Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 286/2099/15-ц
провадження № 61-15444св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Фаловської І. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Овруцького районного суду Житомирської області в складі судді Невмержицького С. С. від 13 квітня 2016 року та постанову апеляційного суду Житомирської області в складі суддів: Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Микитюк О.Ю., від 24 січня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ "Приватбанк", банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № ZRLWGK0000000001 від 18 квітня 2008 року станом на 22 лютого 2015 року в загальній сумі 72 454,34 долара США, з яких: 25 791,78 доларів США - заборгованість за кредитом, 15 319,14 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом, 597,46 доларів США - заборгованість за комісією за користування кредитом, 27 287,21 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 8,97 доларів США - штраф (фіксована частина), 3 449,78 доларів США - штраф (процентна складова), що еквівалентно 2 018 468,89 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 18 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № ZRLWGK0000000001, згідно якого позивач зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 18 квітня 2008 року по 18 квітня 2028 року включно, у формі не поновлюваної лінія, у розмірі 30 502,50 доларів США на наступні цілі: у розмірі 24 500 доларів США на придбання нерухомості, у розмірі 490 доларів США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 140 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 7.2 договору.
Посилаючись на те, що відповідач умов договору належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 22 травня 2015 року утворилася спірна заборгованість в сумі 72 454,34 долар США, позивач просив задовольнити позов.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість у розмірі 72 454,34 доларів США, що в еквіваленті складає 2 018 468,89 грн та судовий збір у розмірі 3 654 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявлений позов є обґрунтованим і підлягає повному задоволенню, оскільки відповідач істотно порушив умови кредитного договору, а тому з нього підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 72 454,34 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 2018468,89 грн.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 28 листопада 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року залишено без задоволення.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 24 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року скасовано.
Ухвалено у справі нове рішення, яким позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № ZRLWGK0000000001 від 18 квітня 2008 року у розмірі 51 576,80 доларів США, що в еквіваленті становить 1 488 755,05 грн, з яких: заборгованість за кредитом 25 338,90 доларів США, що в еквіваленті становить 731 402,79 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом 13 568,45 доларів США, що в еквіваленті становить 391 650,87 грн, заборгованість з пені в сумі 12 669,45 доларів США, що в еквіваленті становить 365 701,39 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про порушення боржником кредитного зобов`язанням та наявності підстав для стягнення заборгованості з відповідача відповідають вимогам закону. Однак, суд апеляційної інстанції вказав на необхідність зміни суми кредитної заборгованості, яка підлягає стягненню. Кінцевим строком погашення кредитної заборгованості за умовами договору є 18 квітня 2028 року. Судом указано, що за умовами договору строк позовної давності за усіма складовими заборгованості збільшено сторонами до п`яти років. Відповідач подав суду заяву про застосування строків позовної давності, яка підлягає розгляду апеляційним судом, ураховуючи, що рішення суду першої інстанції в даній справі є заочним. Банк звернувся до суду із даним позовом у червні 2015 року, тому кредитна заборгованість в даній справі може бути стягнута в межах строку позовної давності з червня 2010 року по дату здійснення банком уточненого розрахунку заборгованості, яким обґрунтовано позов. Крім того, суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача штрафи за порушення умов договору одночасно зі стягненням пені, оскільки згідно вимог чинного законодавства забороняється застосування до порушника зобов`язанням подвійної відповідальності за одне і те саме правопорушення. При цьому, сума нарахованої банком пені значно перевищує розмір збитків, тому відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України, апеляційний суд зменшив її розмір з 27 287,21 доларів США до 12 669,45 доларів США, що еквівалентно становить 365 701,39 грн. Судом також указано, що боржник не спростував правильність наведених у розрахунку банку сум заборгованості за кожним платежем, а посилання відповідача у апеляційній скарзі на позбавлення його можливості звернутись до суду з клопотанням про призначення експертизи для визначення дійсного розміру заборгованості є безпідставними, оскільки в суд апеляційної інстанції останній відповідне письмове клопотання не надсилав і, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, в судове засідання не з`явився.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, на думку скаржника, не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшли помилкових висновків про задоволення позову. На думку скаржника, банк пропустив строк позовної давності щодо усієї суми заборгованості. Скаржник указує, що не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не отримував копії уточненої позовної заяви, а тому вважає, що суди порушили його право на судовий захист, позбавили його можливості звернутись, зокрема, з клопотанням про призначення відповідної експертизи для визначення дійсного розміру заборгованості. Також вказав на процесуальні порушення суду першої інстанції при відновленні провадження у справі. На думку скаржника, суди безпідставно не витребували та не дослідили належним чином графік погашення кредиту, докази надання йому банком кредитних коштів в іноземній валюті. Послався на те, що оскаржувані судові рішення не містять висновків суду про належний розмір грошових сум та детальний порядок їх обчислення за кожною з вимог.
