаконною приватизацію земельної ділянки площею 0,0253 га (кадастровий номер 7310136300:12:003:1679) по АДРЕСА_8 ; зобов`язати відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0253 га по
АДРЕСА_8 , шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано пункт 7 додатку № 2 до пункту 2 рішення 48 сесії 6 скликання Чернівецької міської ради від 27 березня 2014 року № 1164.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час прийняття оскаржуваного рішення від 27 березня 2014 року № 1164, Чернівецька міська рада не мала визначених законом підстав для передачі у спільну сумісну власність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 частини земельної ділянки площею 0,0253 га по АДРЕСА_8, оскільки зазначена земельна ділянка не перебувала у їх одноосібному правомірному користуванні, навпаки нею фактично користувалася ОСОБА_1, зокрема на ній розміщені належні їй сарай та вбиральня. Спірна земельна ділянка призначена для обслуговування багатоквартирного будинку, у якому проживають сторони, а тому відповідно до статті 42 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), вона може бути передана у власність чи у користування лише об`єднанню співвласників зазначеного житлового будинку. Крім того, між колишніми власниками квартир АДРЕСА_3
АДРЕСА_9 1990 році було погоджено порядок користування земельною ділянкою, тоді як з висновку експерта убачається накладення земельної ділянки площею 0,0253 га, кадастровий номер 7310136300:12:003:1679 на земельну ділянку, що відповідно до погодженого у 1990 році порядку користування земельною ділянкою, перебуває у користуванні ОСОБА_1, що свідчить про порушення її права користування спірною земельною ділянкою, та є підставою для задоволення її вимог про визнання незаконним та скасування пункту 7 в додатку № 2 до пункту 2 рішення 48 сесії 6 скликання Чернівецької міської ради від 27 березня 2014 року № 1164. Факт підписання ОСОБА_1 протоколу погодження між співвласниками будинку АДРЕСА_8, меж земельної ділянки від 23 жовтня 2013 року, суд першої інстанції вважав таким, що не спростовує порушення її прав землекористувача, оскільки підписуючи зазначений протокол, позивач вважала, що погоджує здійснення відповідачами добудови до будинку та його реконструкцію. Суд вказав на відсутність підстав ураховувати при вирішенні зазначеного спору рішення виконавчого комітету Чернівецької міської Ради народних депутатів від 26 грудня 1995 року "Про передачу земельних ділянок у приватну власність", яким у власність колишнього власника квартири АДРЕСА_3
ОСОБА_5 була передана земельна ділянка площею 0,0224 га, посилаючись на те, що зазначене рішення органу виконавчої влади стосується іншої земельної ділянки.
Відмовляючи у задоволенні позову у частині вимог про зобов`язання відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з неефективно обраного позивачем способу захисту, та передчасно заявленої зазначеної вимоги, яка крім іншого спрямована на покладення обов`язку на третю особу, а не на відповідача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 25 вересня 2018 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2018 року залишено без задоволення.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, у якій вона просила скасувати рішення Шевченківського районного суду
м. Чернівці від 18 червня 2018 року і постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 25 вересня 2018 року у частині задоволеної вимоги про визнання незаконним та скасування пункт 7 в додатку № 2 до пункту 2 рішення 48 сесії 6 скликання Чернівецької міської ради від 27 березня 2014 року № 1164, та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що задовольняючи вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування пункту 7 в додатку № 2 до пункту 2 рішення 48 сесії 6 скликання Чернівецької міської ради
від 27 березня 2014 року № 1164, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, помилково виходив з того, що станом на 1990 рік між співвласниками житлового будинку, було встановлено порядок користування земельною ділянкою, оскільки визначення такого порядку в дійсності відбулося у 1995 році, наслідком чого стала приватизація ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0224 га за вказаною адресою. Зазначене пояснювала і тим, що станом на 1990 рік мешканці будинку АДРЕСА_8 були лише наймачами квартир, земельна ділянка перебувала у власності органу місцевого самоврядування. Схема встановлення порядку користування земельною ділянкою станом на 1990 рік, погоджена наймачами квартир АДРЕСА_20 та АДРЕСА_7, не містить ні меж, ні площі, розподіленої між ними земельної ділянки, та не була погоджена з її власником - органом державної влади, а тому не може мати правового значення при вирішенні зазначеного спору.
