Постанова
Іменем України
20 липня 2020 року
м. Київ
справа № 495/1094/17-ц
провадження № 61-9135св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: дошкільний навчальний заклад "Стругураш" (ясла-садок)
с. Крутоярівка Білгород-Дністровського району Одеської області комунальної форми власності, Старокозацька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 серпня
2018 року у складі Прийомової О . Ю . та постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П.,
Калараша А. А., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до дошкільного навчального закладу "Стругураш" (ясла-садок) с. Крутоярівка Білгород-Дністровського району Одеської області комунальної форми власності
(далі - ДНЗ "Стругураш"), Крутоярівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, правонаступником якої
є Старокозацька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ДНЗ "Стругураш" про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовні заяви мотивовані тим, що з 15 жовтня 2012 року по 17 березня
2016 року працював у ДНЗ "Стругураш" на посаді сторожа.
Наказом відповідача від 15 березня 2016 року його було звільнено
на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, за прогули без поважних причин.
Не погоджуючись з вказаним наказом він звертався з відповідним позовом до суду та рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 вересня 2016 року його звільнення було визнано незаконним та зобов`язано відповідача поновити його на роботі.
На підставі вказаного рішення суду наказом відповідача від 27 вересня 2016 року № 17 його було поновлено на роботі.
Проте наказом відповідача від 02 березня 2017 року № 05-к його було звільнено на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, за прогули
без поважних причин.
Вважав його звільнення незаконним, оскільки його було звільнено під час перебування ним на лікарняному у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним його звільнення з посади сторожа
ДНЗ "Стругураш" на підставі наказу завідувача ДНЗ "Стругураш"
ОСОБА_4 від 15 березня 2016 року № 2; стягнути з Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу
за період з 17 березня 2016 року по 26 вересня 2016 року у розмірі -
9 516,66 грн; поновити його на посаді сторожа ДНЗ "Стругураш", звільненого на підставі наказу завідувача ДНЗ "Стругураш" від 22 липня
2017 року № 04-к; стягнути з ДНЗ "Стругураш" на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у період з 22 лютого 2017 року по день постановлення судом відповідного рішення; судове рішення
у частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допустити до негайного виконання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 12 липня 2017 року цивільну справу № 495/1094/17 за позовом
ОСОБА_1 до ДНЗ "Стругураш" (ясла-садок) с. Крутоярівка Білгород-Дністровського району Одеської області комунальної форми власності, Крутоярівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, правонаступником якої є Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про поновлення на роботі
та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу об`єднано в одне провадження з цивільною справою № 495/2019/17
за позовом ОСОБА_1 до ДНЗ "Стругураш" про поновлення на роботі
та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
та присвоєно справі № 495/1094/17.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 серпня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що звільнення позивача на підставі
пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України з посади відповідачем було проведено правомірно, з дотриманням вимог діючого законодавства, оскільки позивачем не було доведено поважності причин його відсутності на роботі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 17 серпня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивача було звільнено
із дотриманням вимог трудового законодавства у зв`язку із прогулом. Позивачем не доведено порушення роботодавцем положень
статей 147-149 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, його позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
У липні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вважав, що відмовляючи у задоволенні його позовних вимог судами першої та апеляційної інстанцій не враховано того, що роботодавець прийняв рішення щодо його звільнення під час перебування ним на лікарняному
у звязку із тимчасовою втратою працездатності.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 жовтня 2012 року ОСОБА_1 був призначений на посаду сторожа
ДНЗ "Стругураш" на підставі розпорядження від 15 жовтня 2012 року
№ 27/ос, що підтверджується відповідним записом у його трудовій книжці (а. с. 11-13 т. 1).
Наказом від 15 березня 2016 року №2 ОСОБА_1 було звільнено з посади сторожа за прогули без поважних причин, згідно пункту 4
статті 40 КЗпП України (з яким ОСОБА_1 був ознайомлений 17 березня 2016 року, що підтверджується його особистим підписом) (а. с. 10 т. 1).
Підставою для видання вищенаведеного наказу були наступні документи: акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі від 03 березня 2016 року,
04 березня 2016 року, 05 березня 2016 року та 06 березня 2016 року; доповідні записки на ім`я керівника закладу про відсутність ОСОБА_1
на роботі від 04 березня 2016 року та 06 березня 2016 року; акт
від 09 березня 2016 року про відмову від надання пояснень щодо причин відсутності на роботі, а саме: з 17-00 години 03 березня 2016 року
по 07-00 годину 04 березня 2016 року та з 17-00 години 05 березня 2016 року по 07-00 годину 06 березня 2016 року; протоколи засідання первинної профспілкової організації закладу від 10 березня 2016 та 14 березня
2016 року; наказ від 15 березня 2016 року № 1-к "Про накладання дисциплінарного стягнення на сторожа ОСОБА_1 ", відповідно до якого вирішено застосувати до ОСОБА_1, сторожа ДНЗ "Стругураш"
с. Крутоярівка, згідно пункту 2 статтті 147 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за пунктом 4
статті 40 КЗпП України.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 вересня 2016 року у справі № 495/5128/16-ц позов ОСОБА_1
до навчального закладу "Стругураш" про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу було задоволено
(а. с. 21-25 т. 1).
Наказом від 27 вересня 2016 року № 17 на підставі вказаного рішення суду ОСОБА_1 було поновлено на посаді сторожа до ДНЗ (ясла-садок) "Стругураш" (а. с. 123 т. 1).