Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 639/1003/15
провадження № 61-37777св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Піддубного Р. М., у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради, про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на частину житлового будинку за набувальною давністю.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа - територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради, про визнання недійсним договору дарування, анулювання права власності на 104/300 частин житлового будинку та визнання права власності на 104/300 частин житлового будинку за набувальною давністю.
В обґрунтування позовних вимог вказували, що з 1997 року ОСОБА_1 разом з донькою, ОСОБА_12, та онукою, ОСОБА_13, постійно проживають і фактично володіють частиною житлового будинку АДРЕСА_1, яка є їхнім постійним та єдиним місцем проживання. З 02 червня 2001 року ОСОБА_1 зареєструвалася за цією адресою.
На підставі рішення Харківської міської ради № 114-30 від 20 березня 1995 року з приватного будинку АДРЕСА_1 були відселені сім`ї ОСОБА_14 і її доньки ОСОБА_6, які мешкали на санітарній території ВАТ "Елітан", та які отримали в обмін двох та однокімнатну квартири на Роганському житловому масиві в м. Харкові. З метою уникнення розграбування будинку у 1997 році за клопотанням адміністрації ВАТ "Елітан" та згідно рішення № 44-2 від 03 червня 1997 року виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів Харківської області позивач, як ветеран заводу, була вселена у будинок, і за власний рахунок поновила житлове приміщення. До теперішнього часу вона з сім`єю продовжує мешкати в цьому будинку, сплачувати усі комунальні послуги отримувати пенсію та іншу поштову кореспонденцію. Саме у неї знаходиться будинкова книга для реєстрації мешканців будинку, яку їй при вселенні передала ОСОБА_14 . Мешканці будинку були переселені добровільно, замість старих вони отримали нові і зручні квартири в м. Харкові. 26 червня 1997 року листом № 247 адміністрація ВАТ "Елітан" для подальшої передачі у власність сім`ї ОСОБА_1 частини житлового будинку звернулася до Жовтневої районної ради м. Харкова з проханням анулювати правову реєстрацію ОСОБА_14 на цю частину будинку. На той час ОСОБА_4 вже виїхав на постійне проживання за межі України і більше у будинку не з`являвся, позивач його навіть не знала і ніколи не бачила, а тому і не могла знати, що користується його власністю.
В зв`язку з цим вважала, що на законних підставах разом з членами своєї родини вони оселилися у спірне житлове приміщення і досі сумлінно, безперервно та відкрито користуються ним протягом двадцяти років поспіль.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 10 листопада 2017 року у складі судді Іванової І. В. позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі.
Визнано договір дарування 104/300 частин житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений 31 травня 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кимлик Н. І. за реєстровим № 182 недійсним.
Анульовано правову реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_5 на 104/300 частини житлового будинку літ. "Б-1" на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності за набувальною давністю на 104/300 частини житлового будинку літ. "Б-1" на АДРЕСА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі добросовісно заволоділи чужим майном і понад 10 років продовжують відкрито, безперервно володіти квартирою, в зв`язку з чим вважав за можливе визнати право власності за набувальною давністю.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 26 квітня 2018 року рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 10 листопада 2017 року скасовано. В задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з підстав набувальної давності може бути визнано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, власник якого невідомий або відмовився від права власності на належне йому майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого власнику було відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її з Жовтневого районного суду міста Харкова.
02 липня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не повно досліджено обставини справи. Заявники зазначають, що спірний будинок є єдиним їхнім житлом. Вони добросовісно заволоділи чужим майном і користуються ним відкрито понад 10 років, а тому мають право набути право власності на це майно.
Відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засобами поштового зв`язку подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу у якому просять залишити постанову суду апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 05 червня 2001 року Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ОСОБА_1 з 02 червня 2001 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 11).
Зі свідоцтва серії НОМЕР_2 про розірвання шлюбу вбачається, що шлюб між ОСОБА_15 і ОСОБА_1 розірвано Харківським районним відділом РАЦС на підставі актового запису № 186 від 20 березня 1974 року.
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3, виданого 07 вересня 2007 року Московським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, ОСОБА_2 з 15 березня 2015 року зареєстрована на АДРЕСА_2 .
Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4, виданого Московським відділом РАЦС м. Харкова на підставі актового запису № 1291 від 23 жовтня 1998 року, вбачається, що після одруження з ОСОБА_16, ОСОБА_17 змінила дошлюбне прізвище на " ОСОБА_18 ".
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_5, виданого 11 грудня 2014 року Московським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, ОСОБА_3 з 26 червня 2007 року зареєстрована на АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 19).
Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6, виданого відділом РАЦС по м. Харкову реєстраційної служби ХМУЮ на підставі актового запису № 2005 від 18 жовтня 2014 року, вбачається, що після одруження з ОСОБА_19 ОСОБА_20 змінила дошлюбне прізвище на " ОСОБА_21 " (т. 1 а. с. 20).
