Постанова
Іменем України
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 357/7976/18
провадження № 61-15029 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідач - ОСОБА_3 ;
представник відповідача - ОСОБА_4 ;
треті особи: орган опіки та піклування в особі Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області, служба у справах дітей виконкому Білоцерківської міської ради Київської області;
представник органу опіки та піклування в особі Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області - Кацалап Ніна Петрівна;
представник служба у справах дітей виконкому Білоцерківської міської ради Київської області - Поліщук Віра Миколаївна;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: орган опіки та піклування в особі Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області, служба у справах дітей виконкому Білоцерківської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини.
Позовна заява мотивована тим, що вона перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2013 року. Від шлюбу вони мають дочку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між нею та відповідачем виник спір з приводу місця проживання їх дитини.
Зазначала, що її дочка відвідувала дошкільний заклад, навчалась в Білоцерківській загальноосвітній школі № 7, а 03 листопада 2017 року вона надала дозвіл своїй матері - ОСОБА_6 на тимчасову поїздку за кордон до Азербайджанської Республіки з метою відпочинку на період з 03 листопада 2017 року по 17 квітня 2018 року. Під час поїздки дитини до Азербайджану між нею, її матір`ю та колишнім чоловіком виник конфлікт. Через вказаний конфлікт дитину не повернули їй вчасно і дочка не ходила до школи у період з 03 грудня 2017 року по 17 квітня 2018 року, та лише з 17 квітня 2018 року дитина знову приступила до навчання. Проте, 21 травня 2018 року її мати, перебуваючи в її помешканні, вивела дитину на прогулянку та зникла, поїхала проживати з донькою до м. Біла Церква Київської області. На даний час її дочка повинна перебувати за місцем реєстрації, проте її приховують від неї, не дають спілкуватися і зустрічатися.
Відповідач вчиняє протиправні дії щодо неї та її дочки, має заборгованість зі сплати аліментів.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визначити місце проживання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання матері.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено місцем проживання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання матері - ОСОБА_1. Вирішено питання розподілу судових витрат. Відстрочено виконання рішення суду в частині визначення місця проживання дитини до 27 травня 2019 року .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, опікувалися нею дідусь і бабуся, але батьки дитини приймали участь у вихованні і утриманні своєї дочки. Встановленим є те, що сторони не можуть порозумітися та добровільно визначити місце проживання їх дитини, існує спір. При визначенні місця проживання дитини, суд враховує, що мати дитини працевлаштована, має власне житло, належні умови для проживання і виховання дитини. Мати не байдужа до майбутнього своєї дочки, бажає надати їй освіту, мріє про успіхи доньки, влаштувала її в спеціалізовану школу, сплачує кошти за навчання. Мати дбайливо і з любов`ю ставиться до дочки, не втрачала контакт з дитиною, має можливість утримувати та виховувати дитину. Конфліктна ситуація між сторонами та один факт залишення дитини не можуть слугувати підставою для визначення місця проживання дитини разом з бабою і дідом. Під час розгляду справи не було встановлено жодних виняткових обставин, які б були підставою для розлучення дитини з її матір`ю. З пояснень відповідача вбачається, що він, як батько дитини, не претендує на визначення місця проживання дочки разом з ним. Відповідач не має власного житла, проживає в тітки, неодноразово вказував, що його дочці краще буде з бабусею. При цьому, суд бере до уваги, що батьки позивача не мають власного житла в Україні, постійного доходу, проживають разом з онукою в орендованій квартирі. ОСОБА_9, яка є бабою ОСОБА_7, не володіє українською та російською мовами, що ускладнює повноцінне становлення і навчання дитини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у позові.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визначення місця проживання дитини, позивачка посилалась на те, що її мати - ОСОБА_10 кизи (баба дитини), перебуваючи в гостях, вивела ОСОБА_11 на прогулянку та зникла у невідомому напрямку. Вважала, що дитина повинна перебувати за її місцем реєстрації, проте її приховують від неї та не надають можливості з нею спілкуватися.
Тобто, фактично звертаючись до суду з позовом до батька дитини, позивачка у позовній заяві виклала обґрунтування щодо незгоди з діями своєї матері. Відповідач вказував на те, що вихованням та розвитком дитини займаються дід та баба (батьки позивачки), оскільки позивачка життям дочки взагалі не цікавилася.
З наведеного слідує, що між позивачкою та її батьками існує спір щодо виховання малолітньої ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушеного права позивачки з боку відповідача. Фактично позовні вимоги про визначення місця проживання дитини, заявлені до ОСОБА_3, є вимогами про відібрання дитини від інших осіб, а саме від батьків позивачки.
