ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/1971/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Ткача І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.,
за участю представника:
позивача - Гай О. О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2020
(головуючий - Кравчук Н.М., судді Кордюк Г.Т., Мирутенко О.Л.)
у справі за позовом ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Координата"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_3
про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та статуту в новій редакції,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Координата" (далі - ТОВ ВП "Координата")про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів товариства, оформленого протоколом № 2 від 10.06.2011, та нової редакції статуту ТОВ ВП "Координата", затвердженої 10.06.2011 і зареєстрованої 03.08.2011(з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, поданої 28.12.2018).
2. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст. 167 ГК України, ст.ст.145,147,148 ЦК України, а саме щодо порушення установленого порядку виходу з числа учасників товариства та позбавлення частки у статутному капіталі товариства поза волею позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.02.2019 у справі №914/1971/18 позов задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту ухвалення рішення загальних зборів ТОВ ВП "Координата", оформлене протоколом №2 від 10.06.2011, та нову редакцію статуту ТОВ ВП "Координата", затверджену 10.06.2011 і зареєстровану 03.08.2011.
4. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 закрито апеляційне провадження по перегляду апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н та б/д (вх. № ЗАГС 01-05/4317/19 від 02.12.2019) на рішення Господарського суду Львівської області від 05.02.2019 у справі № 914/1971/18.
6. Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що в даному випадку, оскаржуваним рішенням не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1, а здійснювалось дослідження наявності факту порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасника товариства (ТОВ ВП "Координата"), учасником якого ОСОБА_1 не є.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 скасувати та передати справу для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 по суті до суду апеляційної інстанції.
8. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що: суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував правову позицію Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.01.2020, а також те, що на момент звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 набув прав заставодержателя корпоративних прав, належних ОСОБА_3 у ТОВ ВП "Координата"; позов у даній справі є завідомо безпідставний, має штучний характер та ґрунтується на сфальсифікованих доказах; місцевий суд безпідставно поновив строк позовної давності.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційне провадження у справі закрити, а також клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
10. У судове засідання особисто з`явився представник позивача, у зв`язку з чим просив клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишити без розгляду.
Позиція Верховного Суду
11. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.
12. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
13. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на касаційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм ГПК України.
14. Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
15. Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
16. Таким чином, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.
17. У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
18. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
19. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.
20. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
21. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.