1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


22 липня 2020 року

м. Київ


справа № 676/6171/16-ц

провадження № 61-40737св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Державна служба України з надзвичайних ситуацій,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області та Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суд Хмельницької області від 23 березня 2018 року у складі судді Бондаря О. О. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 14 червня 2018 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приміщення № № 1, 8, 9, 10, 11, 12 в адміністративній будівлі, що знаходиться на АДРЕСА_1 незаконно перебувають у володінні та користуванні відповідачів, які без достатніх на те правових підстав тривалий період проживають у ньому.

Власником усієї адміністративно-господарської будівлі, в якій знаходяться спірні приміщення, є держава Україна в особі 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.

Відповідачі незаконно зайняли приміщення № № 1, 8, 9, 10, 11, 12, самовільно переобладнали їх під житло і відмовляються в добровільному порядку їх звільнити, чим порушують їх право, як єдиних власників майна, оскільки вони позбавлені можливості реально здійснювати своє право власності щодо цієї частини майна та виконувати покладені на них функції.

Позивач просив суд усунути перешкоди у користуванні приміщеннями № № 1, 8, 9, 10, 11, 12 в адміністративній будівлі, що знаходиться на АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідачів звільнити приміщення та заборони користуватися ними.

У березні 2017 року Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС), яка з урахуванням уточнення до позову є третьою особою, подала до суду позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні вищевказаними приміщеннями шляхом їх звільнення відповідачами без надання іншого приміщення та заборони чинити перешкоди 2 державному пожежно-рятувальному загону у користуванні майном.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі незаконно зайняли приміщення № № 1, 8, 9, 10, 11, 12, самовільно переобладнали їх під житло і відмовляються в добровільному порядку їх звільнити, чим порушують право власників майна, оскільки вони позбавлені можливості реально здійснювати своє право власності щодо цієї частини майна та виконувати покладені на них функції. Спірне майно не має статусу житлового приміщення і не було надано відповідачам у встановленому законом порядку як житло, тому їх проживання у ньому є незаконним.

ДСНС просила суд усунути перешкоди у користуванні приміщеннями № № 1, 8, 9, 10, 11, 12 в адміністративній будівлі, що знаходиться на АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідачів звільнити приміщення та заборони користуватися ними.

У липні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з із зустрічним позовом до ДСНС, 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 за набувальною давністю в рівних частках.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вони проживають у спірних приміщеннях на законних підставах з 1971 року, з дозволу відповідача провели ремонтні роботи, своєчасно оплачують вартість комунальних послуг, тому мають право на визнання за ними права власності за набувальною давністю, в порядку статті 344 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суд Хмельницької області від 23 березня 2018 року у задоволенні позову 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області відмовлено.

У задоволенні позову Державної служби України з надзвичайних ситуацій відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що нормами національного та міжнародного законодавства, рішеннями міжнародних судових інстанцій передбачено захист права фізичної особи на житло і виключні обставини, які можуть бути підставою для позбавлення особи житла. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд виходив з того, що позивачі не мають права на отримання спірних приміщень у власність в порядку набувальної давності, оскільки для цього відсутні обов`язкові умови.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року, 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення в частині первісного позову та позову третьої особи та ухвалити нове рішення про задоволення позовів, у решті судові рішення залишити без змін.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року, ДСНС просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення в частині первісного позову та позову третьої особи та ухвалити нове рішення про задоволення позовів, у решті судові рішення залишити без змін.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою ДСНС, витребувано справу з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.

У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року справа передана судді-доповідачу Мартєву С. Ю.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області мотивована тим, що підставою для вселення та перебування в приміщенні є ордер, а у відповідачів ордер відсутній, договір найму спірних приміщень не укладено, відсутній дозвіл на вселення у спірні приміщення; приміщення є нежилими та перебування відповідачів є небезпечним, оскільки приміщення знаходяться в аварійному стані; наявність реєстрації не підтверджує право власності чи володіння майном, перебування у будівлі відповідачів порушує права позивачів та перешкоджає 2 державному пожежно-рятувальному загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області виконувати їх цілі та завдання; оплата відповідачами комунальних послуг не є підставою для набуття права власності на спірні приміщення.

Касаційна скарга ДСНС мотивована тим, що 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області належить до їх сфери управління, а також управління спірними приміщеннями здійснює ДСНС; приміщення є державною власністю, не мають статусу житла чи службового житла, у відповідачів відсутній ордер на вселення, договір оренди, у трудових відносинах з позивачами відповідачі не перебували, а тому володіють приміщеннями без відповідної правової підстави; приміщення повинні використовуватися для забезпечення виконання цілей та завдань позивачів щодо проведення робіт та вжиття заходів для запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій та інших завдань; відповідачі перешкоджають державі у володінні майном; суди не взяли до уваги, що у справі "Кривіцька та Кривіцький проти України" спір виник щодо житлового приміщення, яке набуте ними добросовісно, а у цій справі відповідачі не є добросовісними набувачами та не мають правових підстав для користування приміщеннями.

У листопаді 2018 року до суду надійшов відзив на касаційні скарги, у якому ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки квартира АДРЕСА_3 є їх єдиним житлом, в якому вони тривалий час проживають з дозволу власника, вселення та реєстрація в приміщенні відбулася з волі власника приміщення та за його згодою. Інше житло відсутнє, а втрата житла є крайньою формою втручання у право на житло.

21 листопада 2018 року до суду надійшли пояснення на відзив, у якому ДСНС підтримала касаційні скарги та просила скасувати судові рішення у частині первісного позову та позову третьої особи з ухваленням нового рішення про задоволення позовів у цій частині.

04 та 13 грудня 2018 року до Верховного Суду надійшли пояснення на касаційні скарги, у яких ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що в будинку АДРЕСА_1 розташовано адміністративно-господарську будівлю, власником якої є держава в особі 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14 листопада 2012 року, а. с. 7-8 т. 1).

ОСОБА_1 з 1991 року, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 1971 року зареєстровані та постійно проживають у вказаній будівлі в приміщеннях № № 1, 8, 9, 10, 11, 12 (а. с. 162-166 т. 1).

Як вбачається з пояснень сторін в суді першої інстанції вселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в спірне приміщення в 1971 році відбулося з дозволу адміністрації установи, в оперативному управління якої перебувала ця будівля, в зв`язку з тим, що чоловік ОСОБА_3 на той час перебував у трудових відносинах з цією установою.

У подальшому ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з дозволу адміністрації установи переобладнали приміщення в житлове, проводили в ньому ремонтні роботи, оплачували комунальні послуги (витяг з домової книги, в якому мітяться дані щодо реєстрації ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в спірному приміщенні; дані інвентаризації Кам`янець-Подільського міського БТІ від 2001 року, в якому спірні приміщенні визначені як житлові, квартира; договір про надання послуг з тепло-водопостачання та приймання стічних вод від 01 жовтня 2002 року, укладений між ОСОБА_1 та підприємством "Кам`янець-Подільськтеплокомуненерго" (а. с. 168 т. 1); типовий договір від 22 червня 2002 року на надання послуг зв`язку (а. с. 169 т. 1); договір від 15 листопада 2013 року про відшкодування витрат балансоутримувача на комунальні послуги, укладений між 2 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області та ОСОБА_2, відповідно до якого балансоутримувач взяв на себе зобов`язання по наданню послуг з централізованого опалення приміщення, а користувачі зобов`язані відшкодувати витрати пропорційно до займаної ними площі, що становить 88,4 кв. м, і складається з двох коридорів, трьох кімнат і кухні, а. с. 183-185 т. 1).


................
Перейти до повного тексту