Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 682/1051/17
провадження № 61-10238св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Славутська районна рада Хмельницької області, Славутська районна державна адміністрація Хмельницької області,
третя особа - комунальне підприємство "Славутське бюро технічної інвентаризації",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану в його інтересах адвокатом Гіжицьким Аландіном Федоровичем, на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 20 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Янчук Т. О., Корніюк А. П., Купельського А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Славутської районної ради Хмельницької області про скасування рішення Славутської районної ради Хмельницької області та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги після смерті матері є її діти, а саме він та відповідачка ОСОБА_2, які на час відкриття спадщини були неповнолітніми та значилися зареєстрованими разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. З заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину він звернувся в нотаріальну контору в грудні 2016 року, проте у видачі свідоцтва йому було відмовлено, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2, ще в 2003 році оформлено право власності на спірне домоволодіння.
Про прийняте Славутською районною радою рішення від 24 березня 1988 року щодо оформлення за його сестрою ОСОБА_2 права власності та отримання нею 23 жовтня 2003 року свідоцтва про право власності на будинок АДРЕСА_1 , йому стало відомо тільки в грудні 2016 року, після звернення з заявою в нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері.
Враховуючи наведене, позивач просив скасувати рішення Славутської районної ради Хмельницької області від 24 березня 1988 року № 53 про оформлення права власності ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 та свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 на нерухоме майно, видане 23 жовтня 2003 року ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення виконкому Славутської районної ради Хмельницької області від 24 березня 1988 року № 53 у частині оформлення права власності ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 .
Скасовано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 на нерухоме майно, видане 23 жовтня 2003 року ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не пропущений строк позовної давності звернення до суду з позовом про захист своїх спадкових прав, оскільки йому не було відомо про порушення його права на спірне нерухоме майно, з огляду на те, що на момент відкриття спадщини проживав та був зареєстрований у спірному будинку, тобто він прийняв спадщину фактично, вступивши в управління та володіння спадковим майном.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 20 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та в задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 своєчасно не скористався своїм правом звернення до суду, при цьому поважних причин пропуску строку позовної давності, встановленого законом, не надав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Гіжицький А. П. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У липні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 15 квітня 2020 року призначений повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
У квітні 2020 року справу розподілено судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час смерті їхньої матері були неповнолітніми та проживали разом зі спадкодавцем, а тому відповідно до положень статей 529, 548, 549 ЦК УРСР є такими, що прийняли спадщину як спадкоємці першої черги. За отриманням свідоцтва про право на спадщину позивач протягом тривалого не звертався у зв`язку з довготривалим лікуванням, відсутністю коштів для оплати послуг адвоката та нотаріуса, а також йому було відомо, що він, як спадкоємець, що прийняв спадщину має право звернутися за отриманням свідоцтва про право на спадщину в будь-який час. Разом із тим, як йому стало відомо у грудні 2016 року його сестра ОСОБА_2 таємно у 2003 році на своє ім`я отримала свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно. Щодо строків позовної давності, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що про порушення свого права позивач дізнався у грудні 2016 року, а тому строк звернення до суду з позовом не пропустив. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права щодо строків позовної давності та норми права, які підлягають застосуванню до виниклих правовідносин, з огляду на те, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року "Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим кодексом, його положення застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності". Тобто в цьому випадку застосуванню підлягають положення ЦК України 2004 року, а не ЦК УРСР 1963 року, які застосовані судом апеляційної інстанції.
У липні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила скаргу відхилити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У погосподарській книзі Улашанівської сільської ради Славутського району на 1980-1982 роки на сторінці 5 зворот - 6 міститься запис про право власності ОСОБА_3 на житловий будинок 1971 року забудови, загальною площею 28 кв. м у с. Улашанівка . Разом із ОСОБА_3 в цьому будинку проживали члени її сім`ї: дочка - ОСОБА_2, 1963 року народження та син - ОСОБА_1, 1966 року народження .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що внесений відповідний запис у погосподарську книгу.
На момент її смерті в будинку проживали та були зареєстровані неповнолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Славутської районної ради народних депутатів від 24 березня 1988 року № 53 вирішено оформити право власності та видати ОСОБА_2 свідоцтво на житловий будинок АДРЕСА_1 .
23 жовтня 2003 року ОСОБА_2 на підставі вказаного рішення видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 після закінчення школи продовжив навчання в професійному технічному училищі м. Здолбунів, у 1985 році був призваний на військову службу та звільнений з неї в 1993 році. Після звільнення з військової служби став проживати в будинку АДРЕСА_1 разом із бабусею ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_2 проживала в будинку АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся ОСОБА_4, оформлення спадщини після її смерті відбувалося в листопаді 2002 року.
Відповідно до договору дарування від 08 грудня 2004 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, яку вона успадкувала після смерті бабусі ОСОБА_4 .
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та видачу йому свідоцтва про право на спадщину на будинок АДРЕСА_1, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внаслідок подачі останнім у січні 2017 року заяви про прийняття спадщини нотаріусом заведена спадкова справа " 7/2017.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.