1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


21 липня 2020 року

м. Київ


справа № 346/1681/17

провадження № 61-47435св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі,

третя особа - ОСОБА_3,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Ясеновенко Л. В., Мелінишин Г. П., Томин О. О.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог


У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, третя особа - ОСОБА_3, про визнання недійсним кредитного договору.


На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 12 червня 2008 року між

ОСОБА_2 та Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (далі - Фонд) укладений кредитний договір № 707-09 на придбання унього, як у продавця, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, з подальшою його реконструкцією. За умовами вказаного кредитного договору Фонд зобовʼязався надати забудовнику ( ОСОБА_2 ) кредитні кошти у розмірі 100 000,00 грн, з яких: 96 480,00 грн - на придбання житлового будинку та 3 520,00 грн - на подальшу реконструкцію житлового будинку, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.


Про наявність такого кредитного договору йому стало відомо у ході розгляду цивільної справи № 346/1260/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до

ОСОБА_3 про поділ житлового будинку та трьох земельних ділянок, у рамках якої він був допитаний як свідок. Ознайомившись зі змістом кредитного договору у березні 2016 року, він зрозумів, що підпис від імені продавця у зазначеному договорі виконаний не ним, а невідомою особою.


Відповідно до висновку експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішній справ України

від 22 лютого 2017 року № 1.1-12/17, виконаного у рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12016090180001087 від 21 липня 2016 року, підпис від його імені у графі "продавець" у кредитному договорі

від 12 червня 2009 року № 707-09 виконаний ОСОБА_5 .


Посилаючись на те, що те, що укладення кредитного договору без його відома та згоди призвело до порушення його майнових прав на отримання від Фонду грошових коштів у розмірі 96 480,00 грн, що свідчить про те, що кредитний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, тоді як грошові кошти у розмірі 96 480,00 грн насправді були спрямовані на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, позивач просив визнати недійсним кредитний договір від 12 червня 2009 року № 707-09 у частині, що стосуються його прав як продавця, а саме: пункт 1.1 розділу 1, пункт 2.2 розділу 2, пункт 2.4 розділу 2, пункт 3.1.1 розділу 3, пункт 3.5.1. розділу 3, пункт 3.6.1. розділу 3, пункт 3.6.2. розділу 3, пункт 6.7 розділу 6 кредитного договору.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області

від 18 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.


Визнано недійсним кредитний договір від 12 червня 2009 року № 707-09, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва в частині, що стосується прав та обов`язків ОСОБА_1, передбачених пунктом 1.1 розділу 1, пунктом 2.2 розділу 2, пунктом 2.4 розділу 2, пунктом 3.1.1 розділу 3, пунктом 3.5.1. розділу 3, пунктом 3.6.1. розділу 3, пунктом 3.6.2. розділу 3, пунктом 6.7 розділу 6.


Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю відсутності вільного волевиявлення ОСОБА_1 на укладення кредитного договору від 12 червня

2009 року № 707-09 у частині, що стосується його прав та обов`язків, зважаючи на встановлені обставини підроблення його підпису у договорі ОСОБА_3, що є підставою для визнання недійсним договору в оспорюваній його частині, а саме: пункту 1.1 розділу 1, пункту 2.2 розділу 2, пункту 2.4 розділу 2, пункту 3.1.1 розділу 3, пункту 3.5.1. розділу 3, пункту 3.6.1. розділу 3, пункту 3.6.2. розділу 3, пункту 6.7 розділу 6 кредитного договору.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.


Вирішено питання розподілу судових витрат.


Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, апеляційний суд виходив з того, що сам по собі факт підписання кредитного договору від 12 червня 2009 року

707-09 ОСОБА_3, а не позивачем, не є підставою для визнання оспорюваного договору в частині, що стосується прав та обов`язків продавця, недійсним, оскільки 12 червня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, кредитні кошти, надані за кредитним договором на придбання вказаного житлового будинку, у розмірі 96 480,00 грн були перераховані на картковий рахунок № НОМЕР_1, відкритий на ім`я ОСОБА_1 у відділенні Відкритого акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі - ВАТ "Ощадбанк"), двома платіжними дорученнями:

від 31 липня 2009 року № 34 у розмірі 20 000,00 грн та від 02 вересня 2009 року № 55 у розмірі 77 480,00 грн, які, згідно з випискою по рахунку, були отримані позивачем протягом серпня-жовтня 2009 року, а зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором перед Фондом станом на 31 серпня 2016 року виконані у повному обсязі, а тому укладенням оспорюваного договору не порушено законні права чи інтереси позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .


Узагальнені доводи касаційної скарги та відзиву на неї


У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій він просив скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року та залишити в силі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що вирішуючи спір суд першої інстанції правильно виходив з наявності правових підстав для визнання недійсним кредитного договору від 12 червня 2009 року № 707-09, в частині, що стосується прав та обов`язків продавця, оскільки він не підписував кредитний договір та не отримував кредитні кошти, що призначалися на придбання

ОСОБА_2 у нього житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не звернув увагу, що фіктивність оспорюваного кредитного договору полягає саме у тому, що він не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, оскільки грошові кошти у розмірі 96 480,00 грн були отримані подружжям

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та витрачені ними на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, наслідком чого і стало порушення його прав та інтересів, як сторони кредитного договору. Докази на підтвердження отримання ним особисто кредитних коштів на виконання договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 12 червня 2009 року, матеріали справи не містять. Крім того, визнання недійсним кредитного договору, що стосується його прав та обов`язків, як продавця, не порушує прав сторін цього договору та ОСОБА_3, і не позбавляє її та ОСОБА_2 можливості вирішити спір щодо поділу майна подружжя, у тому числі і зобов`язань за кредитним договором від 12 червня 2009 року № 707-09.


У січні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу

від ОСОБА_3, у якій вона просила залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанцій повно встановив фактичні обставини справи та правильно застосував норми матеріального права. Посилання позивача на неотримання ним, як продавцем, грошових коштів у розмірі 96 480,00 грн на виконання договору купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 12 червня 2009 року не заслуговують на увагу та спростовуються, зокрема і преюдиційними для даної справи обставинами, встановленими постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року у цивільній справі № 346/2464/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Досин Н. Ф., треті особи: Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, ОСОБА_3 , про розірвання договору купівлі-продажу.


Рух справи у суді касаційної інстанції


Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.


Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.


Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій


12 червня 2009 року між Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, ОСОБА_2 як забудовником, та ОСОБА_1, як продавцем, укладений кредитний договір № 707-09, за умовами якого забудовнику ОСОБА_2 надано кредит на придбання у продавця ОСОБА_2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, з подальшою його реконструкцією, у розмірі 100 000,00 грн, з яких: 96 480,00 грн. - на придбання житлового будинку та 3 520,00 грн. - на подальшу його реконструкцію, строком на 15 років.


Пунктом 3.1.1. кредитного договору сторони визначили, що Фонд зобов`язується надати забудовнику кредитні ресурси після нотаріального посвідчення іпотечного договору, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, та безпосередньо забудовнику, відповідно до графіку виконання робіт.


Вказаний кредитний договір укладений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 1998 року № 1597 "Про затвердження правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі", із змінами і доповненнями, та інших нормативних документів, які направлені на виконання регіональної програми житлового будівництва на селі "Власний дім", спільного протокольного рішення комісії Коломийської районної державної адміністрації і Фонду від 29 квітня 2009 року № 7.


................
Перейти до повного тексту