ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/9266/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Стратієнко Л. В., Студенця В. І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Баранова Д. О.
від 20.02.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Суліма В. В., Майданевича А. Г., Гаврилюка О. М.
від 28.01.2020
за позовом ОСОБА_1
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП.ЛТД", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ Інтернешнл ЛТД"
про визнання правочину недійсним
за участю представників:
позивача: не з`явилися
відповідача-1: не з`явилися
відповідача-2: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП.ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ Інтернешнл ЛТД" про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору про купівлю-продаж жилого приміщення від 17.07.2001.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір порушує корпоративні права позивача як учасника продавця за договором, договір підписаний від імені продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП.ЛТД" президентом за відсутності у нього належного обсягу повноважень та не скріплений печаткою товариства; укладений без прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про його укладення чи про надання президенту відповідних повноважень на укладення цього договору; не був спрямований на одержання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП.ЛТД" прибутку, що суперечить статуту відповідача-1.
21.08.2017 позивач подав заяву про зміну підстав позову, у якій зазначив про те, що станом на дату укладення спірного договору на майно, що є предметом договору, був накладений арешт на підставі ухвали Арбітражного суду міста Києва від 05.08.1999.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП.ЛТД" з часткою, що становить 50% статутного капіталу цього Товариства.
17.07.2001 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП.ЛТД" (відповідач-1) як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСМ Інтернешнл ЛТД" (відповідач-2) як покупцем був укладений договір купівлі-продажу жилого приміщення (далі по тексту - договір, спірний договір).
Відповідно до пункту 1 договору продавець продав, а покупець купив житлове приміщення № 55, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2л, загальною площею 137,9 м2, в тому числі жилою - 96,5 м2.
Згідно з пунктом 2 договору житлове приміщення, що продається, належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП.ЛТД" на підставі акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за № 23 від 10.07.1996 та розпорядженням Мінської райдержадміністрації м. Києва за № 621 від 08.08.1996, зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації 20.09.1996 № за 9643.
17.07.2011 договір був посвідчений державним нотаріусом 11-ї Київської державної нотаріальної контори Леонтьєвою Н. Й. за реєстровим № 5с-1054.
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП.ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ Інтернешнл ЛТД" про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору про купівлю-продаж жилого приміщення від 17.07.2001.
ОСОБА_1 послався на те, що він є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП.ЛТД" з часткою, що становить 50% статутного капіталу цього Товариства, а вчинення спірного договору порушує його корпоративні права, оскільки призводить до зменшення майна товариства.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Господарська справа № 910/9266/14 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП.ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ Інтернешнл ЛТД" про визнання недійсним договору про купівлю-продаж жилого приміщення від 17.07.2001, розглядалась господарськими судами неодноразово.
Господарський суд міста Києва рішенням від 20.02.2019, ухваленим за результатами нового розгляду справи, відмовив у задоволенні позову.
Місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "ПСП.ЛТД" президент Товариства був наділений правом на укладення від імені цього Товариства спірного договору, ціна в спірному договору була встановлена за взаємним волевиявленням сторін, позивач не довів обставин продажу майна за спірним договором за заниженою ціною. Разом з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу жилого приміщення від 27.07.2001 з огляду на те, що станом на дату його укладення на житлове приміщення - предмет цього договору був накладений арешт. Проте суд відмовив у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки встановив, що позивач мав об`єктивну можливість з 29.10.2002 дізнатися про існування спірного договору та факт свого порушеного права.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.01.2020 залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову але з інших підстав, у зв`язку з чим змінив мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення. При цьому суд апеляційної інстанції врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17 з подібними правовідносинами, та дійшов висновку про те, що спірний договір не порушує корпоративні права позивача, а порушує права та інтереси самого Товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - ОСОБА_1 просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В якості підстав касаційного оскарження скаржник зазначив пункт 4 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки справу розглянуто і вирішено у суді апеляційної інстанції з порушенням частини 3 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, а саме: неповноважним складом суду, за участі судді, який не мав права брати повторну участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції (пункт 1 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України). За твердженням скаржника суддя Північного апеляційного господарського суду Майданевич А. Г. неодноразово брав участь у розгляді цієї справи, з огляду на що не мав права брати участь у складі колегії суддів у новому розгляді справи та, зокрема в ухваленні оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідачі відзиви на касаційну скаргу не надали.
Позиція Верховного Суду.
7. Оцінка аргументів учасників справи.
Касаційний господарський суд, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи № 910/9266/14 ця справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.01.2020, ухваленою за результатом четвертого нового розгляду справи № 910/9266/14, залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 однак з інших мотивів. Зазначена постанова була ухвалена колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у такому складі: Суліма В. В. - головуючий, Майданевич А. Г., Гаврилюк О. М.
Відповідно до частини 3 статті 33 Господарського процесуального кодексу України перегляд в апеляційному порядку судових рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
За змістом частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, установлених статтею 36 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.