Постанова
Іменем України
22 липня 2020 року
м. Київ
справа № 444/2367/16-ц
провадження № 61-468св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, державний реєстратор Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк Павло Тарасович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 11 січня 2017 року в складі судді Оприск З. Л. та рішення Апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання права власності.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що в період із липня 2014 року по грудень 2015 року між нею та ОСОБА_2 укладені договори позики грошових коштів.
У забезпечення виконання зобов`язань за договорами позики, між нею та відповідачем ОСОБА_2 укладені договори іпотеки, відповідно до яких передано в іпотеку належне позичальнику нерухоме майно, зокрема, магазин із побутовими приміщеннями, загальною площею 237,1 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1, земельну ділянку з кадастровим номером 4622710200:01:001:0007, площею 0,0368 га, що розташована за цією ж адресою, житловий будинок загальною площею 300,9 кв. м, що розташований на АДРЕСА_2 та земельну з кадастровим номером 4622710200:01:023:0092, загальною площею 0,089 га, що розташована за цією ж адресою.
Відповідач ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов`язання за договорами позики та не повернув позивачеві отримані ним в борг грошові кошти.
Враховуючи те, що відповідачі перешкоджають в реалізації досудового врегулювання спору позивач звертаючись до суду з цим позовом, просила на підставі частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" визнати за нею право власності на передане в іпотеку вищезазначене нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 11 січня 2017 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на наступне нерухоме майно:
- будинок загальною площею 300,9 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, загальною площею 0,089 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, площею 0,0368 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- магазин з офісними та побутовими приміщеннями, загальною площею 237,1 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що права позивача порушені, а тому за нею відповідно до положень частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" може бути визнано право власності на майно передане їй як іпотекодержателю в забезпечення виконання грошових зобов`язань за договорами позики.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вимоги про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання підлягають задоволенню лише шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України "Про іпотеку).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2017 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції, виклавши його резолютивну частину в іншій редакції, зокрема в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договорами позики на загальну суму 2 921 130,00 грн звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ОСОБА_1 права власності на спірне майно.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 16 квітня 2020 року призначений повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
У квітні 2020 року справу розподілено судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не повністю встановив фактичні обставини справи, відтак залишив поза увагою правовідносини сторін, що випливають із встановлених обставин та помилився з правовою нормою, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин, чим фактично порушив процедуру розгляду, передбачену ЦПК України в редакції від 18 березня 2004 року. Висновки суду апеляційної інстанції та мотиви з підстав яких судом скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позову є такими, що суперечать одні одним та виключають можливість ефективного захисту порушеного права позивача. Законом України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього на підставі рішення суду є неможливими, оскільки таке не передбаченого умовами договору іпотеки, є помилковим, оскільки законодавством не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання за рішенням суду, якщо позичальник порушив умови договору.
У березні 2018 року ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_6, подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив скаргу відхилити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладені договір позики грошових коштів, а саме:
- 15 липня 2014 року (із відповідними змінами щодо дати повернення коштів на підставі договору від 05 червня 2015 року № 1) на суму 900 000,00 грн, дата повернення не пізніше 05 червня 2016 року ( том 2 а. с.123);
- 05 серпня 2014 року (із відповідними змінами щодо дати повернення коштів на підставі договору від 05 червня 2015 року № 1) на суму 320 000,00 грн, дата повернення не пізніше 05 червня 2016 року ( том 2 а. с.124);
- 13 березня 2015 року на суму 538 750,00 грн, що по курсу Національного банку України становить 25 000,00 доларів США, дата повернення - не пізніше 13 березня 2016 року ( том 2 а. с. 125);
- 05 червня 2015 року на суму 210 100, 00 грн, дата повернення не пізніше 05 червня 2016 року;
- 30 грудня 2015 року на суму 952 280, 00 грн, що еквівалентно 40 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на момент укладення цього договору.
У забезпечення виконання грошових зобов`язань за договорами позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори іпотеки.
15 липня 2014 року договір іпотеки, відповідно до якого предметом іпотеки є:
- житловий будинок АДРЕСА_2, який належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Дублянською міською радою Жовківського району 14 серпня 2003 року на підставі рішення від 28 листопада 2002 року № 116, зареєстроване Львівським БТІ та ЕО 20 серпня 2003 року за реєстраційним номером 2345177;
- земельна ділянка площею 0,0890 га, що розташована на АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки 4622710200:01:023:0092, цільове призначення земельної ділянки-для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови.
30 грудня 2015 року договір іпотеки, предметом якого є:
- магазин з офісними та побутовими приміщеннями, загальною площею 237,1 кв. м, розміщений на АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 549996 від 05 липня 2012 року, зареєстрованого Львівським обласним КП БТІ та ЕО в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 19151053;
- земельна ділянка, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007 площею 0,0368, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 206721, виданого Дублянською міською радою Жовківського району Львівської області 10 березня 2005 року. Цільове призначення (використання) земельної ділянки- обслуговування магазину.
Також між сторонами були укладені додаткові договори, а саме:
- договір від 05 серпня 2014 року № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 15 липня 2014 року;
- договір від 13 березня 2015 року № 2 про внесення змін до договору іпотеки від 15 липня 2014 року;
- договір від 05 червня 2015 року № 3 про внесення змін до договору іпотеки від 15 липня 2014 року;
Відповідно до звіту про експертно-грошову оцінку станом на 09 вересня 2016 року ринкова вартість житлового будинку загальною площею 300,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 становить 800 100,00 грн.
Ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 4622710200:01:023:0092 загальною площею 0,089 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 становить 999 900,00 грн (звіт про експертно-грошову оцінку станом на 09 вересня 2016 року).
Відповідно до звіту про експертно-грошову оцінку станом на 09 вересня 2016 року ринкова вартість магазину з офісними та побутовими приміщеннями загальною площею 237,1 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 становить 900 000,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.