Постанова
Іменем України
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 341/551/16-ц
провадження № 61-45543 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ;
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_16 ;
відповідач - Більшівцівська селищна рада Галицького району Івано-Франківської області;
представники відповідача: ОСОБА_17, ОСОБА_18 ;
треті особи: Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_25, ОСОБА_26 звернулись до суду з позовом до Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської області про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради.
Позовна заява мотивована тим, що 05 грудня 2011 року рішенням сесії Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської областівиділено під будівництво очисних споруд земельну ділянку площею 0,0906 га по АДРЕСА_1 . Також зобов`язано селищного голову виготовити державний акт на цю земельну ділянку. Пунктами 1-3 рішення сесії селищної ради від 08 листопада 2012 року затверджено матеріали попереднього погодження відведення земельної ділянки, надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо її відведення.
В подальшому рішенням сесії Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської областівід 28 грудня 2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано земельну ділянку селищній раді в постійне користування.
Зазначали, що вказана ділянка розташована на березі річки Млинівка, неподалік належних їм житлових будинків, межує з домоволодінням ОСОБА_1 та відноситься до земель водного фонду, а тому зведення очисних споруд у межах захисних смуг річок суперечить статтям 60, 61 ЗК України та статтям 88, 89 ВК України.
Також вказували, що фактичне місце розташування спірної земельноъ ділянки відрізняється від того, яке визначено рішенням сесії Більшівцівської селищної ради Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської областівід 05 грудня 2011 року, вид використання земельної ділянки - "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що не відповідає вимогам затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 Класифікації видів цільового призначення земель. Окрім того, вважали, що рішення органу місцевого самоврядування не відповідають змісту добросусідства, оскільки будівництво очисних споруд спричинить їм незручності в користуванні земельними ділянками, призведе до забруднення навколишнього природного середовища тощо.
Ураховуючи викладене, позивачі просили суд визнати незаконними та скасувати: рішення Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської областівід 05 грудня 2011 року в частині пункту 1 про виділення земельної ділянки у смт Більшівці Галицького району Івано-Франківської області під будівництво очисних споруд між потоком та городом ОСОБА_1 та пункту 2 про зобов`язання сільського голови виготовити державний акт на земельну ділянку; рішення Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської області від 08 листопада 2012 року в частині пункту 1 про затвердження матеріалів попереднього погодження відведення земельної ділянки площею 0,0906 га. для будівництва очисних споруд у смт Більшівці, пункту 2 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0906 га. для будівництва очисних споруд у смт Більшівці та пункту 3 про подання проекту відведення земельної ділянки на затвердження сесії селищної ради у встановленому законом порядку; рішення Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської областівід 28 грудня 2012 року в частині пункту 1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0906 га для будівництва очисних споруд у смт Більшівці та пункту 2 про передачу в постійне користування земельної ділянки площею 0,0906 га селищній раді.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2016 року у складі судді Гаполяк Т. В. позовні вимоги ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_26 залишено без розгляду.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2016 року Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів та відділ Держгеокадастру у Галицькому районі залучено третіми особами до участі у справі.
У зв`язку зі смертю ОСОБА_22 ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2016 року провадження у вказаній справі в частині його позовних вимог закрито.
