Постанова
Іменем України
20 липня 2020 року
м. Київ
справа № 409/1285/18-ц
провадження № 61-20483св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_3, на заочне рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 16 травня
2019 року у складі судді Максименко О. Ю. та постанову Луганського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Луганської В. М., Коновалової В. А., Єрмакова Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Позовна заява мотивована тим, що вона та відповідач є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 18 березня 2010 року з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі
у розмірі 500,00 грн щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 листопада 2009 року до досягнення дитиною повноліття.
З вересня 2014 року вона разом із дочкою змушені були покинути місце свого проживання у м. Луганську та переїхати до м. Львова.
Зазначала, що відповідач ухиляється від своїх батьківських обов`язків
по вихованню дитини, не цікавиться її долею, життям, не відвідує її дома,
в школі. Відповідач не бере участі у вихованні дочки та, як вона вважала,
не має бажання з нею бачитись, матеріально не підтримує взагалі.
Всі питання щодо виховання дитини вирішуються самостійно нею без участі та підтримки з боку відповідача.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд позбавити ОСОБА_2 батька прав щодо дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області
від 16 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позбавлення батьківських прав
є виключним засобом впливу на недобросовісність батьків. Виходячи
з характеру такого засобу, його не можна застосовувати, коли
це не викликано необхідністю. Позивачем не надано належних
та допустимих доказів винної поведінки відповідача щодо ухилення
від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дитини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Луганського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 16 травня
2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позбавлення батьківських прав матері або батька дитини є крайнім заходом сімейно-правової відповідальності, яка настає при умисній і винній поведінці батьків або одного з них. Проте матеріали справи не містять доказів, які могли б стати достатньою підставою для застосування до відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення його батьківських прав згідно з положенням
статті 164 СК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись
на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої
та апеляційної інстанцій, позов задовольнити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Білокуракинського районного суду Луганської області.
У червні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про дитину, не бере участі
в її вихованні та матеріальному забезпеченні, що негативно впливає
на належний рівень її життя.
Зазначав, що дитина сторін перебуває на повному утриманні матері, оскільки відповідач ухиляється від сплати аліментів.
Вважала, що судами попередніх інстанцій не були враховані та досліджені
у повній мірі матеріали справи, у зв`язку із чим порушено норми матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 15 березня
2008 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції (а. с. 9).
Згідно виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом
м. Луганська 14 квітня 2010 року у цивільній справі № 2-2862/2010
з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1
на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 500,00 грн щомісяця,
але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 листопада 2009 року і до повноліття дитини (а. с. 10).
Згідно інформації, наданої Луганським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції
у Луганській області 04 червня 2018 року, на виконанні в Артемівському відділі державної виконавчої служби м. Луганська перебувало виконавче провадження від 14 січня 2014 року № 41527300 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Луганська № 2-2862, виданого 25 грудня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 500,00 грн щомісяця, починаючи з 11 листопада 2009 року
і до повноліття дитини. Матеріали виконавчого провадження залишились на тимчасово окупованій території. Стягувачу роз`яснено право
на звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа
з метою відновлення втраченого виконавчого провадження (а. с. 12).
Відповідно до характеристики, наданої загально-освітньою школою № 13
м. Львова, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, була ученицею 4-В класу. Дитина проживала з матір`ю, яка приділяла достатньо уваги навчанню та вихованню дочки: відвідувала всі батьківські збори, шкільні свята, зустрічала дитину після уроків, постійно цікавилася успіхами та результатами навчання дочки. Батько не цікавився навчанням
та вихованням дочки, жодного разу не був у школі (а. с. 14).
Згідно довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 24 жовтня 2014 року № 1333000154, ОСОБА_1
та ОСОБА_4 перемістилися з тимчасово окупованої території до м. Львова (а. с. 16).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 28 січня 2019 року,
ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків,
не дбав про фізичний і духовний розвиток дочки, не переживав
за її навчання, здоров`я та майбутнє, матеріально не забезпечував,
не з`явився на засідання комісії, хоча належним чином запрошувався через засоби масової інформації (газета Урядовий кур`єр), у зв`язку із чим комісія з питань захисту прав дитини вважала за доцільне позбавити
ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_7
(а. с. 93).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником -
ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.