Суди не надали належної оцінки акту встановлення і погодження зовнішніх меж землекористування у натурі (на місцевості) від 05 вересня 1995 року, відповідно до якого між співвласниками встановлювалися наступні межі земельної ділянки: від А - Б землі міської ради (користувач ОСОБА_2 ), Б - В землі спільного користування, В - Г землі міської ради (користувач ОСОБА_1 ), Г – Д землі будинковолодіння АДРЕСА_11 . Протокол погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 23 жовтня 2013 року, не змінював порядок користування спірною земельною ділянкою, передбачений проєктом розподілу земельної ділянки та актом встановлення і погодження меж землекористування у натурі (на місцевості) від 05 вересня 1995 року, що спростовує твердження позивачки про порушення її прав, як землекористувача.
Зважаючи на те, що спірні правовідносини щодо визначення порядку користування земельною ділянкою виникли ще до прийняття ЗК України
2001 року, суди безпідставно застосували при вирішенні спору положення статті 42 цього Кодексу.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що передача у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0253 га порушує право позивачки на користування належними саме їй сараєм літ. "Г" та вбиральною літ. "Д", які фактично розташовані на цій земельній ділянці, вважала необгрунтованими, оскільки право користування зазначеними надвірними спорудами, після приватизації квартир у будинку, належить усім його співвласникам.
Зазначила, що ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до Чернівецької міської ради із заявою про передачу їй у власність земельної ділянки, що перебуває у її користуванні відповідно до акту встановлення і погодження зовнішніх меж землекористування у натурі (на місцевості) від 05 вересня
1995 року, що свідчить про відсутність порушення норм земельного законодавства при прийнятті Чернівецькою міською радою оскаржуваного нею рішення.
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому вона просила залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій повно встановили фактичні обставини справи та правильно застосували норми матеріального права.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині вирішених позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку не оскаржуються, а тому в цій частині у касаційному порядку не переглядаються.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що житловий будинок АДРЕСА_8 складається з трьох квартир.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_7 зазначеного житлового будинку, загальною
АДРЕСА_12 , є ОСОБА_2,
ОСОБА_3 , ОСОБА_3, 18 жовтня 2013 року між ОСОБА_3 та
ОСОБА_8 укладений договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу
Тумаком А. М., зареєстрований у реєстрі за № 5788, за умовами якого
ОСОБА_3 набула у власність квартиру
АДРЕСА_13 .
Станом на 1990 рік між наймачами квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_7 було встановлено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_4 , згідно з яким за погодженою схемою наймачі квартири № 1 (літ. А) користувалися частиною земельної АДРЕСА_6 (літ. "Б") - частиною земельної ділянки АДРЕСА_2, а наймач квартир № 3 (літ. "В") - частиною земельної ділянки № 3. Вхід до квартири АДРЕСА_6 через частину земельної ділянки, яка у спільному користуванні (на погодженій наймачами квартир схемі під АДРЕСА_14 ), а в квартиру АДРЕСА_7 ). Згідно з указаною схемою у користуванні наймача квартири АДРЕСА_1, не визначалися.
Встановлено, що на час приватизації наймачами квартир (1995 рік), фактична площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8, становила 0,0808 га. Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради у повідомленні від 08 квітня 2016 року
№ М-2796/2-04/01 підтвердив факт того, що на час прийняття рішення виконавчим комітетом Чернівецької міської Ради народних депутатів
від 26 грудня 1995 року № 915/28 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність" фактична площа земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_8 , становила
0,0808 га.
05 вересня 1995 року між співвласниками будинку АДРЕСА_8 складений проєкт розподілу земельної ділянки, та акт встановлення і погодження зовнішніх меж землекористування в натурі (на місцевості), відповідно до якого встановлювалися наступні межі земельної ділянки: від А - Б землі міської ради (користувач ОСОБА_2 ), Б - В землі спільного користування, В - Г землі міської ради (користувач ОСОБА_1 ), Г – Д землі будинковолодіння АДРЕСА_11 .