Постанова
Іменем України
20 липня 2020 року
м. Київ
справа № 643/6465/16-ц
провадження № 61-18045 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Бровченка І. О., Бурлака І. В., Колтунової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Позовна заява мотивована тим, що з 03 вересня 2010 року на відповідальному зберіганні у відповідача знаходились належні їй косметичні засоби, які були передані відповідачу державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хлоповим А. В. за актом опису і арешту майна. 26 серпня 2011 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова було знято арешт з вищевказаних косметичних засобів. Проте, вона не змогла отримати належні їй косметичні засоби, так як ОСОБА_2 майно, що знаходилось у нього на відповідальному зберіганні, самовільно, без отримання згоди державного виконавця, передав іншій особі. Внаслідок таких дій відповідача належній їй косметичні засоби не повернули через втрату арештованого майна.
За даним фактом 29 грудня 2012 року було порушено кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 388 КК України.
Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи ринкова вартість косметичних засобів, що знаходились на зберіганні у ОСОБА_2, становить 895 023 грн.
Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 червня 2015 року ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні злочину, заявлений нею цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 895 023 грн на відшкодування майнової шкоди. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 жовтня 2015 року вирок Жовтневого районного суду м. Харкова скасовано, кримінальне провадження відносно відповідача було припинено на підставі пункту 1 частини другої статі 284 КПК України, ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строку давності.
Зазначала, що звільнення відповідача від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами не звільняє його від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану його неправомірними діями.
Вказувала, що діями ОСОБА_2 їй також було завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що вона з його вини позбавлена можливості користуватись і розпорядитись належним їй майном, ці косметичні засоби потрібні їй для здійснення професійної діяльності, сума втрачених косметичних засобів дуже велика і вона не в змозі на цей час закупити таку ж кількість товару для роботи.
Ураховуючи викладене, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь 895 023 грн на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, та 30 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2016 року у складі судді Майстренко О. М. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 895 023 грн на відшкодування майнової шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2018 року заочне рішення Московського районного суд м. Харкова від 25 серпня 2016 року скасовано та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2018 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 26 червня 2019 року у складі судді Бібіка О. В. позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач та її представник - ОСОБА_3, яка належним чином повідомлена про час та дату розгляду справи, повторно не з`явились до суду, із заявою про розгляд справи за їх відсутності не зверталися, їх неявка перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2019 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - задоволено. Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 26 червня 2019року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у розумінні вимог 128 ЦПК України, які б підтверджували повідомлення позивача про дату та час розгляду справи 24 травня 2019 року та 26 червня 2019 року.
При цьому, судом першої інстанції не встановлено, з яких саме причин судова повістка на 26 червня 2019 року не була вручена ОСОБА_1, незважаючи на суперечливі відомості щодо підстав невручення. Наявні в матеріалах справи докази не містять ордеру або довіреності, а також документів, які підтверджують право ОСОБА_3 на заняття адвокатською діяльністю. Також не враховано, що на підставі ордеру серія ВІ № 1000895 від 24 червня 2019 року інтереси позивача представляє адвокат Турутя З. О., який 25 червня 2019 року подав до суду заяву з проханням відкласти розгляду справи на іншу дату та надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами справи. Враховуючи, що адвокат Турутя З. О. 25 червня 2019 року вперше вступив до участі у справі як представник позивача, що підтверджується копією ордера, заявив клопотання про відкладення розгляду справи та надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, відповідно до вимог статті 43 ЦПК України суд повинен був відкласти розгляд справи на іншу дату, забезпечивши право представника позивача на ознайомлення із матеріалами справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просив оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосуванням судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 жовтня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 643/6465/16-ц з Зміївського районного суду Харківської області.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ні позивачка, ні її представник не заявлялись в судові засідання, а з часу відкриття провадження до моменту постановлення ухвали про залишення її позову без розгляду минуло майже півроку, що свідчить, на його думку, про недобросовісність здійснення позивачем та представником позивача своїх процесуальних прав.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою. Позивачу не було відомо про передачу справи за підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області, а розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 895 023 грн на відшкодування майнової шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
До матеріалів справи долучено витяг з договору про надання правової допомоги від 07 липня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_1 уповноважила адвоката Маслову О. Г. представляти інтереси позивача. ОСОБА_3 під час розгляду справи, за наслідками якої було ухвалено відповідне заочне рішення, участі не приймала. Наявні в матеріалах справи докази не містять свідоцтва про право ОСОБА_3 на заняття адвокатською діяльністю чи посвідчення адвоката України.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2018 року заочне рішення Московського районного суд м. Харкова від 25 серпня 2016 року скасовано та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2018 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 26 червня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.