Розмір стягнутої апеляційним судом кредитної заборгованості банком не оспорено.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Клопотання учасників справи
У травні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання заочного рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року, яке обґрунтовано тим, що державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та про звернення стягнення на доходи боржника, якими розпочато виконавче провадження з виконання ухваленого у справі рішення. Такі дії державного виконавця призводять до скрутного матеріального становища боржника і не забезпечують балансу інтересу сторін спірних правовідносин.
Верховний Суд дійшов висновку про те, що клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання заочного рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року задоволенню не підлягає.
Згідно вимог частини першої статті 436 ЦПК України в редакції станом на момент подання клопотання суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Задоволенню підлягає лише обґрунтоване клопотання, яке підтверджене належними та допустимими доказами, зокрема доведення заявником утруднення для сторін чи неможливості застосування у випадку скасування ухваленого у справі рішення визначеного чинним законодавством порядку повороту виконання такого судового рішення.
Заявник порушує питання щодо зупинення виконання заочного рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року.
Однак, заочне рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року скасовано винесеною у даній справі постановою апеляційного суду Житомирської області від 24 січня 2018 року, якою ухвалено нове судове рішення в даному спорі, у зв`язку із чим в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання заочного рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року суд касаційної інстанції відмовляє.
Безпідставне задоволення клопотання про зупинення виконання ухваленого у справі рішення суду не забезпечує принципу об`єктивності вирішення справи та рівності сторін у спорі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано справу із суду першої інстанції.
28 листопада 2018 року справу передано судді-доповідачу Карпенко С. О.
16 квітня 2020 року відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (з наступними змінами та доповненнями) та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", призначено повторний автоматизований розподіл, серед інших, даної справи.
16 квітня 2020 року згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями справу визначено розглядати у колегії суддів: Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М. - та передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи в складі п`яти суддів.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 18 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останньому надано кредит на строк до 18 квітня 2028 року у розмірі 30 502,50 доларів США на наступні цілі: у розмірі 24 500,00 доларів США на придбання нерухомості, у розмірі 490 доларів США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 140 доларів США на страхування майна, 122,50 доларів США на особисте страхування, а також у розмірі 5 250 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою, зокрема, за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 289,64 долари США згідно Графіку погашення кредиту для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, за відсоткам, винагороди, комісії.
В даній справі установлено, що відповідно до Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої Національним банком України, ПАТ КБ "ПриватБанк" має право на здійснення валютних операцій.
Періодом сплати вважається період з 1 по 5 число кожного місяця. ( пункт 8.1 укладеного між сторонами договору).
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості до уточненої позовної заяви вбачається, що станом на 22 лютого 2015 року спірна заборгованість становить 72 454,34 доларів США, яка складається з: 25 791,78 (Долар США) - заборгованість за кредитом; 15 319,14 (Долар США) - заборгованість за процентами за користування кредитом; 597,46 (Долар США) - заборгованість за комісією за користування кредитом; 27 287,21 (Долар США) - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; а також штрафи відповідно до договору: 8,97 (Долар США) - штраф (фіксована частина); 3 449,78 (Долар США) - штраф (процентна складова). Заборгованість відповідача еквівалентна 2 018 468,89 грн.
Згідно виписки банку останній платіж з погашення заборгованості (130,64 доларів США на погашення пені) ОСОБА_1 здійснив 26 квітня 2010 року.
З даним позовом банк звернувся до суду 12 червня 2015 року.
Відповідач є учасником бойових дій та з 23 лютого 2015 року по 18 лютого 2016 року проходив військову службу за призивом під час мобілізації на особливий період. За вказаний період банком не ставились вимоги про стягнення з нього штрафних санкцій пені, процентів за користування кредитом.
Судом апеляційної інстанції установлено, що із відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором за період з 12 червня 2010 року по 22 лютого 2015 року, зокрема: - заборгованість за кредитом 25 338,90 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 24 січня 2018 року становить 731 402,79 грн, із розрахунку 25 791,78 доларів США (сальдо поточного та простроченого тіла кредиту станом на 22 лютого 2015 року) за мінусом 452,88 доларів США (сальдо простроченого тіла кредиту станом на 12 червня 2010 року); - заборгованість за процентами за користування кредитом 13 568,45 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 24 січня 2018 року становить 391 650,87 грн, із розрахунку 15 319,14 доларів США (сума заборгованості по процентам станом на 22 лютого 2015 року за мінусом 1 750,68 доларів США (сума заборгованості по процентам станом на 12 червня 2010 року); - пеня в сумі 27 287,21 доларів США.
Також суд апеляційної інстанції установив, що нарахована банком пеня в сумі 27 287,21 доларів США значно перевищує розмір збитків, тому її розмір можливо зменшити до 12 669,45 доларів США, що еквівалентно становить 365 701,39 грн.
ОСОБА_1 неналежно виконував зобов`язання за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості.
Боржник не надав своїх розрахунків спірної заборгованості та не спростував розмір заборгованості, нарахованої банком.
ОСОБА_1 був неодноразово належним чином повідомлений про розгляд справи судом апеляційної інстанції (а.с. 227, 238).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.