Посилаючись в позовній заяві на те, що дитина повинна проживати за місцем своєї реєстрації, позивач не заявляла вимог про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала, з підстав, передбачених статтею 162 СК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2019 року касаційне провадження у справі відкрито та витребувано цивільну справу № 357/7976/18 із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що вона намагалась самостійно забрати дитину від батьків, проте батьки викликають батька дитини, який надає пояснення правоохоронним органам, що дитина проживає з ним і існує спір про визначення місця проживання дитини. За таких обставин, позивач позбавлена можливості відібрати дитину.
Батько разом із дитиною зареєстрований по АДРЕСА_1, проте не проживають за вказаною адресою.
Малолітня ОСОБА_11 фактично проживає з батьками позивача. Отже, судом апеляційної інстанції помилково, на її думку, встановлено, що спір між батьком та матір`ю відсутній, а існує спір між матір`ю та її батьками.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_12 кизи та ОСОБА_3 є батьками малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 7).
Відповідно до довідки від 22 травня 2018 року № 24 Солтанова ОСОБА_11 відвідувала дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 2 "Берегиня" Білоцерківської міської ради Київської області з 08 листопада 2011 року по 04 червня 2015 року.
Згідно з довідкою від 25 травня 2018 року № 60 ОСОБА_13 навчалась в Білоцерківській загальноосвітній школі № 7 імені генерал-полковника Геннадія Воробйова з 01 вересня 2016 року по 11 грудня 2017 року, де продовжує навчання.
Мати малолітньої - ОСОБА_1, громадянка Азербайджану, має посвідку на постійне проживання в Україні, зареєстрована та постійно проживає у власному житлі по АДРЕСА_2 .
Згідно із актом обстеження умов проживання, складеним службою у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації, за вищевказаною адресою матір`ю створені належні умови для проживання дитини.
Батько малолітньої - ОСОБА_3, зареєстрований по АДРЕСА_1, фактично за даною адресою не проживає, що підтверджується довідкою від 29 жовтня 2018 року Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
ОСОБА_14 зареєстрована разом з батьком по АДРЕСА_1 (а.с. 21).
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично на даний час проживає з батьками позивача: з дідом - ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 . Матеріали справи містять складений службою у справах дітей Білоцерківської міської ради акт обстеження умов проживання дитини, в якому зазначено, що дід і баба створили для дитини задовільні умови проживання.
ОСОБА_17 ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається в Білоцерківській загальноосвітній школі 1-111 ступенів імені генерал-полковника Геннадія Воробйова № 7 з 2016 року і характеризується як дисциплінована сумлінна учениця, матеріали справи містять характеристику, надану Білоцерківською загальноосвітньою школою 1-Ш ступенів імені генерал-полковника Геннадія Воробйова № 7 (а.с. 55)
Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 12 лютого 2019 року рекомендовано ОСОБА_1 налагоджувати стосунки з дочкою та своїми батьками з метою створення передумов для можливості виконання нею батьківських обов`язків в повній мірі і належним чином за своїм місцем проживання. При прийнятті вказаного рішення Білоцерківською міською радою Київської області було встановлено, що в ході проведення співбесіди з батьками малолітньої ОСОБА_11, виявлено, що стосунки між ними неприязні, конфліктні. Батьки не можуть порозумітися між собою у питаннях виховання та забезпечення основних життєвих потреб своєї дочки.
Також встановлено, що малолітня ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично на даний час проживає з дідом - ОСОБА_15 та бабою - ОСОБА_10 з боку матері за адресою: АДРЕСА_3 . Стосунки між матір`ю дитини та її батьками вкрай напружені. Вони майже не спілкуються. Малолітня ОСОБА_11 навчається в Білоцерківській загальноосвітній школі 1-Ш ступенів імені генерал-полковника Геннадія Воробйова № 7 з 2016 року.
Також в рішенні Білоцерківської міської ради Київської області зазначено, що у зв`язку з розглядом даного спору, з малолітньою ОСОБА_11 була проведена психологічна діагностично-корекційна та розвивальна робота, яка тривала з 28 листопада 2018 року по 21 січня 2019 року в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей "Злагода". Згідно із висновками психолога центру від 21 січня 2019 року дитина відчуває себе відповідальною за налагодження стосунків між близькими дорослими, хоче всім їм допомогти, але ця нездорова тенденція може підірвати дитячу психіку та сформувати комплекс провини. Причиною цьому є розлучення батьків та конфлікт між близькими дорослими. Психолог рекомендувала батькам та близьким дорослим створити умови для задоволення потреби дитини у безпеці.
Згідно з вказаним висновком оцінки потреб сім`ї, складеним 24 січня 2019 року Білоцерківським міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді встановлено, що існує проблема у спілкуванні матері з дочкою та зі своїми батьками, оскільки вона проживає окремо, заважає повноцінному розвиткові й вихованню дитини. ОСОБА_14, якій виповнилося дев`ять років, виявляє бажання проживати разом з бабою та дідом, а з батьками хоче спілкуватися, про що свідчить письмова заява малолітньої від 23 січня 2019 року, написана під час співбесіди з нею (а.с. 115-117).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.