Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 171/530/18
провадження № 61-2056 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.
Гулька Б. І.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
представник позивача - Крилова Олена Леонідівна,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного
банку "ПриватБанк" на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Хоруженко Н. В. від 09 жовтня
2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П. від 24 грудня
2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що між ними укладено кредитний договір від 05 січня 2009 року за умовами якого, ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 2 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі
30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та зобов`язався щомісячно здійснювати погашення заборгованості.
Банк, вказував, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 28 лютого 2018 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 88 149,77 грн, яка складається: 1 628,55 грн - заборгованість за кредитом, 76 630,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5 217,42 грн - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 4 173,80 грн штраф (процентна складова).
У зв`язку з наведеним, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором
у розмірі 88 149,77 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2018 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість станом на 28 лютого 2018 року за кредитним договором
у розмірі 83 475,97 грн, яка складається з наступного: 1 628,55 грн - заборгованість за кредитом, 76 630,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5 217,42 грн - заборгованість за пенею та комісією.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судові витрати у розмірі 1 762,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області
від 19 червня 2019 року заочне рішення від 11 липня 2018 у цій справі скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.
Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області
від 09 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Суд першої інстанції мотивував судове рішення тим, що позивачем без поважних причин пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав про застосування якого, заявлено відповідачем, оскільки останній платіж здійснено у вересні 2013 року.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги
АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором
від 05 січня 2009 року в сумі 2 387,47 грн, яка складається із 1 628,55 грн -заборгованість за кредитом, 407,14 грн - заборгованість за відсотками, штраф - 250 грн - стала величина, 101,78 грн - штраф відсоткова складова.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" витрати зі сплати судового збору в сумі 119,31 грн.
Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності для захисту порушеного права, про застосування якого заявлено стороною, до частини заявлених позовних вимог, що стосується стягнення заборгованості по відсоткам за період
з 05 січня 2009 року до 29 березня 2015 року з урахуванням дати звернення АТ КБ "Приват Банк" до суду із позовними вимогами 29 березня 2018 року
є вірним, проте суд першої інстанції у повній мірі не з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, тому розмір кредитної заборгованості та відсоткова ставка підлягає стягнення з відповідача за період кредитування в межах позовної давності з 01 квітня 2015 по 31 січня 2016 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначав, що належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених АТ КБ "ПриватБанк" позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року, тобто після закінчення строку дії кредитного договору, Банком не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду,
АТ КБ "ПриватБанк",посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги
АТ КБ "ПриватБанк" задовольнити повністю.
ОСОБА_1 судові рішення не оскаржив.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 06 лютого 2020 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року про виправлення описки) відкрито касаційне провадження в указаній справі,
витребувано цивільну справу № 171/530/18 з Апостолівського районного суду Дніпропетровської областіі надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог не відповідають обставинам, що мають значення для справи, ухвалені винесені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки відповідачем не заявлялися позовні вимоги про визнання недійсним або нікчемним кредитного договору.
Зазначає, що строк позовної давності не пропущено, оскільки суди дійшли до помилкового висновку про його застосування на підставі того, що останній платіж відповідачем за кредитним договором було внесено 03 вересня
2013 року, а з позовом Банк звернувся 29 березня 2018 року, так як судами не було перевірено та враховано строк дії картки, посилаючись на відповідну судову практику Верховного Суду України та Верховного Суду.
Також, зазначає, що суди не звернули уваги на належні та допустимі докази у справі та безпідставно звільнили боржника від сплати відсотків за користування кредитом, пені та штрафів, оскільки сторони погодили істотні умови договору, базову відсоткову ставку за користування кредитними коштами відповідно до статей 1048, 1054 ЦК України.
Крім того, вказує, що відповідач підписуючи анкету-заяву, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловив свою згоду з формою договору та умовами. Банк свої зобов`язання перед відповідачем виконав, надавши кредитні кошти, а відповідач умови договору щодо своєчасного повернення грошових коштів не виконував,
що підтверджується наданим розрахунком заборгованості.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі
в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження