Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 344/9009/16-ц
провадження № 61-5723св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з додатковою відповідальністю "Полонина",
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2018 року у складі судді Татарінової О. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Томин О. О., Мелінишин Г. П., Ясеновенко Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіна М. А. в інтересах банку звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з додатковою відповідальністю "Полонина" (далі - ТДВ "Полонина"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання правочину щодо перерахування грошових коштів та договору банківського вкладу недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що 10 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") було укладено договір банківського рахунку "До вкладу" № НОМЕР_1 .
13 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "ВіЕйБі Банк" укладено договір банківського вкладу № 854785/2014 на суму 180 000 грн та договір банківського вкладу на вимогу "Для виплат" № НОМЕР_2 .
Також 13жовтня 2014 року між ТДВ "Полонина" в особі голови правління ОСОБА_1 та ОСОБА_1 укладено договір позики, на підставі якого позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти в сумі 180 000 грн, а позичальник зобов`язувався повернути таку суму коштів у порядку та на умовах, визначених договором. З поточного рахунку ТДВ "Полонина" було перераховано кошти згідно зазначеного договору позики на договір банківського рахунку "До вкладу" від 10 жовтня 2014 року № НОМЕР_1, який обслуговувався в ПАТ "ВіЕйБі Банк".
З 21листопада 2014 року у ПАТ "ВіЕйБі Банк" було запроваджено режим тимчасової адміністрації, який встановлено відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". 03 жовтня 2014 року постановою Правління Національного банку України від № 631/БТ було заборонено ПАТ "ВіЕйБі Банк" як проблемному банку проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності вищезазначеною Постановою (тобто до 03 жовтня 2014 року), умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. Для виявлення та проведення перевірки правочинів, які укладені ПАТ "ВіЕйБі Банк" з порушенням обмежень, встановлених Національним банком України, було створено відповідну комісію, за результатами роботи якої складено акт перевірки операцій за рахунками фізичних осіб, операції за якими призупинені. Згідно із зазначеним актом встановлено, що ПАТ "ВіЕйБі Банк" разом з відповідачами здійснили ряд операцій, у результаті яких збільшилась гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що свідчить про протиправність дій фізичних осіб та про їх умисел позачергово отримати кошти за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема, і ті кошти, які ТДВ "Полонина" отримало б як кредитор за рахунок ліквідаційної маси ПАТ "ВіЕйБі Банк", за допомогою ОСОБА_1 та проведених між банком та відповідачами операцій.
Ураховуючи викладене, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіна М. А. просила визнати недійсним з моменту його вчинення правочин щодо перерахування грошових коштів з рахунку ТДВ "Полонина" № НОМЕР_3 на банківський рахунок "До вкладу" від 10 жовтня 2014 року № НОМЕР_3 в розмірі 180 000 грн; визнати недійсним з моменту його вчинення договір банківського вкладу від 13 жовтня 2014 року № 854785/2014; застосувати до зазначених правочинів наслідки недійсності правочинів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А. відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження зловмисної домовленості сторін при укладенні спірного договору банківського вкладу № 854785/2014 (в національній валюті) від 13 жовтня 2014 року. Суд першої інстанції відхилив доводи позивача, що оспорювані правочини були вчинені під час дії обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 03 жовтня 2014 року № 631/БТ до
ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" як до проблемного банку, і внаслідок його укладення збільшилась гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зазначивши, що це не підтверджено належними доказами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А. залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду від 04 грудня 2018 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок не є правочином у розумінні статей 202 ЦК України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а є банківською операцією, тому не може визнаватися нікчемним чи недійсним. Суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не підтвердив ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, і не надав доказів на підтвердження недійсності спірного правочину, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Матвійчук О. Ю., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 01 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що оспорювані правочини укладені з порушенням вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" внаслідок зловмисної домовленості сторін з метою збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначає, що перерахування грошових коштів відбулося після ухвалення постанови Правління Національного банку України від 03 жовтня 2014 року № 631/БТ, якою ПАТ "ВіЕйБі Банк" віднесено до категорії проблемних та встановлені обмеження щодо його діяльності, що суперечить Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому вона просила суд визнати справу, яка переглядається, малозначною та закрити касаційне провадження у справі як помилково відкрите, або відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на те, що оспорюваний правочин банківського вкладу, а також операції, що були вчинені банком та відповідачами, відповідають вимогам чинного законодавства України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "ВіЕйБі Банк" укладено договір банківського рахунку, згідно з яким банк відкриває на ім`я клієнта іменний поточний рахунок в національній валюті України "До вкладу" № НОМЕР_1 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт за відкриття та обслуговування рахунку сплачує комісійну винагороду банку згідно з чинними на дату надання послуг тарифами банку на розрахунково-касове обслуговування фізичних осіб за обраним клієнтом тарифним пакетом "Депозитний" (т. 1, а.с. 10).
13 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "ВіЕйБі Банк" укладено договір банківського вкладу на вимогу, предметом якого є відкриття на ім`я вкладника іменного вкладного рахунку № НОМЕР_2 на умовах вкладу на вимогу "Для виплат" у національній валюті України (т. 1, а.с. 9).
13 жовтня 2014 року між ТДВ "Полонина" та ОСОБА_1 укладено договір позики (між підприємством та його працівником) про передачу позикодавцем у власність позичальника коштів у розмірі 180 000 грн (т. 1, а.с. 12), а також договір банківського вкладу № 854785/2014, предметом якого є розміщення вкладником у банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту "НВУ-пілот" у національній валюті України на строк три місяці з дня укладення договору зі щомісячною виплатою процентів. Для обліку вкладу банк відкриває на ім`я вкладника вкладний рахунок № НОМЕР_4 . Сума початкового вкладу - 180 000 грн (т. 1, а.с. 8).
Згідно з платіжними дорученнями від 13 жовтня 2014 року з рахунку ТДВ "Полонина" в ПАТ "ВіЕйБі Банк" здійснено переказ коштів у розмірі 180 000 грн на іменний поточний рахунок № НОМЕР_3 ОСОБА_1, надалі - на вкладний рахунок № НОМЕР_4 (т. 1, а.с. 11, 13).
Постановою Правління Національного банку України від 03 жовтня 2014 року № 631/БТ ПАТ "ВіЕйБі Банк" віднесено до категорії проблемних та встановлені обмеження щодо його діяльності, зокрема, не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків (т. 1, а.с. 17-19).
На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" та з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ "ВіЕйБі Банк".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 року № 63 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку (т. 1, а.с. 6).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Матвійчука О. Ю. підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої
статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 ЦК України. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.