З будинкової книги вбачається, що ОСОБА_1 з 2001 року зареєстрована у житловому будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно довідки КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" № 2410717 від 08 вересня 2014 року та технічного паспорта, складеного 02 вересня 2014 року спеціалістами КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на житловий будинок АДРЕСА_1, домоволодіння за цією адресою складається з двох житлових будинків літ. "А-1" та літ. "Б-1". Будинок літ. "Б-1" до 1917 року забудови. Його загальна площа 108,6 кв. м, житлова - 60,3 кв. м, знос 65 %, в ньому самочинно побудовано приміщення 7-5 під кухню, а приміщення 7-6 переобладнано з кухні під житлову кімнату.
З цієї технічної документації встановлено, що квартира АДРЕСА_3 у будинку літ. "Б-1" має житлову площу 41,1 кв. м, загальну - 73,7 кв. м, допоміжну - 32,6 кв. м. В квартирі три житлові кімнати, два коридори, кухня, санвузол і тамбур.
Квартира № 1 розташована у будинку літ. "А-1" має житлову площу 18,6 кв. м, загальну - 26,6 кв. м, допоміжна площа відсутня. В цій квартирі дві житлові кімнати, сіни і кухня. Квартира № 1 входила в склад будинку літ. "А-1", якого вже немає.
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів № 158-25 від 27 червня 1990 року завод "Радіодеталь" отримав дозвіл на відселення мешканців житлового будинку АДРЕСА_1 з санітарно-захисної зони будівництва гальванічного та збірного корпусів підприємства. До цього рішення доданий перелік будинків, які підлягали відселенню заводом "Елітан, у тому числі і будинок АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 53).
З приватного житлового будинку АДРЕСА_1, ще до офіційного прийняття рішення були відселені сім`ї ОСОБА_14 та ОСОБА_6, які до того мешкали в санітарно-захисній зоні ВАТ "Елітан" (колишнього заводу "Радіодеталь"), і які замість старих квартир у будинку 1917 року забудови, у якому були відсутні каналізація, водо - і газопостачання, отримали ізольовані квартири на Роганському житловому масиві в м. Харкові. ОСОБА_14 отримала однокімнатну ізольовану квартиру, а ОСОБА_6 з дитиною - двокімнатну.
28 травня 1997 року заступник голови правління заводу "Елітан" Ніколаєв Л. П. звернувся до голови Жовтневого районного виконавчого комітету Єромецького С. А. з проханням надати дозвіл сім`ї їхнього кадрового співробітника ОСОБА_1, 1946 року народження, з донькою і онукою заселитися у 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 60 кв. м, житловою 43,6 кв. м, звідки була відселена сім`я ОСОБА_14, і зазначав, що ОСОБА_1 мешкає в 3-кімнатній суміжній квартирі в м. Харкові з колишнім чоловіком, родиною сина та родиною доньки. Квартиру неможливо розміняти внаслідок суміжних кімнат, 9-го поверху та віддаленості району. Житлові та моральні умови дуже тяжкі і ОСОБА_1 з донькою та онукою змушені шукати притулок у знайомих, оскільки батьків і родичів у них немає. З огляду на те, що житлові умови сім`ї тяжкі, і з метою збереження приміщення, приймаючи до уваги рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів № 158-25 від 27 червня 1990 року про відселення родин з санітарно-захисної зони заводу, просив надати сім`ї ОСОБА_1 дозвіл на заселення з подальшим їх відселенням ВАТ "Елітан" у третю чергу (т. 1 а. с. 57).
За спільним клопотанням дирекції ВАТ "Елітан" і профспілкового комітету школи № 59, де на той час на посаді заступника директора з виховної роботи працювала ОСОБА_2, та на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів Харківської області № 44-2 від 03 червня 1997 року, сім`я позивачів, а саме ОСОБА_1, її донька ОСОБА_22 і онука ОСОБА_23, отримали дозвіл на реєстрацію в квартирі АДРЕСА_4 (т. 1 а. с. 12).
З листа Департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради від 28 лютого 2011 року за № Т-6-1607/0/1-11.08-39-881/0/129-11 вбачається, що на ім`я відповідача ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 30 грудня 1980 року Харківською державною нотаріальною конторою № 5 за реєстровим № 1-5455, зареєстровано на праві власності 110/300 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 31).
Згідно письмової відповіді КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" № 23-28271 від 18 вересня 2012 року право власності на ім`я ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 30 грудня 1980 року Харківською державною нотаріальною конторою № 5 за реєстровим № 1-5455, зареєстровано 104/300 частини спірного житлового будинку, а не 110/300 його частин, що виявилося помилкою (т. 1 а. с. 171).
Відповідно до довідки, наданої КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 08 вересня 2014 року згідно архівних матеріалів справи станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_5 за ОСОБА_14, 104/300 за ОСОБА_4, 4/100 і 6/300 за ОСОБА_9, 9/100 за ОСОБА_8, 11/100 за ОСОБА_10, 39/300 за ОСОБА_11, 18/300 за ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 169).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.