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2016 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської області: від 05 грудня 2011 року про виділення земельної ділянки в частині визначення використання земельної ділянки для будівництва очисних споруд (пункт 1) та зобов`язання сільського голови видати державний акт на земельну ділянку (пункт 2); від 08 листопада 2012 року про затвердження матеріалів попереднього погодження відведення земельної ділянки площею 0,0906 га для будівництва очисних споруд у частині визнання використання земельної ділянки для будівництва очисних споруд (пункти 1, 2); від 28 грудня 2012 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в частині визнання використання земельної ділянки для будівництва очисних споруд (пункт 1) та передачі в постійне користування земельної ділянки, площею 0,0906 га, Більшівцівській селищній раді Галицького району Івано-Франківської області (пункт 2).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна земельна ділянка, яка відноситься до земель водного фонду, не може перебувати у власності фізичних чи юридичних осіб; санітарно-захисна зона очисної споруди, під будівництво якої виділено земельну ділянку площею 0,0906 га, накладатиметься на земельну ділянку ОСОБА_1, на якій розташовано належний їй житловий будинок, що перешкоджатиме ОСОБА_1 користуватися її земельною ділянкою, а також саме по собі розташування спірної земельної ділянки не забезпечить відокремлення очисних споруд від територій житлової забудови, чим також порушуються права інших позивачів як членів територіальної громади смт Більшівці Галицького району Івано-Франківської області.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2016 року рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2016 року скасовано, провадження у справі закрито.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2016 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2018 року апеляційну скаргу Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської області задоволено. Рішення Галицького районного суду від 27 вересня 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 , ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зі змісту робочого проекту очисних споруд глибокого біологічного очищення стічних вод продуктивністю 100 куб. м/добу, розробленого товариством з обмеженою відповідальністю "Дідух" на замовлення Більшівцівської селищної ради Галицького району Івано-Франківської області, вбачається, що згідно з Державними будівельними нормами 360-92 санітарно-захисна зона для каналізаційних очисних установок, які працюють за методом повного окислення та аеробною стабілізацією мулу при продуктивності споруд до 700 куб. м/добу становить 50 м. Такий же розмір встановлено СНиП2.04.03-85.
Разом з тим, на підставі спеціальних досліджень Інститутом гігієни та медичної екології імені О. Марзеєва розроблено гігієнічні рекомендації щодо встановлення санітарно-захисних зон для каналізаційних установок за технологією товариства з обмеженою відповідальністю "UKRBIOTAL" продуктивністю до 200 куб. м/добу. Згідно з цими рекомендаціями розмір санітарно-захисної зони для каналізаційних установок типу "BIOTAL" продуктивністю до 200 куб. м/добу становить 15 м, а для споруд продуктивністю до 500 куб. м/добу - 35,0 м. Розмір санітарно-захисної зони узаконений Міністерством охорони здоров`я України (висновки від 25 червня 2004 року № 05.03.02-0,7/25540, від 21 грудня 2010 року № 05.03.02.-04/10214).
Відстань проектованих очисних споруд до найближчого житлового будинку перевищує 42 м, таким чином санітарно-захисна зона витримана. Аналогічні розміри санітарно-захисної зони (15 м) від насосної станції, регулюючих резервуарів закритого тину, локальних очисних споруд (при розрахунковій продуктивності споруд до 0,2 тис. куб. м/добу) визначено і ДБН Б.2.2-12:2018.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що санітарно-захисна зона очисної споруди, під будівництво якої виділено земельну ділянку площею 0,0906 га, накладатиметься на земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 .
Відтак, позивачем не доведено, що будівництво очисних споруд перешкоджатиме її користуванню земельною ділянкою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2018 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 341/551/16-ц з Галицького районного суду Івано-Франківської області.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом залишено поза увагою, що в акті вибору (обстеження) земельної ділянки для будівництва та обслуговування очисних споруд від 25 жовтня 2012 року та у висновку комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою у Галицькому районі Івано-Франківської області від 05 листопада 2012 року земельна ділянка, площею 0,0906 га, зазначена як землі сільськогосподарського призначення.
Однак, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2600156842013 від 27 травня 2013 року виділена земельна ділянка, кадастровий номер 2621255300:01:001:0934, належить до земель водного фонду. Цільове призначення цієї земельної ділянки - водогосподарські підприємства. А тому очисні споруди не підпадають під категорію водогосподарських підприємств.
Так пунктом 5.4. Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1999 року № 173, зареєстрованих Міністерством юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404 (зі змінами, внесеними згідно з наказами від 02 липня 2007 року № 362 та від 31 серпня 2009 року № 653) передбачено, що промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.
Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд, в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд та інших, а також територій парків, садів, скверів та інших об`єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших, прирівняних до них об`єктів, в тому числі для санітарно-технічних споруд та установок комунального призначення, а також сільськогосподарських підприємств та об`єктів - від межі об`єкта.