Постанова
Іменем України
20 липня 2020 року
м. Київ
справа № 570/3023/16-ц
провадження № 61-20974св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 22 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Гордійчук С. О., Григоренка М. П., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Уточнена позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,1319 га, кадастровий номер 5624685900:02:005:1284, на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 є його сусідом і він самовільно збудував кам`яну огорожу, яка займає частину його земельної ділянки, без погодження цього будівництва.
Він неодноразово звертався до ОСОБА_2 з проханням демонтувати цю огорожу, оскільки її наявність порушує його права володіти, користуватися та розпоряджатися своєю земельною ділянко.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 0,1319 га, кадастровий номер 5624685900:02:005:1284, на АДРЕСА_1, по межі від Б до В, позначеної в державному акті на право власності на землю та технічній документації (сусідство із земельною ділянкою ОСОБА_2 ), шляхом знесення самочинно побудованої на цій ділянці кам`яної огорожі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2017 року у складі судді Красовського О. О. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності, який встановлений законом для захисту його прав і про застосування якого заявлено відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні позову відповідно до вимог частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 22 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє представник ОСОБА_3, задоволено, рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2017 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,1319 га, кадастровий номер 5624685900:02:005:1284, на АДРЕСА_1, по межі від Б до В, позначеної в державному акті на право власності на землю та технічній документації (сусідство із земельною ділянкою ОСОБА_2 ), шляхом знесення самочинно побудованої на цій ділянці кам`яної огорожі.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції постановив, що позивачем доведено порушення відповідачем меж його земельної ділянки, що підтверджується висновком експерта ОСОБА_4 № 170404/1 судової земельної-технічної експертизи.
Висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку позовної давності не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства України, оскільки позивач дізнався про порушення свого права у 2016 році, коли звернувся до Приватного підприємства "Рівненська земельна компанія" (далі - ПП "Рівненська земельна компанія") за виготовленням плану земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що перебуває у його власності. Крім того, цей вид порушення права власності є триваючим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просив скасувати постанову Апеляційного суду Рівненської області від 22 лютого 2018 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив ОСОБА_2 у долученні до справи експертного земельно-технічного висновку від 19 січня 2018 року № Д-01/18, яким додатково підтверджується факт перебування його земельної ділянки в межах, встановлених у технічній документації на землю та у державному акті на право приватної власності на землю, що вказує на відсутності порушення ним права позивача.
Також апеляційний суд безпідставно зазначив про те, що ОСОБА_1 не було пропущено строк позовної давності.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що суд апеляційної інстанції дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 22 лютого 2018 року, витребувано із Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу № 570/3023/16-ц і зупинено дію постанови Апеляційного суду Рівненської області від 22 лютого 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачу Черняк Ю. В.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги його висновку не спростовують.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1319 га на АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-РВ № 011102. Ця земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, кадастровий номер 5624685900:02:005:1284, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 29 лютого 2016 року.
Зазначена земельна ділянка межує із землями ОСОБА_2, що підтверджується кадастровим планом та описом меж земельної ділянки.
Рішенням Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 05 грудня 2011 року № 440 затверджений протокол земельної комісії від 01 грудня 2011 року стосовно обстеження земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до якого паркан був збудований понад 10 років тому. Проміри земельної ділянки ОСОБА_2 відповідають його державному акту на право на землю.